Спіраль ескалації: які перспективи відносин між США та Китаєм

Ця стаття для тих, хто більш детально хотів би розібратися в мотивах, які рухали США та Китаєм і підштовхнули їх до перемовин у розпал їхнього протистояння.

Перш за все слід зазначити, що цей візит Державного секретаря США від 18-19.06.23 став продовженням діалогу, який розпочали між собою Президент США Байден і керівник КНР Сі Цзінпін на полях саміту Великої двадцятки G20 на о.Балі (15.11.2022 року). Саме тоді світ усвідомив, що оформилися два полюси сили - США та Китай. Світ став біполярним. З’явилося розуміння, що від того, як складеться подальший діалог у лідерів цих країн залежатиме конфронтаційним, чи коопераційним буде сценарій розвитку майбутніх міжнародних стосунків для всього людства.

Міжнародний фон зустрічі, або геополітична ситуація в світі

Візит Держсекретаря США Блінкіна до КНР був здійснений в умовах розгортання конфронтації між США та КНР, витоки якої беруть свій початок у далекому 2013 році, коли Китай взяв курс на "зміцнення свого суверенітету" та своє "мирне піднесення" у світі, що трактувалося в середині країни, як відродження історичної справедливості щодо ролі та місця китайської нації у світі, а з зовні виглядало, як претензія Китаю на світове лідерство. Про що свідчила прийнята того року стратегія Піднебесної "Спільнота спільної долі для людства" (про неї більш детально йшлося у попередньому матеріалі).

Логічним завершенням цих процесів в середині Китаю стала фактична відміна змінюваності влади, що дало можливість Сі Цзіньпіну переобратися у 2023 р. на третій термін (до цього існувало конституційне обмеження лише двома термінами) та взяти під партійний контроль внутрішні процеси у державі, зміцнивши роль компартії Китаю і значно зменшивши роль урядових структур.

США розцінили це як остаточний відхід Пекіну від домовленостей США-КНР 1978 року, на підставі яких Китай отримав від США інвестиції та технології для проведення реформ своєї економіки, натомість мав би зберігати змінність влади всередині країни та збалансовувати агресивні наміри СРСР.

Цей світоглядний конфлікт двох ідеологічно різних систем, а також надзвичайно швидке економічне зростання Китаю, запуск у 2015 році реформ і модернізації армії КНР, призвели до поглиблення занепокоєнь у США та запитань, як саме буде використана економічна та військова могутність трансформованого Китаю.

Це у свою чергу активізувало у 2018 році дії США за часів адміністрації Президента Трампа по стримуванню економічного зростання КНР, що переросло у торговельну війну, коли 06.06.2018 США ввели 25% тариф на імпорт з КНР у розмірі 50 млрд.дол.США, після чого війна поширилася і переросла у технологічне протистояння сторін.

Захід проти Китаю

Після початку російсько-української війни у лютому 2022 року та через позицію КНР по невизнанню війни війною, а лише конфліктом, росії агресором, не підтримання ним санкцій проти рф, непряма економічна допомога режиму путіна, а також висловлені публічно припущення Послом Китаю у Франції можливої відсутності суверенітету у колишніх республік СРСР, деякі з яких вже стали членами ЄС та НАТО, підштовхнуло і Євросоюз до удосконалення своєї політики та стратегії по відношенню до Китаю.

Позиція ЄС значною мірою швидко наблизилася до позиції США. У результаті, ЄС та США прийняли рішення зменшити ризики та диверсифікувати залежність від торгівлі з КНР (нова стратегія ЄС розглядатиметься на саміті 29-30 червня 2023 р.). Крім того Захід активно включився в змагання з КНР за країни Глобального Півдня (рішення "Великої сімки" в Хіросімі Японія, травень 2023 р. створити Фонд допомоги країнам "Глобального Півдня" на 600 млрд.дол.США, щоб допомогти їм зменшити залежність від КНР).

