22-24 серпня у Йоханесбурзі відбувся саміт БРІКС. Окрім власне членів цієї організації, у заході взяли участь представницькі делегації кількох десятків країн. Варто відзначити, що жодна з них не належить до умовного "західного клубу", куди можна віднести Європу, США, Канаду, Австралію, Нову Зеландію, Японію та Південну Корею. Цікаво, що попередній саміт у офлайн-форматі відбувся у листопаді 2019 року у Бразилії. Після того щорічні саміти проводили по відеозв’язку, переважно з міркувань карантину. Тому очікування від цьогорічної зустрічі були досить високими.
Учасники висловили критичні зауваження та пропозиції щодо реформи глобальних політичних та фінансових інституцій, які все менше відповідають очікуванням учасників та поточним викликам. БРІКС від напівформального клубу найбільших незахідних економік починає перетворюватися на об’єднання країн Глобального Півдня, яке проголошує спільні пріоритети та координує міжнародну діяльність.
Відмова від долара у взаємних розрахунках
Нагальним питанням для обговорення була економіка та фінанси. Більшість країн потерпають від падіння темпів економічного зростання. Фінансові системи західних країн отримали додаткові вливання за рахунок масштабної емісії долара та євро. Після закінчення карантинних заходів облікова ставка Федеральної резервної системи виросла до 5,5 %, Європейського центробанку – до 4,25%. Щоб мати змогу залучати дорогі кредити, економіки країн-позичальників мають зростати ще вищими темпами, що на сьогодні недосяжно. Навіть китайська економіка знаходиться у непростому стані, існує загроза банкрутства крупних будівельних компаній, падає споживчий попит.
Ця ситуація підштовхнула країни Глобального Півдня до дискусії про запровадження альтернативних систем взаємних розрахунків, в обхід американського долара чи інших резервних валют. Таким чином, кинуто виклик Ямайській валютній системі. На цьогорічному саміті БРІКС не ухвалено конкретних рішень про відмову від долара, але дано доручення урядам пропрацювати систему взаємних альтернативних розрахунків.
Також країни Глобального Півдня шукають альтернативу дорогим західним кредитам, які до того ж супроводжуються низкою політичних вимог. Дешевші та "аполітичні" кредити за планом має видавати Новий Банк Розвитку БРІКС зі штаб-квартирою у Шанхаї. У березні цього року банк очолила екс-президент Бразилії Ділма Русефф, політична соратниця Лули да Сілва. Кредити можуть видаватися в юанях та частково в інших національних валютах. На саміті обговорювали також ідею створення нової резервної валюти, або ж спільної валюти членів об’єднання за зразком євро. Проте, це ще досить віддалені плани.
Розширення кількості членів
За підсумками саміту країни-члени вирішили запросити до об’єднання шість нових країн. Це Аргентина, Єгипет, Іран, Ефіопія, Об’єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія. При запрошенні намагалися дотриматися географічного балансу. У разі згоди членство цих країн розпочнеться з 1 січня 2024 року.
Перед самітом повідомлялося про бажання майже 40 країн приєднатися до об’єднання, а від 23 із них начебто було отримано офіційні заяви. Можна прогнозувати подальше розширення, хоча ще напередодні саміту позиції країн-членів щодо цього питання відрізнялися. Найбільшу зацікавленість у розширенні проявляв Китай, який зараз бачить можливості для створення зони використання юаню, і таким чином додаткової емісії своєї національної валюти. Окрім того, для Китаю розширений БРІКС стане можливістю для глобального діалогу із Заходом, вже від імені всього Глобального Півдня. Китай зможе поєднати свої економічні інтереси у побудові транспортних коридорів із геополітичними інтересами проекту "Один пояс, один шлях".
Більш скептично до ідеї швидкого розширення БРІКС ставиться Індія, яка більше цікавиться економічними проектами, але не хоче геополітичного протиставлення Заходу. Навіть націоналістичний уряд Моді має робочі стосунки з західними інституціями, але водночас має економічну конкуренцію та навіть територіальні суперечки з Китаєм.
