Банки та обмінники беруть комісію за обмін зношених купюр іноземної валюти. Законодавство це не забороняє, але умови планують переглянути. Чому та за яких обставин банкноти не хочуть обмінювати, чи беруть за це гроші та яка різниця між обміном іноземних та гривневих?

Старі долари

В Україні періодично виникає "доларовий" ажіотаж, який пов’язаний не із валютним курсом, а із датою випуску банкнот. У 1996 р. в США їх почали випускати із принциповою зміною дизайну та елементів захисту. З того часу періодично підіймається хвиля переживань, що випущені до того не прийматимуть чи братимуть в обмінниках із комісією. Чергова здійнялася останніми місяцями, але тут проблема у тому, що саме розуміти під визначенням "старі".

Обмін банкнот старого зразка відбувається із умовою, що прописана у постанові 1. Фінустанови під час валюто-обмінних операцій не мають права встановлювати обмеження щодо номіналу та року випуску купюр, які у країні походження є засобом законного платежу.

Відповідь на питання про те, чи є таким законним засобом долари, випущені до 1996 р., дає Бюро гравіюванні та друку США, що забезпечує Федеральну резервну систему:

"Політика уряду США передбачає, що всі зразки американської валюти залишаються законним платіжним засобом, незалежно від того, коли вони були випущені. Ця політика включає всі купюри Федеральної резервної системи від 1914 року до сьогодні".

Отже, долари давніх років випуску банки та обмінники зобов’язані приймати. Але далі є нюанси, бо старими банкноти можуть бути не через рік емісії, а через фізичний стан.

Про те, що банки стягують комісійну винагороду за валюто-обмінні операції зі зношеними чи пошкодженими банкнотами згідно із встановленими ними тарифами у Нацбанку казали раніше. При цьому саме касири визначають ступінь зношеності чи пошкодження, відштовхуючись від загальних вимог регулятора.

Тепер, вочевидь, кількість скарг та розмір комісій сягнули критичного рівня, бо днями НБУ звітував перед фінансовим комітетом ВР про додаткові заробітки обмінників на зношених купюрах. Голова комітету Данило Гетманцев нагадує, що значно пошкоджені чи зношені справді можуть не приймати, а незначно зношені зобов’язані, при чому без доплат.

"При цьому, критерії для зношеності НБУ перегляне в бік помʼякшення, - пообіцяв Гетманцев. - За прийняття зазначених купюр не може братися додаткова комісія або застосовуватися інший курс. У випадку порушення слід звертатися до НБУ онлайн або на електронну пошту [email protected], використовуючи спеціальну форму. Не треба мовчати. Такі порушення є підставою для позбавлення ліцензій".

То хто ж правий: банки та обмінники, що беруть комісію, НБУ, де казали, що таке право у них є, чи голова парламентського комітету, який вказує, що це підстава для покарання?

(Не)законні комісії

"На сьогоднішній день в Україні штучно створена проблема з прийманням старих купюр доларів США. Однак, купюру долара США обмінник, банк може не приймати лише якщо має ознаки зношеності або пошкоджена. Ознаки незначної зношеності, при яких купюри приймаються, врегулюванні Постановою НБУ № 1 від 02.01.2019", - зазначає адвокат Сергій Кемінь.

Згідно із ним, фінустанови приймають іноземні банкноти, які набули ознак зношення чи є зношеними за однією чи кількома затвердженими ознаками. Загалом таких п’ять:

• локальні потертості (фарба на зображеннях частково втрачена) та втрата папером жорсткості;
• відбитки штампів та печаток, написи на банкноті, які за площею не більші 200 кв. мм, тобто два на два сантиметри;
• до трьох плям включно до 5 мм кожна;
• до трьох надривів та надрізів включно до 3 мм кожний;
• до чотирьох отворів та проколів включно, не більше 1 мм кожний.

До речі, інформація про ознаки зношення має бути у касі на видному для клієнта місці.

"Такі купюри обмінники зобов’язані приймати без жодних доплат! За прийняття зазначених купюр не може братися додаткова комісія або застосовуватися інший курс", - вказує Кремінь.

Так само як і голова фінансового комітету ВР, адвокат радить скаржитися до НБУ, якщо із такими ознаками банкноти не приймають.

Проте все одно працює людський фактор, адже ступінь зношеності за нормативкою визначає касир. Тому може або не прийняти її, або взяти на умовах інкасо. Під них потрапляють значно зношені чи пошкоджені банкноти та із такими ознаками:

• розрізані чи розірвані на частини;
• з пошкодженням елементів дизайну (затерті чи втрачені позначення номіналу, портрету, елементи захисту чи захисної стрічки);
• первісний колір паперу чи зображень змінився;
• з плямами, площа яких перевищує половину площі купюри;
• обпалені, пропалені, трухлі;
• з друкарськими недоліками.