Захід змушений наздоганяти Китай на всіх континентах. Китай вже випередив Захід і практично домінує в Африці. Торгівля КНР-країни Африки – 282 млрд.дол.США - 2022 р., а США з Африкою – в тричі менша за 2022 р. . Однак США компенсували це заявою в грудні 2022 року, що підтримають приєднання Африканського союзу до "Великої двадцятки" та виділять протягом наступних 3-х років 55 млрд.дол.США африканським країнам у вигляді допомоги та інвестицій.

В Центральній Азії (саміт у китайському місті Сіань, де Китай гарантував країнам Центральної Азії суверенітет та поважне ставлення), на Близькому Сході, де Китай майже виштовхнув з регіону США (угоди з Саудівською Аравією 07.12.2022 року та угода з Іраном від 27.03.21 р. про постачання енергоносіїв, натомість гарантував безпеку країнам регіону) та в Азіатсько-тихоокеанському регіоні (Угода про вільну торгівлю в АТР, підписана в м.Ханой (В’єтнам) 15.11.2020 року). Активно ведеться ним робота з країнами Латинської Америки, які все частіше виходять на міжнародні площадки, підтримуючи китайські ініціативи.

Хід Піднебесної

У відповідь на тиск Китай пішов діяти кількома шляхами, по-перше почав зміцнювати вертикаль влади всередині Китаю, нарощувати свої переваги в галузях, де він вже випередив США. Електромобілі, електричний комерційний транспорт, сонячні панелі, мобільний зв'язок, квантові комп’ютери, квантові інформаційні технології та штучний інтелект, та, розуміючи критичну залежність Заходу і його сучасної технологічної економіки від рідкоземельних металів, він братиме їх під свій контроль. І, у разі тиску Заходу, перекриватиме йому доступ до цих ресурсів.

Зокрема, Китай володіє світовими запасами літія – 51%. Полікремнію – 60%. Кобальту – 62%. Рідкоземельних металів – 70%. Крім того, він має вплив на інші країни, де є подібні поклади – це країни Африки, рф, країни Центральної Азії, Австралія , яка стає все більш залежною від торгівлі з КНР.

Крім того, Китай є другим за розміром утримувачем американських боргових паперів і, при потребі, може значною мірою спровокувати фінансовий шторм у США, викинувши їх на біржі цінних паперів США. Змінюється і традиційна політика Китаю, бо він все частіше почав відповідати на випади Заходу, інколи навіть лякаючи його, як от з нещодавньою заявою про бажання повернути до свого складу Тайвань, застосовуючи всі необхідні заходи, включно з військовими.

Чи анонсуючи вустами представників Міністерства оборони КНР (березень 2023 року) про готовність боротися за "міжнародну справедливість разом з росією". Все це призвело до швидкого розгортання спіралі ескалації конфлікту між двома державами і могло вийти за межі керованого процесу.

Ось кілька прикладів, які дають нам наочну уяву про інтенсивність розкручування цієї конфронтації лише за останній рік.

США

липень 2022 року Конгрес США ухвалив так званий "Закон про чіпи", який забороняє інвестувати гроші у високотехнологічні напівпровідники та розширення заводів на території Китаю протягом 10 років. Забороняє компаніям США обслуговувати обладнання по виробництву чіпів. Всі американські інженери та іноземні інженери, що мають американську зелену карту і працюють в іноземних компаніях, які виготовлюють чіпи мають отримувати ліцензію на роботу (Китайська компанія SMIC створена в м.Шанхай, китайцем Річардом Чангом тайванського походження мала 30 відсотків іноземних інженерів, у тому числі і американців).

