12 липня відбудеться перше засідання Ради Україна-НАТО. Передбачається, що це буде зустріч на рівні глав держав та урядів, включаючи Швецію. У засіданні також візьме участь президент України Володимир Зеленський. Що відомо про новий формат взаємодії нашої держави та Північноатлантичного альянсу — дізнавався "Ми-Україна".
До саміту у Вільнюсі: робота Комісії Україна-НАТО
9 липня 1997 року на саміті НАТО в Мадриді було підписано хартію про особливе партнерство між нашою державою та Альянсом. З того часу почала свою роботу Комісія Україна-НАТО. До її складу входили всі країни-учасниці НАТО і наша держава.
Понад 20 років це був найвищий орган, який проводив консультації щодо розвитку партнерства України та Альянсу. Комісія спрямовувала заходи щодо практичного співробітництва, спільних навчань тощо.
Цей формат також був майданчиком для консультацій між країнами – членами НАТО і Україною з питань безпеки, що викликають обопільну зацікавленість. Звісно, першою у списку цих питань була й залишається війна рф проти України.
До 2017 року засідання Комісії відбувались на регулярній основі. Це були зустрічі на рівні послів, військових представників, міністрів закордонних справ, міністрів оборони та начальників штабів. За цей час було створено спільні робочі групи задля посилення співпраці у галузі оборони та безпеки.
Однак через позицію Угорщини, її критику мовного та освітнього законодавства України, Комісія не працювала до 2023 року. Будапешт послідовно блокував засідання Комісії на рівні вищому, ніж рівень посла.
4 квітня Комісія обговорила військову підтримку України та перспективи членства в НАТО. Тоді вдалося розблокувати основний базовий формат взаємодії на високому політичному рівні. Тоді ж заговорили про таке засідання за участі Володимира Зеленського на липневому саміті у Вільнюсі.
Попри активну роботу Комісія Україна-НАТО все ж була консультативним органом. Наша країна не мала впливу рішення Альянсу й виступала радше стороною, яка доповідає і сама отримує інформацію від союзників. Цей орган не ухвалював жодні рішення.
Передбачається, що завдяки новоутвореній Раді Україна-НАТО наша держава стане рівноправним членом у діалозі з Альянсом, з правом впливати на політику союзників щодо України.
Рада Україна-НАТО: навіщо вона потрібна
Ще у червні генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг відмічав, що створення Ради Україна — НАТО суттєво зміцнило б партнерство між Альянсом та Україною, адже це структура, що дозволяє ухвалювати спільні рішення.
"Якщо союзники домовляться створити Раду НАТО — Україна, це означало б, що це буде 32 рівних учасників за одним столом, і що це орган, який може ухвалювати рішення", — сказав генсек Альянсу під час брифінгу.
Він пояснив, що Рада НАТО — Україна є структурою для набагато глибшої співпраці та ухвалення спільних рішень. За його словами, це означало б значне зміцнення політичного партнерства між Україною і союзниками у НАТО.
Видання Euractiv писало, що ідея створення нового формату знайшла широку підтримку на Заході. За словами двох дипломатів НАТО, це буде перший крок у зміцненні партнерства з того часу, як Україна подала заявку на членство в Альянсі.
Планується, що у Раді наша країна буде рівноправним учасником переговорів, а не запрошеною стороною для дискусій, як зараз. Це дозволить ініціювати зустрічі у будь-який час та відкрий двері для нового рівня співробітництва.
Йдеться про більш тісний обмін розвідувальними даними, спільні навчання, інвестиції в оборонну сферу. А також про роботу над оперативною сумісністю армій НАТО зі Збройними силами України. Головна мета новоутвореної Ради м приведення нашої країни до євроатлантичних стандартів. Це має забезпечити плавний перехід до членства в Альянсі.
Втім, в Україні застерігають союзників від створення формального органу, який би не наблизив членство нашої держави в НАТО. Так, голова української дипломатії Дмитро Кулеба наголосив на потребі рішучих кроків, адже Альянс та Україна рівною мірою потрібні одне одному.
"Заснувати Раду Україна-НАТО без рішучого кроку до членства — все одно, що надати танк без гармати. НАТО потрібна Україна як держава-член альянсу, а не просто привілейований партнер", — заявив Кулеба за підсумками квітневих переговорів з німецькою колегою Анналеною Бербок.
Схоже, що союзники розуміють хвилювання української сторони. Напередодні липневого саміту стало відомо, що в НАТО досягли консенсусу щодо усунення плану дій щодо членства (ПДЧ) для вступу України до Альянсу.
Як зазначив Кулеба, такого рішення в НАТО досягли "після інтенсивних переговорів". "Союзники по НАТО досягли консенсусу щодо усунення ПДЧ зі шляху України до членства", — зазначив дипломат.
Він зауважив, що це рішення скорочує шлях України до НАТО. "Це також найкращий момент, щоб прояснити запрошення Україні стати членом", — сказав міністр.
У перший день саміту про усунення вимоги щодо ПДЧ сказав генсек НАТО Столтенберг. "Це перетворить процес набуття членства для України з двоетапного процесу в одноетапний процес", — сказав він.
Столтенберг також зазначив, що створення Ради Україна-НАТО має на меті укріпити політичні зв’язки й більш тісну взаємодію між Києвом і Альянсом. Він також підтвердив, що на інавгураційному засіданні Ради візьме участь президент Володимир Зеленський.
Генсек НАТО зауважив, що створення Ради є одним з трьох рішень щодо України, які очікуються на липневому саміті Альянсу. Іншими двома рішеннями мають бути впровадження стандартів НАТО в ЗСУ та усунення вимоги ПДЧ.
“Я очікую, що це буде чіткий сигнал про потребу наблизити Україну ближче до НАТО із забезпеченням взаємосумісності військ, створенням Ради Україна-НАТО та усуненням вимог про план дій щодо членства", — сказав Столтенберг.
Отже, на зміну Комісії НАТО-Україна прийде новий та політичний орган. Він не лише посилить вагу нашої держави у взаємодії з Альянсом, але й дозволить впливати на його рішення і щодо України. Звісно, створення Ради аж ніяк не замінить членства в Альянсі. Однак цей орган може забезпечити Україні рівноправ’я у відносинах з НАТО і позитивно вплинути на постачання зброї для ЗСУ.
Нагадаємо, на саміті НАТО у Вільнюсі президент Франції Емманюель Макрон оголосив про надання Україні далекобійних ракет.