Тут і маємо підстави для застосування комісії, яка стартує від 10%. Адже визначених регулятором тарифів за інкасо немає. У кожної банківської чи небанківської установи вони свої та закріплені у внутрішніх документах.

Банки приймають банкноти на інкасо, враховуючи умови їхніх закордонних банків-кореспондентів. Тобто партнерів, які допомагають визначити у емітента, чи є купюри справжніми.

В залежності від того, чи укладено такі угоди, фінустанова може не приймати чи приймати старі та значно пошкоджені купюри. Та, залежно від умов банка-кореспондента, визначати розмір комісії. Адже банкноти треба збирати та зберігати перед відправкою за кордон, а це гроші та час. Потім забезпечити безпечне транспортування, що теж довго та дорого, особливо під час війни.

Тобто наявність комісії є законною. Корінь проблеми у визначених зараз ознаках зношеності та у тому, що фінустанови стали більш прискіпливими та частіше її застосовують.

"Банки та обмінники поза банками почали активно заробляти на комісіях у 10-30% від номіналу за прийом у громадян зношених купюр. У Нацбанку одразу пригрозили перевірками і штрафами за такі дії, причому штрафи обіцяють підняти. Найбільше зловживають оцінкою купюр як зношених нелегальні обмінники. У регулятора констатують зростання їх кількості за останній час, але на скільки – не можуть підрахувати, оскільки не встигають за подіями на ринку", - констатувала членкиня фінансового комітету ВР Ніна Южаніна.

Які застереження для гривневих банкнот?

Із пошкодженими гривневими банкнотами ситуація дещо інша, ніж з іноземними. Значно пошкоджені інкасує Нацбанк, тому і перевірка, і доставка більш проста. Проте українцям варто знати нюанси.

Гривневі купюри нормативка НБУ поділяє на два основні різновиди: придатні та не придатні до обігу. Придатні зобов’язані приймати усі: фізособи, юрособи, банки, небанковські фінустанови, оператор поштового зв’язку. Є певні недоліки, які припустимі: потемніла поверхня. Подряпини та вм’ятини, локальні плями та дрібні крапки.

Непридатні банкноти бувають трьох видів: із дефектами виробника, зношені та значно зношені.

Зношені юрособи, банки та небанківські фінустанови мають приймати без обмежень. У цьому випадку маємо чотири ознаки:

• потертість, часткова втрата фарби, розпушення паперу, втрата ним жорсткості;
• плями, написи площею до 400 кв. мм (4 на 4 см);
• надриви та надрізи понад 5 мм, якщо вони склеєні прозорою стрічкою чи паперовою стрічкою шириною до 1 см;
• отвори та проколи площею до 10 кв. мм кожен.

Значно зношені купюри банки мають приймати на обмін чи для зарахування та переказів. Тут критерії  для банкнот такі:

• мають пошкодження (хімречовинами, водою, вогнем), але зберіглося не менше 55% площі;
• розірвані надвоє (на частинах мають збігатися серійні номери), якщо збережено не менше 55% площі банкноти;
• склеєні з двох частин банкнот одного номіналу та дизайну, якщо одна половина має не менше 50% початковою площі, а обидві склеєні – 98%;
• із забрудненнями, плямам та написами площею понад 400 кв. мм;
• які через забруднення світяться під ультрафіолетом;
• оброблені хімреактивами під час проведення слідчих дій та оперативних заходів;
• склеєні із порушенням вимог до зношених банкнот.

Є два різновиди сильно пошкоджених банкнот, які можна віддати тільки до Нацбанку:

• пошкоджені настільки, що під час приймання та обробки площа може стати меншою за 55% від початкової;
• забруднені хімічними, радіоактивними речовинами та токсичними субстанціями.

Склеєну пачку також не варто розривати, аби не пошкодити. Такі купюри теж несемо до НБУ.

Також є чотири різновиди банкнот, які банки та інкасатори мають вилучити та віддати у НБУ для обстеження:

• з дефектами виробника;
• заламіновані;
• розірвані надвоє, якщо на одні частині немає серійного номеру, а площа двох менша за 55% площі купюри;
• розірвані чи розрізані на три та більше частини;
• пошкоджені під час надзвичайного стану. Йдеться про навмисно пошкоджені банками банкноти на тимчасово окупованих територіях. Вони можуть бути пофарбовані, розрізані, з отворами.

Якщо за результатами обстеження банкноти визнають підробленими або неплатіжними, у НБУ їх не відшкодують.

Навмисно пошкоджені під час надзвичайного стану та підроблені банкноти Нацбанк передає поліції. Та далі вже правоохоронці з’ясовуватимуть, чи причетна до якогось злочину людина, яка намагалася їх використовувати як засіб платежу.

Нагадаємо, що раніше "Ми - Україна" з'ясовував, яким буде курс влітку: які чинники впливатимуть на вартість нацвалюти та з якими ризиками може стикнутися?