Американці заборонили також продавати КНР обладнання для автоматизації електронного проектування (EDA компонують схему з транзисторів, щоб вийшов чіп), також під заборону потрапив продаж літографічних машин (використовуються для створення схем комп’ютерних чіпів). Крім того, Палата представників схвалила виділення $52 млн на розвиток напівпровідникової галузі у Штатах, щоб конкурувати з китайцями. Насправді для стимулювання перенесення виробників надсучасних чіпів тайванської компанії TSMC (чіпи 5 нанометрів) та Південнокорейської Samsung до США;
2 серпня 2022 року візит спікера Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі до Тайваню, що було розцінено КНР, як підтримка незалежності "китайської провінції" і зміна існуючого статусу кво;
серпень 2022 року США заборонили продавати підприємствам з Китаю обладнання для виробництва напівпровідникових мікросхем з технологією досконалішою, ніж 14-нанометрів;
вересень 2022 уряд США обмежив постачання ШІ-процесорів до Китаю та росії. Під забороною опинилися чіпи компаній Nvidia та AMD;
жовтень 2022 Адміністрація президента США Джо Байдена опублікувала набір заходів експортного контролю, спрямований на заборону постачання передових американських чіпів до Китаю. Нові обмеження торкнулися 28 китайських компаній. Відтоді виробники мікросхем мають отримувати експортну ліцензію в уряду США. Заявлено про обмеження на продаж КНР напівпровідникових технологій виготовлених у будь-якій точці світу з допомогою американського обладнання. 40 % чіпів Південної Кореї постачається до КНР, водночас корейські виробники мікросхем Samsung Electronics і SK Hynix використовують американські технології у своєму виробництві.

Згодом Японія заявила про обмеження експорту обладнання для виробництва напівпровідників, узгодивши свій контроль за торгівлею технологіями з прагненням США обмежити здатність Китаю виробляти сучасні чіпи. Пізніше стало відомо, що уряд Німеччини обговорює можливу заборону експорту до КНР німецьких напівпровідникових хімічних речовин, що використовуються китайськими компаніями для виробництва чіпів;
січень 2023 року в палаті Представників Конгресу створено спеціальний комітет зі стратегічної конкуренції з КНР, який координуватиме діяльність всіх органів США у протистоянні з КНР. Серед іншого у нього є завдання забезпечити повернення робочих місць із за кордону до США, перенесення високотехнологічних виробництв до союзних держав по периметру КНР, захист прав інтелектуальної власності, повернення виробничих ланцюгів із закордону в США;
у січні 2023 США і Нідерланди уклали угоду у Вашингтоні, яка вводить нові обмеження на експорт мікрочіпів у Китай (за інформацією видання Politico). Це зупинить збут обладнання нідерландської компанії ASML. Це одна з декількох компаній у світі, здатна робити принтери для випуску високоякісних напівпровідників, які знаходяться в центрі технологічної війни між США і Китаєм;
у лютому 2023 року Пентагон представив "Об’єднану концепцію з конкуренції". Коротка суть якої полягає у необхідності об’єднання усього потенціалу держави, цивільних і військових можливостей США (об’єднані сили) для протистояння стратегічному супротивнику у довгостроковій перспективі, виявлення і використання його слабких місць, перенесення конкуренції на підсфери, в яких Сполучені Штати можуть використати свої переваги, важелі та ініціативу. І намагання відвернути увагу та ресурси супротивників до підзон другорядного чи третього значення для Сполучених Штатів. Все це має на меті отримання переваг та впливу на інших учасників і, зрештою, досягнення сприятливих стратегічних результатів для США;
лютий 2023 р. літак ВПС США збиває китайську повітряну кулю, вірогідно розвідувальну, над своєю територією;
березень 2023 року Палата представників Конгресу США проголосувала за позбавлення КНР статусу країни, що розвивається, а відповідно і всіх преференцій у торгівлі, що їй раніше надавалися;
12 травня 2023 року міністри закордонних справ країн Європейського Союзу на неформальній зустрічі погодилися змінити стратегію відносин із Китаєм. Головний дипломат ЄС Жозеп Боррель назвав Китай суперником, партнером і конкурентом (зниження ризиків і зменшення залежності Європи від торгівлі з Китаєм – диверсифікація). Стратегію розглянуть на саміті ЄС 29-30 червня 2023 р.;
травень 2023 року на засіданні "Великої сімки" в Хіросімі лідери організації висловили готовність до зниження залежності міжнародної торгівлі від Китаю. Згідно з повідомленням агентства Reuters, лідери G7 обговорили стурбованості з приводу використання Китаєм "економічного примусу" у своїх угодах за кордоном та домовились у Хіросімі серед іншого про створення фонду на 600 млрд.дол.США для сприяння розвитку умовних країн Глобального Півдня та зменшення їхньої залежності від КНР.

