Що треба зробити отримувачам субсидії, якім її надавали у безготівковій формі? Коли біженці в Польщі мають компенсувати витрати на допомогу? Як спростять реєстрацію актів цивільного стану за кордоном? Розбираємося, які зміни чекають на українців у лютому.
Субсидії
З лютого безготівкова оплата субсидії скасовується. Починаючи із січня цього року нарахування, фінансування і виплата субсидій відбуваються згідно із новим порядком використання коштів для підтримки малозабезпечених. Його Кабмін ухвалив наприкінці минулого року. У лютому українці отримують субсидії за січень, тому саме цього місяця відчують зміни.
Відповідно до нового порядку, Пенсійний фонд, який з цього року відповідає за субсидії, перераховує кошти одержувачу або на його рахунок, відкритий в уповноваженому банку, або через відділення "Укрпошти" до 25 числа, згідно із графіком виплати пенсії та грошової допомоги.
Отже в тому випадку, якщо субсидію нараховували готівкою раніше, нічого не змінюється. Якщо ж субсидія була у безготівковій формі, тобто спрямовувалася Ощадбанком та "Укрпоштою" надавачам комунальних послуг, їх вже надаватимуть саме у готівковій формі.
Отримувачам субсидії у безготівковій формі тепер треба або вказати, на який рахунок відправляти кошти, або знімати їх в Ощадбанку, або отримувати їх у відділенні "Укрпошти". Виходячи з нових правил, їх синхронізують із виплатою пенсії та разом із нею доставлятимуть додому, якщо пенсіонер саме в таких спосіб отримує виплати.
LED-лампи
З 16 січня в Україні розпочалась пілотна програма щодо заміни старих ламп розжарювання на LED. Планувалося, що в межах країни вона у повному обсязі стартуватиме з лютого, але вийшло трохи раніше, 30 січня. Тому саме на лютий припадає максимальна активність.
У Євросоюзі надали 50 млн LED-ламп для підтримки енергозаощадження в Україні. Особисто обміняти стару лампи розжарювання на нові можна у відділеннях "Укрпошти" за принципом "п'ять на п'ять". Також заявку можна подати у "Дії". Щоб замовити послугу онлайн, треба вказати у застосунку контактні дані та відділення "Укрпошти", де зручно забрати лампи. За отримувачем їх забронюють на п’ять робочих днів.
Сертифікація вчителів
У лютому завершиться реєстрація вчителів, які бажають цього року взяти участь у сертифікації. Ця процедура вперше стартувала у 2021 році та є добровільною. Вона зараховується в якості чергової чи позачергової атестації, дозволяє підвищити кваліфікаційну категорію та звання.
Цьогоріч, за рішенням Міносвіти, взяти участь у сертифікації можуть 1500 вчителів початкової школи та по 500 вчителів з математики та української мови і літератури. 5 лютого завершиться реєстрація на основний етап (сертифікація відбудеться 1-7 серпня), 13 лютого – на додатковий (відбудеться 7-11 серпня).
Саміт Україна-ЄС
3 лютого в Києві очікують на прибуття єврокомісарів, президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та президента Європейської Ради Шарля Мішеля. Це 24-ий саміт Україна-ЄС, і він планується як євроінтеграційний.
Керівник МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що за результатами сподівається на початок передвступних переговорів щодо членства України в ЄС вже у цьому році. Про амбітний план вступу до Євросоюзу протягом двох років раніше казав прем’єр-міністр Денис Шмигаль
Заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква роз’яснив, що на Саміті від України будуть пропозиції щодо продовження угоди про торгову лібералізацію (зараз торгівля з ЄС відбувається без тарифів та мит), єдиний роумінг з ЄС, лібералізацію автотранспортного руху. Також обговорюватимуть політичну, військову та фінансову допомогу.
Бойкот Олімпіади
3 лютого відбудеться позачергова Генасамблея Національного олімпійського комітету України. 27 січня у відкритому доступі з’явився порядок денний. Згідно із ним, члени НОК обговорюватимуть питання бойкоту Олімпійських ігор в Парижі у 2024 році.
НОК планує консультації з національними спортфедераціями та олімпійцями щодо неучасті в тому разі, якщо у Літніх Олімпійських іграх братимуть участь російські та білоруські спортсмени. Поки що вони у "чорному списку", але у Міжнародному олімпійському комітеті закликають дозволити їм виступати під нейтральним прапором.
