Понад 15 місяців тому відбулось повномасштабне вторгнення та Україна постійно зазнає ракетних та бомбових ударів, а також атак дронами. Проте укриття та сховища, де можуть сховатися люди під час повітряної тривоги, досі лишаються не до кінця вирішеною проблемою. Розбираємось, які є до них вимоги та до чиєї зони відповідальності вони відносяться.
Які бувають типи укриттів та сховищ?
Основні принципи формування системи укриттів містяться у Кодексі цивільного захисту України (глава 7, ст. 32). Саме ни передбачене створення фонду захисних споруд. До нього включають такі їхні різновиди:
- сховище. За визначенням, це герметична споруда, де виключений вплив небезпечних факторів на людей певний час (автономність – 48 годин). За Кодексом вони передбачені для укриття працівників суб’єктів господарювання, атомних електростанцій, хворих та працівників медзакладів;
- протирадіаційне укриття. Це негерметична споруда, де створені умови для виключення впливу іонізуючого випромінювання. Передбачене для укриття населення, працівників суб’єктів господарювання, хворих та медперсоналі, евакуйованих;
- споруди подвійного призначення. Це наземні чи підземні споруди чи їхні частини, які для захисту або спроектовані, або пристосовані. Передбачені для укриття населення, яке у сховища та протирадіаційні укриття не потрапляє;
- найпростіші укриття. Це фортифікаційні споруди, цокольні або підвальні приміщення чи інші підземні, де можна перебувати тимчасово. Передбачені для укриття населення, які до попередніх трьох типів захисних споруд не потрапили. Сюди ж можна віднести й швидкоспоруджувані сховища, які виготовляються та монтуються за короткий час із спецматеріалів.
Маємо різновиди захисних споруд, та категорії населення, які можуть до них потрапити. Аби убезпечити людей, створюють їхній фонд. За Кодексом, його треба формувати завчасно.
Хто відповідає за систему укриттів та сховищ?
Утримують захисні споруди у стані готовності їхні власники, користувачі, юрособи, на балансі яких вони знаходяться. Потребу у них, згідно із затвердженим Кабміном порядком, на особливий період визначають у планах цивільного захисту. Визначаючи потреби у захисті, враховують технічний стан усіх видів захисних споруд. Фонд створюють:
- міністерства;
- центральні органи виконавчої влади;
- Рада міністрів АР Крим;
- обласні, районні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації;
- органи місцевого самоврядування;
- суб’єкти господарювання.
Створюють фонд, зокрема, освоюючи підземний простір населених пунктів для будівництва укриттів, беручи на облік споруди подвійного призначення. А також будуючи в особливий період швидкоспоруджувані захисні споруди та облаштовуючи найпростіші укриття.
Контролювати готовність сховищ мають ДСНС разом з органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.
Що ж до повноважень військово-цивільних адміністрацій, звертаємося до профільного закону. Згідно із ним (ст. 5, ч. 1), ВЦА мають право встановлювати порядок використання сховищ, споруд та інших об’єктів для захисту населення. Військові адміністрації, за законом про правовий режим воєнного стану (ст. 8), також можуть встановлювати порядок використання захисних споруд цивільного захисту. Тобто в обох випадках ВЦА та ВА можуть діяти щодо вже утвореного фонду.
Які вимоги до захисних споруд?
До захисних споруд цивільного захисту є загальні умови у ДБН В.2.2.5-97 "Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту". За нормами вони мають розміщуватися з таким розрахунком, щоб поблизу не було складів та резервуарів із небезпечними речовинами та матеріалами, інженерних мереж (тепло та водопостачання, каналізація). Для будівництва використовують такі матеріали, як бетон, залізобетон, камінь, метал, цегла. Тобто, міцні та негорючі.
Вимоги до утримання та експлуатації захисних споруд визначає наказ МВС. Зазвичай ми використовуємо слова "укриття" та "сховище" як синоніми, але за законодавством, про що вказано вище, це різні типи захисних споруд із відмінним до них доступом. Ті, куди під час повітряної тривоги найчастіше прямують українці, це:
- споруди подвійного призначення (підземні: станції метро, паркінги, автостоянки, гаражі, торгівельні центри і т.д.).;
- найпростіші укриття (підвали або цокольні поверхи)
З наказу МВС отримуємо таку інформацію про ті, що є у фонді. Споруда подвійного призначення чи найпростіше укриття має бути з табличкою 50 на 60 см біля дверей, а на ній має бути:
- напис "Місце для УКРИТТЯ";
- місцезнаходження споруди;
- балансоутримувач;
- номер телефону відповідального за утримання та експлуатацію у мирний час;
- адреса і місце зберігання ключів.
