Позов України до СОТ: як вирішують такі справи та із чим можуть виникнути проблеми

Через заборону на імпорт агропродукції, Україна подала проти Польщі, Словаччини та Угорщини позови до Світової організації торгівлі. Формулювання загрозливе, але механізм такого врегулювання суперечок аж ніяк не новий. “Ми – Україна” з’ясовував, як СОТ розглядає позови країн, в яких вже була задіяна Україна та чому вже кілька років у СОТ не працює апеляційна інстанція.

Україна у СОТ як позивач та відповідач

У травні 2023 р. Україна відзначила 15-ту річницю свого членства у Світовій організації торгівлі. Вона стала 152 країною Організації, яка зараз вже налічує понад 160 країн-учасниць та представляє 98% світової торгівлі.

Зараз новиною про позови України до СОТ рясніють усі ЗМІ. Унікальність ситуації у тому, що подані одразу щодо трьох країн та під час війни, в якій ЄС, членами якого усі вони є, виступає союзником. Проте вони далеко не перші за півтора десятки років, які подає Україна. До того ж наша країна й сама була відповідачем у суперечках.

Україна – відповідач. За роки членства у СОТ, маємо чотири позови проти України.

2011 р. Позивач – Молдова. Позов стосувався оподаткування Україною міцних алкогольних напоїв – коньяку. А саме того, що ставки оподаткування вітчизняних є нижчими, ніж імпортних. Спочатку Молдова запитала про консультації із Україною, а у середині 2011 р. – про створення комісії. У СОТ поточний стан цього позову досі значиться як такий, щодо якого не сформована комісія. Проте з 2017 р. акцизи вирівняли.

2013 р. Позивач – Японія. Позов стосувався застосування Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі спеціальних мит на імпортні авто на рівні 6,46% та 12,95%. СОТ скликала групу експертів, яка визнала значні порушення Україною деяких статей Генеральної угоди з тарифів та торгівлі і Угоди про захисні заходи. У вересні 2015 р. Україна сповістила про те, що Міжвідомча комісія скасувала спецзаходи.

2015 р. та 2017 р. Позивач – росія. Перший позов стосувався антидемпінгових заходів України щодо імпорту росією аміачної селітри, а саме встановлення мит у розмірі 20,51%-36,03% строком на п’ять років. У 2018 р. Україна програла справу у арбітражі СОТ, у 2019 р. – в апеляційному органі та у 2020 р. анулювала антидемпінгові заходи.

Другий позов стосувався обмежень, заборон, вимог і процедур щодо торгівлі товарами і послугами і транзиту які загалом вводилися з 2014 р. Подавши позов, росія запитала про консультації. На цій стадії справа й перебуває.

Україна – позивач. До СОТ Україна зверталася із дев’ятьма позовами проти таких країн.

росія. Три позови. У 2015 р. – щодо обмеження росією імпорту вагонів і обладнання. СОТ дійшла висновку, що Україна не довела систематичні обмеження з боку рф. В апеляції Україна справу виграла. У 2016 р. – щодо неправомірності обмеження транзиту товарів через територію росії в треті країни – Казахстан та Киргизстан. Цей позов Україна програла. У 2017 р. – щодо обмеження імпорту продовольчих і деяких промислових товарів з України на росію, які запроваджував Росспоживнагляд за Геннадія Онищенка. Цей позов досі на консультаціях.

Вірменія. Два позови, обидва відображаються як такі, що перебувають на консультаціях у СОТ. Перший подано у 2010 р. і він стосувався внутрішніх податків на тютюнові вироби: 24% на імпортні, тоді як мала б не перевищувати ліміт у 15%. Тут країни досягли компромісуДругий – у 2018 р. та стосувався антидемпінгових заходів щодо імпорту окремих видів сталевих труб.

Казахстан. Україна запитала про консультації з Казахстаном з того ж приводу, що й до Вірменії: антидемпінгові заходи, зависокі мита, відносно окремих видів сталевих труб. Позов досі на стадії консультацій.

Киргизстан. Один позов у 2018 р. із запитом про консультації з того ж питання – мита на окремі види сталевих труб. Досі в стадії консультацій.

