Вже з квітня українцям збираються підняти тарифи на холодну воду. Наступним може бути перегляд платіжок на електроенергію. Як і чому під час війни збираються їх підвищувати та що буде з мораторієм на решту тарифів?

Тарифи на холодну воду

Тарифи на холодну воду (водопостачання та водовідведення) підприємства встановлюють у два способи, в залежності від того, чи є вони ліцензіатами НКРЕКП. Якщо компанія не є ліцензіатом – тарифи узгоджують з місцевою владою, якщо є таким – через узгодження комісії.

В грудні 2022 року НКРЕКП майже узгодила підвищення тарифів на холодну воду, українців вже морально готували до нових платіжок у січні. Але, через неправильні розрахунки, тоді рішення скасували. У НКРЕКП попередили, що розглядатимуть їх у березні. Попередньо план такий:

• переглянути тарифи у 2023 рокі трьох десятків водоканалів – ліцензіатів. Майже всюди підвищення, але точково є й зменшення;
• зробити це в два етапи: з 1 квітня та з 1 липня.

Водоканали подавали свої пояснення і запропонований рівень підвищення наводимо у таблиці. Щоправда в проекті нові тарифи зазначені без ПДВ, а ми врахували податок.

Як планують змінити тарифи (грн за 1 куб. м з ПДВ)

Є два етапи підвищення і свій основний перелік причин для кожного. На першому етапі у тарифи закладатимуть:

• зменшення реалізації;
• збільшення витрат на електроенергію;
• збільшення витрат на амортизацію.

На другому етапі підвищення враховуватимуть:

• зростання зарплат;
• збільшення витрат на реагенти, паливо;
• більший обсяг обов’язкових платежів, податків, зборів;
• обслуговування кредитів.

Обсяг змін ще може змінитися, але споживачам варто приготуватися до нього. Олексій Кущ, аналітик аналітичного центру "Об’єднана Україна" вважає, що тарифи на холодну воду – це своєрідний пробний шар: як відреагують споживачі.

"В структурі платежів у водопостачання та водовідведення невелике місце, більшою частиною ці тарифи регулює місцева влада. Тут можлива корекція, але вплив на витрати буде несуттєвим, - пояснює аналітик. - Варто визнати, що відбулося зростання собівартості холодної води. Електроенергія подорожчала, а водоканали отримують її на ринкових умовах, через девальвацію подорожчала хімія, реагенти. Плюс для того, щоб утримати співробітників, необхідно сплачувати зарплати. Отже, певне підвищення тарифів виправдане".

Мораторій на перегляд цих тарифів із прив’язкою до воєнного стану ніхто не вводив, нагадує член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

"Проте, витрати на водопостачання та водовідведення в загальній структурі невисокі., - каже він. - Основні витрати – це газ (опалення та гаряча вода) та електрика".

Тарифи на електроенергію

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заспокоїв українців, що до кінця опалювального сезону вартість електроенергії не переглядатимуть. Але завершення сезону буде за місяць і навіть раніше, з 1 квітня, якщо дозволятиме температура. І голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський попередив, що варіант перегляду вже шукають.

Однак Олег Пендзин каже, що у підвищення тарифів для побутових споживачів не вірить. У той же час зазначає, що їх гарантовано переглядатимуть для комерційних споживачів. Адже саме в тарифах осідають витрати на відновлення пошкоджених та знищених під час ракетного терору потужностей.

"У нас люблять розкачувати, але не думаю, що підвищення (для населення, - авт.) до кінця війни буде. Цьому є дуже просте пояснення. За минулий рік реальні доходи населення впали на 25%. На цей рік закладена у бюджеті інфляція – 28%, реально, думаю, буде десь 22%. Але при цьому ані прожитковий мінімум, ані мінімальна зарплата не зростатимуть. Що відбувається за цих умов? Буде реальне падіння доходів населення. При карколомному падінні реальних доходів, підвищення тарифів спровокує вал неплатежів. Який в цьому сенс? Зараз постачальники в кращому випадку можуть прохати споживачів сплачувати. На тлі обстрілів, знищення інфраструктури неможна навіть говорити про якісь відключення за несплату. Люди доведені до краю, гинуть на фронтах і за цих умов піднімати тарифи… Такого не буде. Це розмови, які розкачують ринок".

Проте і в НКРЕКП, і в уряді вже казали про різні моделі перегляду. І серед них є варіант зі зміною категорій споживання, що формально і не буде підвищенням.

"Може бути змінено порядок пільгової ціни на електроенергію, - погоджується Олексій Кущ. – Тобто пільговий тариф буде збережений. Але якщо зараз є ділення на дві групи, із споживанням до 250 кВт та більше, то можуть лишити соціальний тариф при споживанні до 250 кВт, а понад цей рівень введуть кілька сходинок із більшим тарифами. Наприклад, від 250 до 500 кВт трохи підвищений, а більше 500 кВт – ринковий. Важливо розрахувати все так, щоб не постраждали приватні будинки з електрокотлами".

Судячи з обмовок чиновників, розглядають також повернення тарифу для категорії населення, яка споживає менше 100 кВт/г на місяць. Окремий тариф для таких споживачів діяв до 2021 р. – 90 коп. за кіловат, але потім цю категорію прибрали. Спочатку всіх перевели на 1,68 грн, а потім додали пільговий тариф у 1,44 грн (для тих, хто споживає менше 250 кВт).

"Категорію із споживанням до 100 кВт варто повертати, - каже Кущ. - Це рівень 40% споживачів, і це той самий прошарок населення, чутливий до підвищення тарифів. Сума, яку вони переплачують може й невелика, але й рівень доходів у цих людей такий, що навіть 20 грн – серйозні гроші. Отже, соціальний тариф для них має бути".

Тобто найбільш вірогідна модель перегляду – це розбивка споживачів на більшу кількість категорій за їхній споживанням і збереження 1,44 грн та 1,68 грн за кВт для найуразливіших.

Що буде з мораторієм на газ та опалення?

На відміну від тарифів на водопостачання і водовідведення та електроенергію, щодо газу і тепла мораторій введено на рівні закону. Він стосується всіх категорій споживачів та діє протягом воєнного стану та ще пів року після його завершення. Але є чутки і щодо їхнього перегляду.

Проте Олексій Кущ нагадує: є позиція президента про замороження тарифів на період дії воєнного стану. Якщо холодна вода від початку під нього не потрапляла, щодо електроенергії можливі перетасовки у зв’язку із зміною категорій споживання, то газ і опалення під захистом.

"Я не уявляю, що екстраординарне має відбутися в країні, щоб скасувати президентські гарантії. Вимоги від кредиторів України щодо ринкових тарифів є завжди. Навіть під час війни у своїх проектах меморандумів Міжнародний валютний фонд включає пункт щодо лібералізації. Але я думаю, що президентські гарантії виконають, - резюмує Кущ. - Навряд чи серед чиновників зараз знайдуться ті, які в умовах війни введуть для населення ринкову ціну на газ".

Раніше "Ми - Україна" розбирався, чому пальне на АЗС дешевшає, якою буде тенденція протягом весни та які існують ризики для роздрібного ринку.