КНР

лютий 2023 Повітряні кулі зонди були запущені, у тому числі, перебували й над територією США, були збиті ВПС США;
лютий 2023 року КНР запустив альтернативний Заходу мирний план врегулювання російсько-української війни і почав гуртувати своїх прихильників у світі довкола нього;
16 лютого 2023 року Китай оголосив про обмежувальні заходи щодо американських оборонних компаній Lockheed Martin Corporation і Raytheon Technologies Corporation через їх постачання зброї Тайваню;
Китай заборонив чипи, зроблені американською компанією Micron;
у березні 2023 керівник КНР Сі Цзіньпін публічно заявив про початок підготовки до війни, що повинна "сприйматися всерйоз" рештою світу. Дана заява прозвучала на спеціальному засіданні парламенту КНР, пише Foreign Affairs. Видання зазначає, що ці заяви прозвучали на тлі різкого збільшення оборонного бюджету Китаю в поточному році – до 7,2% та задекларованих планів по скороченню залежності країни від продовольчого імпорту;
у березні 2023 року на 20-му з’їзді КНР також стартували внутрішні реформи, суть яких посилення контролю партії за бізнесом, фінансами, кадровою політикою та наукою в країні, при зменшенні ролі Уряду. Зокрема, буде створено відповідні партійні комісії, які дублюватимуть міністерства, але матимуть вирішальне слово у своїх сферах. КПК пояснила таку концентрацію влади тим, що попереду очікуються "страшні навали та люті хвилі";
травень 2023 р. взяв під свій контроль регіон Центральної Азії, провівши саміт КНР- пять країн Центральної Азії і гарантувавши їм суверенітет.

Якщо коротко підсумувати цей сюжет, то можливо відзначити, що ми стали свідками різкого загострення протистояння між США та КНР за останні півтора року, яке вже перекинулося зі сфери торгово-економічного протистояння на технологічну сферу, а на обрії ми побачили ознаки протистояння і у сфері безпеки.

Це наблизило США та Китай до небезпечної межі, а разом з ними і увесь світ. Більш того, нинішнє перетворення світу на біполярний, сприятиме поступовому згортанню процесів глобалізації і глобальних обмінів, свідками яких ми були з початку 90-х минулого сторіччя, і, навпаки, вестиме до регіоналізації, розриву традиційних виробничих та логістичних ланцюгів, зменшуючи темпи зростання світової економіки і врешті решт приведе до її рецесії.

Поточний економічний стан конкурентів

Маючи певну уяву про геополітичну ситуацію у світі та розгортання спіралі протистояння між США та КНР було б доречно поглянути, а в яких економічних кондиціях країни підійшли до небезпечної межі, хто від кого більше залежний, і хто кому може диктувати свої умови, і чи може взагалі, коли їхній конфлікт от-от може вийти з під контролю?

Для цього коротко проаналізуємо деякі факти, що свідчать про актуальний стан фінансово-економічного положення США та Китаю.

Китай

Китай має низку економічних і фінансових проблем. Зокрема, посилення партійного контролю за економікою, фінансами та бізнесом, войовничі заяви політичного керівництва, зруйновані глобальні промислові та логістичні ланцюги, все це не тільки погіршує сьогоднішню економічну ситуацію, а закладає міну уповільненої дії під подальший розвиток економіки країни.

Результатом може стати падіння довіри міжнародних інвесторів до Китаю та погіршення бізнес-клімату у країні. Разом з протистоянням, яке намітилося з Заходом, а саме там основні ринки збуту китайської промисловості, це може привести Китай до скорочення попиту на його продукцію, втрати ним традиційних ринків збуту та споживачів. Всі ці тренди розгорталися на фоні падіння темпів економіки КНР після ковідних обмежень 2019-2020 років. За даними японської компанії "Nomura", лише карантинні обмеження зачепили 45 міст, у яких зосереджені 40% виробництва Китаю.