Австралія. У 2012 р. український уряд запросив через СОТ консультації із Австралією щодо вимог до маркування тютюнових виробів. Країна застосувала однотипні упаковки для всіх брендів із великими графічними попередженнями. Групу експертів щодо суперечки створили, але у 2015 р. Україна подала запит на припинення її роботи. Щоб її відновити, Україна мала подати новий запит протягом 12 місяців, але цього не зробила і питання закрите з травня 2016 р.

Молдова. Найдавніший позов України у 2011 р. стосувався застосування до імпортної продукції екологічного податку. Рішення не ухвалене. Проте Молдова подала позов щодо акцизів на коньяк. Оскільки Україна ставки вирівняла, можна сказати, що останнє слово за країною-сусідкою.

Як розглядають суперечки у СОТ?

Світова організація торгівлі розпочала діяльність у 1995 р., але не на порожньому місці, бо з 1948 р. діяла Генеральна угода з тарифів і торгівлі. СОТ стала результатом її реформи та одночасно майданчиком для переговорів, добіркою правових основ міжнародної торгівлі і місцем вирішення суперечок. Країни-члени можуть звертатися до Організації для їхнього врегулювання, і для цього прописані кілька етапів.

Двосторонні консультації. Через СОТ позивач може звернутися до відповідача для вирішення розбіжностей. Посередником може виступити генеральний директор СОТ.

Скликання комісії. Якщо консультації провалюються, позивач може запросити про скликання комісії – групи експертів з 3-5 осіб, які незалежні від сторін, що сперечаються. Група експертів аналізує факти та робить висновки для того, аби орган з врегулювання сперечок СОТ міг надати свої рекомендації та приписи. Результат роботи комісії – звіт та рішення. Звіт можна оскаржити.

Апеляційний орган СОТ. Саме тут оскаржують звіти комісій – груп експертів. Це постійний орган до якого входять сім осіб. Своїм рішенням вони можуть підтримати, змінити, відхилити попередні висновки та звіт. Воно є обов’язковим до виконання, але якщо негайно це зробити неможливо, можуть відвести для застосування рекомендацій розумні терміни. Якщо й вони зірвані, тоді застосовується механізм компенсацій. А у тому разі, якщо і вони переможцю у справі не надані, тоді можна звертатися до органу з врегулювання суперечок щодо заходів – припинення поступок або зобов’язань.

До кінця минулого року 53 члени СОТ ініціювали принаймні одну суперечку, а 61 країна виступала у ролі відповідача принаймні в одному спорі.

18 вересня щодо заборони на імпорт аграрної продукції Україна подала до СОТ вимоги саме про проведення консультацій. Тобто це перший етап, і три країни, щодо яких позиваємося, у вирішеннях суперечок зокрема між собою, не новачки:

  • Польща. Є позивачем проти Чехії, Словаччини, Таїланду. Відповідачем у позові Індії;
  • Словаччина. Позивачем не виступала, але є відповідачем у позовах проти неї Польщі, Угорщини та Швейцарії;
  • Угорщина. Є відповідачем у позовах з боку Австралії, Нової Зеландії, Чехії, Канади, США та Аргентини. Є позивачем проти Туреччини, Румунії, Словаччини, Чехії та Хорватії.

Вийти із суперечки на будь-якому етапі можна через механізми примирення та посередництва.

В ідеалі без апеляції звернення мають розглядати протягом року, але терміни гнучкі. Що й можна побачити на прикладі позовів за участі України, а також відповідно до загальної статистики. З 1995 року СОТ розглянула 618 спорів і винесла 350 рішень. До того ж з 2019 року апеляція СОТ не працює.

Чому апеляція СОТ у стані кризи?

Орієнтовно дві третини суперечок у СОТ виходять на стадію оскарження в апеляції. Точніше виходили раніше, бо зараз нові призначення суддів до апеляційного органу СОТ заблоковані.

Апеляція СОТ складається з сімох членів. Але у 2016 р. США, висловивши обурення процедурою їхнього перепризначення після завершення повноважень, почали перепризначення блокувати.

Спочатку, ще за президентства Барака Обами, заблокували перепризначення судді з Південної Кореї. Практику перейняв Дональд Трамп, послідовно блокуючи призначення усіх наступних суддів, терміни повноважень яких спливали. Аж поки у грудні 2019 р. апеляція стала неспроможною працювати, бо у складі лишилося менше трьох осіб.

