Коли за вікном січнева відлига раптом змінюється нічним морозом, перетворюючи київські вулиці на ковзанку, а заміські траси – на випробувальний полігон, більшість водіїв воліють залишити авто в гаражі. Але для Toyota Land Cruiser Prado 150 така погода – не форс-мажор, а рідна стихія. Ми взяли цей легендарний позашляховик, щоб докладніше перевірити, чи справді він такий непохитний, коли під колесами «каша», ожеледь та глибокий сніг.
Зовнішність і посадка
Перше, що відчуваєш, підходячи до авто – його непохитна монументальність. Висока посадка змушує буквально підійматися в салон, але широкі підніжки, які взимку надійно тримають навіть слизьку підошву, роблять цей процес зручним і природним.
Величезні дзеркала у поєднанні з продуманою системою кругового огляду дозволяють ювелірно контролювати чималі габарити навіть у заставлених машинами й при цьому засипаних снігом дворах. Окремий респект інженерам за «стару школу»: омивачі фар тут працюють під серйозним тиском, реально змиваючи дорожній реагент та грязюку, що критично важливо для безпечної їзди в темну пору доби.
Повний привод і трансмісія
На відміну від сучасних «паркетників», Прадо 150 має постійний повний привод. Коли виїжджаєш на обледенілий підйом, не треба чекати, поки електроніка «зрозуміє», що передні колеса буксують. Момент передається на обидві осі миттєво.
На складному рельєфі стає в пригоді понижуюча передача й блокування міжосьового диференціала. Під час тесту ми навмисно зупинилися посеред засніженого схилу: старт відбувся плавно, без істеричного шліфування льоду. Двигун демонструє неабияку тяговитість на низьких обертах, а його потужність дозволяє ювелірно дозувати зусилля.
Підвіска і керованість
Підвіска Prado – саме те, за що його обожнюють в Україні. Розбитий асфальт, прихований під шаром криги, для рамної конструкції просто не існує. Там, де легковики гальмують до повної зупинки, цей автомобіль пливе, ніби корабель. На трасі позашляховик тримається стабільно, хоча великі непідресорені маси дають про себе знати на серії дрібних вибоїн легким тремтінням керма.
Електронні системи
Системи стабілізації налаштовані консервативно. Як тільки датчики фіксують натяк на знесення передньої осі або занос корми, електроніка миттєво й делікатно осаджує машину. Це дарує водієві відчуття абсолютної безпеки. Допомога на спусках (DAC) у зимовий період – окрема насолода: машина сама «сповзає» з льодяної гірки на мінімальній швидкості, підгальмовуючи кожним колесом окремо, що неможливо зробити педаллю гальма вручну.
Всередині ж авто панує справжній сімейний комфорт. Навіть коли термометр показує -20°C, автономний догрівач двигуна й потужна кліматична установка роблять свою справу за лічені хвилини. Підігріви всього – від керма до зони спокою двірників – дозволяють забути про скребок для льоду. Шумоізоляція також не підвела: гул шипованих шин ледь чутно десь далеко внизу, не заважаючи спокійній розмові в салоні.
Вердикт
Після тижня в умовах снігопадів та ожеледиці ми впевнились остаточно, Тойота Ленд Крузер Прадо – не про моду, він про надійність. Його стихія – погана дорога або взагалі її відсутність.
- Плюси: феноменальна проходимість, енергоємна підвіска, швидкий прогрів інтер’єру.
- Мінуси: значна витрата пального взимку, валкість у швидких поворотах.
Цей автомобіль ідеально підійде тим, хто цінує впевненість у завтрашньому дні, незалежно від прогнозу погоди. Це точно один з найвитриваліших позашляховиків.
