Науковці НАН України вперше у світі комплексно дослідили, як повномасштабна війна вплинула на якість повітря в Україні. Після ракетних і дронових атак концентрація шкідливих речовин місцями зростала більш ніж на 1000%, але в регіональному масштабі забруднення парадоксально зменшилося.
Результати дослідження опубліковані в міжнародному журналі Environmental Science and Pollution Research (Q1). До вивчення питання долучались вчені Українського гідрометеоінституту ДСНС і Національна академія наук України. Дослідники проаналізували наземні спостереження і дані супутника Sentinel-5 Precursor за 2022–2024 роки.
Дослідники опрацювали масив даних про тисячі ракетних і дронових ударів по території України. Вони зіставили моменти атак із показниками станцій моніторингу якості повітря та супутниковими вимірюваннями.
Через те, що мережа наземних постів спостереження обмежена, безпосередній вплив ударів на приземний шар атмосфери вдалося підтвердити у 255 випадках,в яких шкідливі речовини фактично доходили до станцій вимірювання.
"Зафіксовано, що концентрації шкідливих домішок після атак зростали в середньому на 100-400%, а в окремих екстремальних випадках - більш ніж на 1000%", - йдеться в дослідженні.
Разом з тим, вчені наголошують, що всі ці випадки "короткострокові сплески забруднення", довгострокові зміни виявилися складнішими. На якість повітря вплинули одразу кілька чинників, серед яких:
- руйнування промислових підприємств,
- перебої в енергетиці,
- масове використання генераторів,
- міграція населення,
- зміна транспортної активності.
"У великих і промислових центрах приземні концентрації твердих часток, діоксиду азоту (NO₂) та моноксиду вуглецю (CO) переважно зменшувалися, тоді як поблизу лінії фронту – навпаки зростали. Водночас концентрації діоксиду сірки (SO₂) демонстрували тенденцію до підвищення, що відображає перехід на більш "брудні" види палива та зміну структури енергоспоживання в умовах війни", - вказують вчені.
Водночас супутникові вимірювання Sentinel-5 Precursor показали несподівану тенденцію. Виявилось, що в регіональному масштабі над більшістю території України рівень забруднення знизився. Так, наприклад, вміст NO₂ у вертикальному стовпі атмосфери скоротився на 10–30% у великих містах і навіть уздовж лінії фронту.
"Це свідчить про те, що скорочення промислових і транспортних викидів через руйнування інфраструктури та економічні зміни переважило додаткові надходження продуктів горіння, пов’язані з бойовими діями та пожежами. Одним із найбільш показових прикладів стало зниження рівнів забруднення в районі Маріуполя після зупинки металургійного комбінату "Азовсталь", - йдеться у звіті науковців.
Вчені наголошують, що частина змін має метеорологічне пояснення. До прикладу, зафіксоване супутниками зменшення формальдегіду на півночі України на 10–12% пояснюється сприятливими погодними умовами, які сприяли самоочищенню атмосфери. Автори дослідження говорять про подвійний ефект: з одного боку - загальне зниження частини викидів через падіння промисловості, з іншого - небезпечні локальні піки забруднення після атак, які і створюють додаткові ризики для населення.
"Розуміння цієї подвійної ролі воєнних факторів є важливим для документування екологічних наслідків російської агресії, обґрунтування міжнародних претензій щодо відшкодування збитків і формування стратегій післявоєнної відбудови системи управління якістю повітря в Україні", - вказано в дослідженні.
Як писав "Ми-Україна" раніше, станом на грудень 2025 року Мінекономіки оцінювало збитки довкіллю від війни у понад 6 трлн грн.