У найпростіших укриттях мають бути:
- первинні засоби пожежогасіння;
- ємності з питною та технічною водою;
- системи внутрішнього протипожежного водопостачання;
- засоби надання медичної допомоги;
- місця для сидіння чи лежання;
- засоби зв’язку та оповіщення;
- шанцевий інструмент (це, наприклад, лопати, сокири);
- пожежна автоматика і сигналізація.
Обладнання не може бути із горючих синтетичних матеріалів. Має бути план евакуації зі сховища чи укриття. Треба забезпечувати їхній захист від підтоплення і затоплення. У спорудах має бути штучне освітлення із захистом від механічного ушкодження (люмінесцентні лампи під забороною).
Щодо можливості потрапити, формулювання у вимогах таке (розділ 2, п. 6):
"Входи до фонду захисних споруд мають забезпечувати вільний доступ усередину їх приміщень".
Щодо ключів від дверей і ставень, то умови такі:
- має бути два комплекти;
- один комплект ключів є у відповідальної особи;
- другий комплект ключів у посадової особи балансоутримувача. Він має працювати цілодобово, а його місцезнаходження та телефон мають бути на вхідній табличці.
Робити більше дублікатів нормативка не забороняє. Це вимога до мінімальної кількості.
Перевіряти захисні споруди в цілому мають не рідше ніж раз на рік, а також негайно після того, як ними починають користуватися. Щотижня має перевіряти загальний стан відповідальний за споруду. Не рідше ніж раз на рік перевіряють справність вентиляції, противовибухових пристроїв, систем водопостачання, каналізації та опалення.
Що може зробити кожен?
Варто мати карту захисних споруд свого населеного пункту. Даємо посилання на інтерактивні мапи у обласних центрах:
Суми (захисні споруди та найпростіші укриття)
В інтересах людини самостійно проінспектувати найближчі сховища та укриття, бо на карті може бути неточна інформація. Тобто, прийти та перевірити, чи відкриті вони, чи є належна інформація біля входу, чим вони обладнані. Необхідну інформацію (адресу, телефон відповідального) зберегти у телефоні чи записати на папері.
Якщо вимоги не виконуються, треба скаржитися до місцевої держадміністрації, щоб підрозділи цивільного захисту зв’язалися із балансоутримувачем. Якщо сховища зачинені під час повітряної тривоги – до поліції та ДСНС.
Кожен також зацікавлений у тому, щоб визначити час, який знадобиться, аби дістатися найближчого прихистку. Тобто зафіксувати, скільки хвилин знадобиться на те, щоб одягтися, забрати дитину, літню людину, домашнього улюбленця, найнеобхідніші речі й документи та дійти чи добігти до сховища.
Знати мінімальний час потрібно, бо доволі часто через різні канали зв’язку ми отримуємо інформацію, якими саме засобами ураження б’є по нас ворог. Якщо пролунала тривога і є розуміння, що удар здійснюється балістикою, рахунок іде на хвилини. Необхідно зважити ризики та обрати найбільш безпечний варіант: лишатися у будинку, сховавшись за дві стіни, наприклад, у під’їзді, чи бігти в укриття.
Треба не забувати, що під час тривоги неможна користуватися ліфтами, бо світло може зникнути будь-якої миті. Варто прокладати маршрут до сховища так, щоб уникати скупчення автомобілів, оминати АЗС, скляних споруд.
Пильними відносно укриттів та сховищ українцям слід бути тому, що відповідальні за них у законодавстві є. А ось із відповідальністю і за неналежний стан, і за зачинені під час повітряної тривоги укриття та сховища справи кепські.
"Відповідальності в законодавстві немає. У Кодексі цивільного захисту є стаття 140, де передбачено, що за його порушення передбачена відповідальність відповідно до закону. Ані у Кодексі України про адміністративні правопорушення, ані у Кримінальному кодексі України немає відповідальності за нецільове використання, неналежне використання об’єктів цивільного захисту. Про службову недбалість чи залишення у небезпеці – це інші статті, - констатує адвокат Ростислав Кравець. – Влітку минулого року, після того, як сталася трагедія у "Амсторі" у Кременчуці (ракетний удар росії 27 червня 2022 р., - авт.), було внесено законопроект про зміни до Кримінального кодексу щодо порушень законодавства у сфері цивільного захисту. Але досі він не розглянутий".
Нагадаємо, що раніше "Ми - Україна" розповідав про те, як українці можуть отримати компенсацію за знищене житло, та про порядок виплат на поточний та капітальний ремонт пошкодженого житла.