Зокрема, ВВП Китаю обвалився рекордно за останні 40 років на 6,8% в першому кварталі 2020 року порівняно з аналогічним періодом попереднього року через негативний вплив пандемії COVID-19.

У 2022 році тисячі фабрик Піднебесної простоювали через локдауни, а будівництво гальмувалось через кризу девелоперського сектору. ВВП Китаю у 2022 році зріс лише на 3%, що стало другим найгіршим показником за останні 45 років. Водночас за три роки локдауну загальна кількість заощаджень китайських домогосподарств зросла з 1,5 трлн. юанів до 6,2 трлн юанів (близько 900 млрд дол.США), що може потенційно дати потужний внутрішній імпульс для розвитку економіки КНР.

Ціллю на 2023 рік влада Китаю поставила зростання ВВП на 5%. У першому кварталі 2023 року економіка Китаю зафіксувала зростання ВВП на 4,5%, що перевершило прогнози аналітиків щодо зростання на 4,0% і стало найсильнішим приростом за останній рік. Відновлення економіки Китаю потягне за собою зростання цін на нафту у світі, що посилить тиск на Західні країни, які переживають сплеск інфляції найбільший за останні 40 років.

Китай для відновлення своєї економічної могутності зараз потребує відновлення міжнародних виробничих та логістичних ланцюгів, а це можливо за умови миру та нормалізації безпекової ситуації у світі, призупинки протистояння з США. Крім того, якщо ви світова фабрика виробництва товарів – пожвавлення споживання вашої продукції на традиційних ринках, а це Європа та США не менш, а може і більш важливо, бо забезпечує вам ритмічний збут виробленого.

Тому, будь яке загострення стосунків для КНР у цей час з своїми основними споживачами - Європою та США, було б контр продуктивно для Піднебесної і навіть небезпечно для стійкості внутрішньополітичної ситуації в середині країні.

Головними перепонами до зростання КНР лишаються триваюче протистояння із Заходом, перегляд стратегій стосунків як з США, так і з ЄС, підвищення центробанками західних країн ключових ставок та інфляція, яка скорочує доходи західних споживачів, а значить і попит на товари, у тому числі китайського походження.

США

Ризик дефолту, рецесії та підвищена інфляція - це реалії, в яких опинилася економіка США у 2022-2023 роках. Країна пережила також проблеми з розповсюдженням пандемії Ковід-19, бо застосувала широкі програми економічної і фінансової підтримки постраждалим, що вплинуло на інфляційні процеси в країні. Світові енергетична та продовольча кризи, додали кумулятивного ефекту і розкрутили спіраль інфляції в США.

Однак, ВВП США у 2021 році виріс на 5,7% - це максимальне зростання з 1984 року. Зазначається, що економічному зростанню сприяло збільшення витрат на товари та послуги особистого споживання, а також зростання експорту та приватних інвестицій. А вже у липні 2022 року JPMorgan заявив про те, що економіка США за крок від рецесії.

Погіршення прогнозу економісти пов'язували з ослабленням споживчого попиту. МВФ прогнозував, що темпи зростання ВВП США знизяться з 2,9% у 2022 році до 1,7% у 2023-му та 0,8% у 2024 році. Згідно прогнозу, опублікованому ВВС у 2023 році, економіка США увійде в рецесію, на що вказує уповільнення активності на ринку праці і явний спад економічного зростання. Основна причина уповільнення економічного зростання — найбільше з часів пандемії скорочення інвестицій американських компаній через підвищення вартості запозичень.

Однак є всі підстави розраховувати на те, що рецесія буде досить помірною, як заявляють експерти. За підсумками першого кварталу 2023 року зростання економіки США сповільнилося в річному обчисленні до 1,1%, попри те, що в попередньому кварталі зростання ВВП склало 2,6%. На даний момент скорочення інвестицій відбулося на 7,3%. Інфляція в США досягла піку в червні 2022 року на рівні 9,1% - найвищого показника з 1981 року, а у квітні 2023 року вона знизилася до позначки 4,9%, продовживши 10 місячний тренд до зниження. Уряд США ставить за мету довести і утримати інфляцію на рівні 2% річних.

