Дослідження вказує на можливий зв’язок між кишковими мікробами та розвитком хвороби Паркінсона, зокрема через зниження рівня вітамінів B2 (рибофлавіну) та B7 (біотину). 

Про це пише Science Alert.

Це відкриває шлях до простого лікування — використання вітамінів групи B.

Як відбувалось дослідження?

Науковці на чолі з Хіроші Нішівакі з Університету Нагої, досліджуючи зразки фекалій 94 пацієнтів із Паркінсоном і 73 здорових осіб, встановили, що зміни в кишковому мікробіомі пов’язані зі зменшенням цих вітамінів. Виявлено, що такі дефіцити можуть впливати на шляхи синтезу коротколанцюгових жирних кислот (SCFA) і поліамінів - речовин, які підтримують захисний шар слизу в кишечнику. Ослаблення цього шару може підвищувати проникність кишечника, що спостерігається при Паркінсоні.

Це, ймовірно, дає більше шансів токсинам, таким як хімікати, пестициди та гербіциди, впливати на нервову систему через кишкову нервову мережу. Наслідком стає накопичення α-синуклеїнових білків у клітинах мозку, що продукують дофамін. Це посилює запалення та погіршує моторні функції й когнітивний стан пацієнтів.

Дослідження проведені у 2003 році свідчать, що високі дози рибофлавіну можуть покращити рухові функції за умови виключення червоного м’яса з раціону. Нішівакі та його команда припускають, що подібна терапія може зменшити шкоду в окремих випадках.

Також дослідники вважають, що покращення стану мікробіому та зменшення впливу токсичних речовин можуть відіграти профілактичну роль. Однак через складність причин Паркінсона необхідно оцінювати кожного пацієнта окремо, проводячи аналіз мікробіоти та метаболітів, щоб визначити доцільність добавок рибофлавіну й біотину.

Як писав "Ми-Україна" раніше, дослідники встановили, як карантин вплинув на мозок підлітків.