Реформа ООН
Учасники саміту підтримали реформу ООН, щоб зробити її більш демократичною, представницькою, ефективною, а також збільшити представництво країн, які розвиваються, у Раді Безпеки. Метою цього є "адекватна відповідь на глобальні виклики й підтримка амбіцій країн Африки, Азії та Латинської Америки, включаючи Бразилію, Індію і Південну Африку, в міжнародних справах та в ООН, зокрема в Раді Безпеки".
Ще з 2004 року Індія, Бразилія Німеччина та Японія добиваються для себе представництва у Радбезі ООН, зважаючи на розмір своїх економік та населення. Африканські країни також досить давно намагаються отримати для себе два повноправних постійних місця, з можливістю ветування резолюцій. Російська агресія проти України показала слабкі місця ООН в цілому та Ради Безпеки. Як виявилося, якщо хтось із постійних членів Радбезу розпочинає війну, то цей орган згідно чинного статуту не може ухвалити жодного рішення, через вето власне країни-агресора. В Україні обговорюється пропозиція при проведенні реформування ООН врахувати цей досвід та позбавляти країну-агресора права голосу при голосуваннях з приводу розв’язаної нею війни.
росія
Саміт БРІКС підтвердив міжнародну ізоляцію російської федерації. Її президент в.путін не зміг взяти особисту участь у саміті через виписаний Міжнародним кримінальним судом ордер на його арешт. Господар саміту Південно-Африканська республіка не погодилася надати путіну навіть тимчасовий імунітет та передала побажання – не приїжджати на саміт, бо ймовірність його арешту є високою. Російську делегацію очолив С.Лавров, який намагався добитися підтримки росії у обході економічних санкцій та при голосуваннях у глобальних організаціях.
Проте, росія не отримала бажаного. Навіть Новий Банк Розвитку БРІКС офіційно відмовився працювати у російській федерації через загрозу попадання під західні санкції. Країни Глобального Півдня очікують від росії розблокування експорту українського зерна та закінчення війни в Україні.
Україна
Країни БРІКС закликали до мирного вирішення "конфлікту" в Україні через діалог і дипломатію. "Ми із задоволенням відзначаємо відповідні пропозиції щодо посередництва та добрих послуг, спрямовані на мирне врегулювання конфлікту шляхом діалогу та дипломатії, включаючи Миротворчу місію африканських лідерів та запропонований нею шлях до миру" – сказано у фінальній декларації.
росія бажала би бачити заклики до негайних двосторонніх переговорів чи врахування геополітичних інтересів росії у спільній декларації, проте позиція інших членів БРІКС залишилася поміркованою. Багато в чому це пов’язане із результатами недавньої зустрічі у Саудівській Аравії. Там українська делегація на чолі з А.Єрмаком представила в деталях українську "формулу миру" делегаціям високого рівня з ключових країн Глобального Півдня. Більшість українських пропозицій знайшла підтримку, а по решті проходить конструктивна дискусія. Частина країн вже бере участь у реалізації "формули миру", до прикладу, Південно-Африканська Республіка та Саудівська Аравія займаються напрямком повернення військовополонених та вивезених українських дітей.
Україна прямує до членства у Європейському Союзі, і тому є частиною західного цивілізаційного проекту. Проте, співпраця з членами БРІКС для України також є досить важливою. Це перш за все підтримка українського плану мирного врегулювання, в тому числі голосування у ООН за українські резолюції. Окрім того, Україна зацікавлена в економічній співпраці з країнами Глобального Півдня, виході на нові ринки, участі у транспортних коридорах до Європи.
Вже за два тижні відбудеться саміт G20 у Нью-Делі. Це економічне об’єднання, де присутні як найбільш потужні західні країни, так і найбільші країни Глобального Півдня. Звичайно, пропозиції зміни глобальної фінансової системи будуть однією з головних тем для обговорення. Проте на закритих зустрічах звичайно будуть говорити і про закінчення війни в Україні. Війна впливає на економіку, гальмує економічне зростання багатьох країн по всьому світу. І це має стати ще одним аргументом для спільного тиску на агресора, від якого в першу чергу і залежить закінчення цієї війни.
Ігор Попов, експерт Українського інституту майбутнього