Таким чином можемо говорити, що економіка Китаю почала відновлюватися і зростати, але потребує стабілізації міжнародних стосунків, а економіка США може стикнутися з рецесією вже цього року.

Взаємозалежність чи залежність конкурентів?

Китай на сьогодні діє і заробляє кошти в системі міжнародних стосунків створених США після Другої світової війни, де вони продовжують відігравати ключову роль в більшості міжнародних організацій цієї системи. Китай хоча і намагається розбудувати свою паралельну систему торгівлі та фінансових розрахунків, але вона не завершена, а юань поки що не здатен замінити долар США повністю у міжнародних розрахунках. Єдина критична залежність Китаю від США - це сучасні чіпи та програмне забезпечення. Важливим для КНР є і ринок збуту в США для китайських товарів. Купує ж Китай у США серед іншого літаки, автомобілі, напівпровідники, медичне обладнання та фармакологічну продукцію.

США купують у Китаю електроніку, від побутової до промислової. Продукти машинобудування. Іграшки. Меблі та текстиль. При цьому США залежні від отримання дешевої сировини з Китаю. Від спільних промислових ланцюгів та дешевих компонентів, що робить американські товари більш конкурентоздатними по цінах.

США у торгівлі з КНР має від’ємне сальдо і могло б поставити питання про збалансування двосторонньої торгівлі, але Китай для того щоб уникнути претензій, зароблені на ринку США надлишкові кошти вкладає у цінні папери США для стабілізації їхнього дефіциту бюджету. Крім того, США надзвичайно залежні від китайського ринку збуту. Наприклад, більшість американських технологічних гігантів левову частку прибутків отримують на китайському ринку (компанія Apple до 20%), а потім вкладають їх у розвиток науково-дослідницьких та конструкторських робіт у США.

Аналіз залежностей двох конкурентів свідчить про наступне. Ми спостерігаємо значну повсякденну залежність США від китайських споживчих товарів, сировини та його ринку збуту, а також китайських інвестицій у цінні папери США. Китай у свою чергу заробляє гроші у системі торговельних і фінансових стосунків, створеній США і залежний від ринку збуту в США. Тому можна констатувати, що залежність двох країн один від одного в торговельній економічній та фінансовій сферах надзвичайно велика і взаємна.

Висновки

Таким чином, які ж висновки ми можемо зробити з цього короткого зрізу економічного стану двох конкуруючих супердержав, щоб зрозуміти для себе як вони можуть діяти далі?

Економічні проблеми торкнулися як США так і КНР, у останньої тренд до відновлення дещо кращий, але вона залежна від західних ринків збуту і якщо там будуть проблеми з попитом, вони автоматично стануть проблемами і КНР.

Враховуючи, що економічна ситуація в міжнародній торгівлі також не обнадійлива, відбувається згортання глобалізації і наближається світова рецесія, все це підштовхує супротивників до пошуку дипломатичних контактів та компромісів, але не зближення, а лише встановлення додаткових каналів зв’язку і діалогу для того, щоб у цих умовах конкуренція раптом не переросла у прямий конфлікт з використанням збройних сил.

Саме представники фінансово-економічного сектору двох країн підштовхнули своє політичне керівництво до пошуку спільних точок дотику, будучи більш поінформованими про стан світової економіки (доповідь МВФ 2023 р. про близькість світової економіки до рецесії) та усвідомлюючи можливі наслідки протистояння сторін. Велике значення, наприклад, як на мене, мала зустріч 18.01.23 р. керівниці Міністерства фінансів США Джанет Йєллен в швейцарському Цюріху зі своїм китайським колегою віце-прем'єром Лю Хе, де вона пообіцяла докласти зусиль, щоб упоратися з розбіжностями та "не допустити, щоб конкуренція переросла в конфлікт", оскільки дві країни намагаються розморозити відносини, повідомляє AP NEWS. Лю ж заявив, що він готовий працювати разом, щоб знайти точки дотику між Китаєм та США. "Незалежно від того, як змінюються обставини, ми завжди маємо підтримувати діалог", - зазначав він. Також велике враження на конгресменів здійснила цьогорічна доповідь Джанет Йєллен про стан економіки США і її не готовність до прямого протистояння з КНР у даний час.