Ембарго на російські нафтопродукти
5 грудня 2022 року набуло чинності ембарго Євросоюзу на російську нафту морського походження. Того ж дня почали діяти штрафні санкції щодо російської нафти від G7: країни встановили цінову стелю для російської нафти, що постачається морем, на рівні 60 доларів за барель. Наступного разу ціну переглядатимуть у березні
5 лютого ембарго ЄС розширюється й на російські нафтопродукти, імпорт яких у країни Союзу закриється. У той же день увімкнуться й цінові обмеження G7 щодо них. Окремо ціну планують встановити щодо дизпалива та бензину, окремо – для мазуту.
Станом на 31 січня граничний рівень цін остаточно не узгоджений. У агентстві Bloomberg вказують, що Велика сімка згодна на діапазон від 100 до 110 доларів за барель для дизпалива та на 45 доларів за барель для мазуту. Рівень ще узгоджуватимуть із ЄС і мають визначитися до початку дії ембарго. Проте цінові обмеження матимуть пільговий період і не стосуватимуться доставлених морем нафтопродуктів, які завантажені до 5 лютого і будуть розвантажені до 1 квітня.
За оцінками віце-прем’єрки-міністерки економіки України Юлії Свириденко, ембарго на нафту і нафтопродукти і встановлення стелі цін спричинить падіння російського прибутку на 50%.
Акти цивільного стану за кордоном
6 лютого набирає чинності постанова Кабміну №66, яка стосується спрощеного порядку реєстрації актів цивільного стану за кордоном. Акти цивільного стану – це реєстрація народження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені та смерті. Такі повноваження консульські установи мають і зараз, але рішення Кабміну відкриває їм прямий доступ до реєстру.
З лютого визначені МЗС закордонні дипустанови проводять держреєстрацію таких актів, вносять до них зміни, поновлюють, анулюють, видають свідоцтва про реєстрацію та витяги з Держреєстру актів цивільного стану. Тобто дипустанови користуються базою даних так само, як і органи держреєстрації. Також вони надають ці послуги громадянам України незалежно від місця їх проживання чи перебування.
"Рамштайн"
На 14-15 лютого запланована зустріч міністрів оборони Північноатлантичної ради (орган прийняття політичних рішень НАТО). 14 лютого відбудеться окреме засідання щодо оборони України, яке організовують США. Тобто засідання формату "Рамштайн", у якому зазвичай беруть участь представники оборонних відомств 50 країн.
Це буде дев'ята зустріч. Восьму провели 20 січня на американські авіабазі "Рамштайн" у Німеччині. Дев'ята відбудеться вже у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі. Напередодні, 13 лютого, генсек Альянсу Йенс Столтенберг проведе прес-конференцію.
Програму зустрічі ще не оприлюднювали, але Володимир Зеленський висловив сподівання, що це буде "Рамштайн" F-16 і далекобійних ракет". Чи справдяться очікування хоч приблизно, поки що зарано говорити. Днями президент США Джозеф Байден дав заперечну відповідь на запитання щодо надання американських винищувачів F-16. Про ненадання цих літаків Німеччиною 25 січня заявив і канцлер ФРН Олаф Шольц.
Воєнний стан та мобілізація
24 лютого 2022 року в Україні ввели воєнний стан та оголосили про загальну мобілізацію. У відповідному рішенні завжди має бути термін, на який вводиться правовий режим та призов. Отже, після завершення його треба узгоджувати знову. Востаннє термін дії воєнного стану та мобілізації продовжували 21 листопада і він спливає 19 лютого.
До 19 лютого РНБО має запропонувати пролонгацію, президент має негайно погодити рішення, а Верховна Рада у дводенний строк затвердити. Немає причин вважати, що правовий режим воєнного стану та мобілізацію скасують, питання тільки у термінах дії – 30 діб, як це було при першому узгодженні, чи більше.
Біженці в Польщі
Наприкінці січня президент Польщі Анджей Дуда підписав зміни до закону про допомогу українським біженцям. Згідно із ним лютий – останній місяць, коли українці не будуть сплачувати за допомогу у місцях колективного проживання.
Треба підготуватися до того, що з березня біженці, які знаходяться в Польщі понад 120 днів та оселилися у місцях колективного проживання, мають компенсувати половину від вартості допомоги, але не більше 40 злотих на добу. З травня вже треба буде компенсувати три чверті витрат, але не більше 60 злотих на добу.
Сплачувати частину допомоги не будуть пенсіонери, діти, вагітні, батьки та опікуни трьох і більше дітей, особи з інвалідністю та їхні опікуни, особи з дітьми віком до одного року.
