Мільйони українських біженців у Європейському Союзі можуть опинитися перед загрозою втрати свого правового статусу через відсутність чіткого плану щодо їхнього перебування після можливого припинення вогню з росією.

Про це пише Euractiv.

“З моменту вторгнення росії в лютому 2022 року Директива ЄС про тимчасовий захист (TPD) стала правовим порятунком для майже 4,3 млн українців”, - повідомляє видання.

Директива TPD надавала українцям право жити, працювати та отримувати доступ до послуг у країнах ЄС, зокрема в Польщі, Німеччині, Чехії та Словаччині. 

Однак, у разі припинення вогню, ця мережа безпеки може бути знята. Останні дослідження показують, що кількість біженців, які планують повернутися в Україну, зменшується. Дані Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) свідчать про падіння з 77% у попередньому році до 65% у 2024 році. Частка тих, хто не визначився, зросла з 18% до 24%, а кількість тих, хто не має наміру повертатися, збільшилася з 5% до 11%.

“Тимчасова” директива

TPD, яку називають “сплячою красунею” системи надання притулку ЄС, не використовувалася з моменту її прийняття в 2001 році, доки повномасштабне вторгнення росії не спровокувало її перше використання. 

Минулого року уряди ЄС погодилися продовжити TPD до березня 2026 року, значно вийшовши за її початкові рамки, що передбачало дворічний період захисту з можливим продовженням на один рік. Будь-яке розширення здійснюється з року в рік.

Рівень правового захисту українців у ЄС суттєво різниться в залежності від країни. Це пов’язано з тим, що кожна держава-член ЄС трактує директиву TPD по-своєму, адаптуючи її до власного національного законодавства. Як наслідок, українці мають різні умови проживання та підтримки залежно від того, де саме перебувають.

Єврокомісія вже почала аналіз можливих подальших дій - серед варіантів розглядається продовження або припинення тимчасового захисту, перехід біженців до національного статусу з правом на роботу, освіту чи возз’єднання з родиною, а також допомога тим, хто вирішив повернутися в Україну.

Національний рівень

У той час як обговорення на рівні ЄС тривають, деякі держави вже ухвалюють власні ініціативи щодо довгострокового перебування українців.

Польща, зокрема, планує запровадити трирічний національний дозвіл на проживання для українців, які перебували під тимчасовим захистом щонайменше рік. У Чехії українці, які проживають більше двох років і працюють, зможуть подати заявку на спеціальний п’ятирічний дозвіл на проживання за умови, що їхні діти відвідують школу.

Як зазначає Euractiv, Прага, одна з найбільших приймаючих країн, чітко дала зрозуміти, що не видаватиме жодного нового тимчасового захисту як тільки війна закінчиться.

Інші країни також формують свої підходи. Зокрема, Австрія, Італія, Естонія та Латвія пропонують довгострокові варіанти легалізації з різним рівнем правового захисту.

У Німеччині МВС повідомило, що вже розробило варіанти дій, але наступний уряд має вирішити, які пропозиції насправді будуть висунуті з цього питання, підкреслюючи потребу у спільному європейському рішенні.

МВС Словаччини також підтвердило, що подальша доля українців після завершення війни з росією наразі обговорюється на рівні держав-членів, включаючи Словаччину, а також на рівні ЄС.

Як повідомляв “Ми-Україна” раніше, чоловікам віком від 18 до 60 років, які знаходяться за кордоном, не потрібно фізично предʼявляти військово-обліковий документ для оформлення паспорта громадянина України або паспорта для виїзду за кордон.