Результати візиту Блінкена

Візит Блінкіна мав на меті реалізацію кількох завдань, а саме зупинити подальше розгортання спіралі протистояння між США та Китаєм, зробити процес конкурентної боротьби по можливості керованим. Плюс до того, представити позиції США по ключових глобальних проблемах, таких як українсько-російська війна, нерозповсюдження ядерної зброї, можливість спільного вирішення світових екологічних проблем та спільної допомоги країнам "Глобального Півдня". Крім того, цей візит став підготовчим етапом до більш важливої зустрічі Президента Байдена та Сі Цзіньпіня.

Думаю дещо незрозумілою і дисонуючою на перший погляд для широкого загалу стала заява Байдена, зроблена ним напередодні візиту свого Держсекретаря до КНР та проведення Вільнюського засідання НАТО щодо того, що Україна має пройти всі підготовчі етапи до членства в НАТО, читай - не буде мати прискореного вступу в Альянс. Насправді ж вона була призначена для китайського лідера Сі Цзінпіна, який взагалі виступає за розпуск, а не посилення блоку НАТО шляхом приєднання України.

Це, на думку американців, мало б створити позитивний фон для переговорів Блінкіна з Сі, що і відбулося. Другий сигнал від США, який позитивно сприйняли у Китаї - це була заява про те, що США не підтримують незалежність Тайваню.

Всі ці сигнали лягли на відповідний міжнародний ґрунт, який ми вже обговорили вище, відповідали очікуванням сторін і були позитивно сприйняті Пекіном. Тому Держсекретаря США Блінкіна навіть прийняв особисто керівник КНР Сі Цзіньпін, що також стало гарним сигналом і підтвердило думку про готовність КНР шукати компроміси у розбудові двосторонніх "відповідальних стосунків".

Держсекретарю США Ентоні Блінкену, у ході перемовин з Міністром закордонних справ КНР та Сі, вдалося обміняти обіцянку США дотримуватися старого статусу-кво щодо Тайваню (США розглядають Тайвань як частину КНР, але водночас застерігають Китай від зміни статусу силовим шляхом) на обіцянку Китаю не допомагати росії у війні проти України, а також отримати запевнення про можливість встановлення прямих каналів зв’язку між ключовими міністерствами та керівництвом двох держав, що повністю відповідало початковій меті візиту і концепції США щодо продовження керованого протистояння і конкуренції, зменшуючи вірогідність раптового виникнення прямого збройного конфлікту.

Значення візиту для України

Китай, скоріш за все, з метою зменшення ядерних загроз, спробує вплинути на росію щодо не застосування нею ядерної зброї у війні проти України і не стане відверто допомагати росії зброєю.

На Вільнюському саміті НАТО Україна, скоріш за все, не отримає запрошення до членства в НАТО, все обмежиться обіцянкою підтримувати Україну у боротьбі з росією і надавати їй на довгостроковій основі озброєння, технології та фінансову допомогу, у тому числі і у повоєнний період. Все це робитиме Захід для перетворення нашої країни на "озброєного їжака" (концепт оприлюднений представником Держдепу США), яким має подавитися агресивний російський ведмідь. Натомість без повноцінного членства в НАТО.

Якщо такий прогноз справдиться - це означитиме, що відбулися обміни стратегічними інтересами між США та Китаєм і Україну лишають у "сірій зоні", збройним буфером між Європою та росією, що безумовно заохочуватиме останню через певний час зробити роботу над помилками і знову розпочати війну за "повернення своїх територій".

Це не трагедія - це також результат, але тоді Україна має остаточно позбавитися ілюзій, які вона плекає щодо можливого вступу до НАТО та прискорено розглянути інші, більш реальні способи і засоби забезпечення своєї безпеки, які точно гарантуватимуть мир нашій державі.

Руслан Осипенко, український дипломат, експерт міжнародник