Причина атак США на апеляцію СОТ – торгові суперечки із Китаєм. Між 2009 та 2017 роками, за президента Барака Обами, США подали 25 справ до СОТ у якості позивача, більше, ніж будь-яка інша країна в той період. У 16 з них відповідачем був Китай. Адміністрація Обами виграла сім справ у СОТ проти Китаю.

Трамп проголосив, що СОТ не в змозі впоратися із порушеннями Китаю, застосував проти нього мита і дотиснув апеляційний орган до стадії нефункціональності. Розблоковувати призначення не стала й адміністрація Байдена. Там наполягають на реформі. Спільну декларацію щодо реформування G20 ухвалила на останньому саміті у Нью-Делі. Заявили, що хочуть зробити систему доступною з 2024 р.

Але поки апеляція закрита та з огляду на те, що дві третини скарг до її блокування розглядалися у цій інстанції, експерти мають сумніви у доцільності нового позову України. Хай навіть і стосується він лише проведення консультацій через майданчик СОТ.

“Ми обіцяли Польщі не скидати на їхній ринок зерно, але почали скидати. Поляки, захищаючи зайнятість у середині країни та своїх фермерів, заборонили імпорт. Словаччина та Угорщина закрили за поляками, бо зрозуміли, що зерно піде через їхні ринки. Висока ймовірність, що ми програємо, бо у нормах СОТ є положенням про те, що країни можуть застосовувати обмеження в разі загрози. Якщо ж позов і розглядатимуть, це затягнеться на роки”, – каже керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній.

Експерт вважає, що оптимальний варіант для України в існуючих умовах – займатися переробкою, експортувати не зерно, а, наприклад, комбікорм, реалізовувати його на внутрішньому ринку.

“Для цього уряд має займатися економічною політикою. Бо, окрім юристів, які супроводжуватимуть цей позов, не знаю, хто ще від суперечки виграє. Треба їхати до Варшави і вести прямі перемовини”, – наполягає Загородній.

Аналітик аналітичного центру “Об’єднана Україна” Олексій Кущ також вважає рішення уряду про позов найневдалішим із можливих.

“Все це використають російські пропагандисти, – констатує він, – До того ж апеляційний орган СОТ зараз недієздатний. Але навіть якби і був дієздатним, такі слухання тривають роками, а нам необхідні результати вже сьогодні. Ще й поганий інформаційний порядок денний. Тому вважаю, що, замість позову, треба було застосовувати мита на польські, словацькі та угорські товари. Причому на досить широке коло товарів, які виробляються в Україні. Якщо польські – то молочка: сири, йогурти, молоко, а також свинина, ягоди, фрукти. Те, що можуть виробляти наші підприємства навіть в умовах війни. Треба було вирівняти конкурентні переваги, і ми зібрали б необхідні гроші для підтримки тих самих наших фермерів, які страждають від блокування імпорту зерна”.

Тим часом у СОТ підтвердили, що отримали запит України про консультації. А на додачу до нього Кабмін пропонує свій варіант мирової.

“Наш Уряд пропонує ЄС та країнам-сусідам компромісний сценарій. Ми вже представили Європейській комісії план дій щодо контролю за експортом 4 груп агротоварів з України, – каже прем’єр міністр Денис Шмигаль, – Такий контроль допоможе запобігти будь-яким викривленням ринку в сусідніх державах-членах ЄС. Зокрема, плануємо ухвалити постанову, яка передбачає, що товари, які йдуть в режимі експорту до 5 держав-сусідів, будуть отримувати верифікацію та погодження від українського Міністерства економіки”.

Нагадаємо, що раніше “Ми – Україна” розповідав, яку вигоду отримала Україна від вступу до СОТ 15 років тому.

Головне

У понеділок, 2 жовтня, оголошені імена лауреатів Нобелівської премії з фізіології та медицини 2023 року. Ними стали Каталін Каріко та Дрю Вайсман, розроблені ними технології лягли в основу створення мРНК-вакцин проти…

На відміну від Ілона Маска його конкурент в освоєнні космосу сер Річард Бренсон закликав США та світ не лише продовжити підтримку України, а й подвоїти обсяги допомоги. У колонці, опублікованій…