Прифронтові міста і громади потребують не точкових рішень, а окремої системної держполітики, яка враховуватиме воєнні ризики. Про це заявив голова Асоціації прифронтових міст і громад України (АПМГ), харківський міський голова Ігор Терехов.
На цьому він наголосив під час конференції "Економіка стійкості та відновлення: позиція прифронтових громад", яка пройшла 5 січня і зібрала понад 300 представників громад з різних регіонів України. Учасники заходу підвели підсумки 2025 року та окреслили ключові економічні загрози для прифронтових територій у 2026 році.
Терехов наголосив, що прифронтові громади живуть в умовах, які кардинально відрізняються від тилових регіонів, водночас економічна політика держави часто цього не враховує.
"Прифронтові території живуть в умовах, які не відомі більшості регіонів країни, і держава має будувати свою економічну політику, виходячи саме з цієї реальності. Сьогодні рішення, які ухвалює держава щодо підтримки прифронтових громад, переважно залишаються точковими і не формують довгострокової моделі стійкості. Наше завдання – зробити усе належне, аби вони ставали системними, ефективними та забезпечували комплексну підтримку міст і громад вздовж лінії фронту", - зазначив він.
Один з пріоритетів на початок нового року - це захист малого і мікробізнесу, насамперед фізичних осіб-підприємців (ФОП). Саме вони, за словами представників громад, утримують економіку і соціальну стабільність у прифронтових умовах.
В.О. міського голови Сум Артем Кобзар звернув увагу на те, що громади вже використали власні ресурси для підтримки підприємців, але цього недостатньо.
"Ми ухвалили необхідні для підтримки бізнесу рішення, щоб він залишався в місті, зокрема, скасували податок на землю. Проте власних спроможностей громади недостатньо – необхідна системна підтримка з боку держави. І ця підтримка має бути не лише фінансовою, а й безпековою, адже сьогодні ворожі FPV вже долітають до старостинських округів і реально заважають людям вести підприємницьку діяльність”, - зазначив він.
Учасники конференції виступили проти того, щоб використовувати малий бізнес як "швидке джерело" поповнення бюджету. Йдеться, зокрема, про можливе запровадження 20% ПДВ для ФОПів із доходом понад 1 млн грн.
"Тиск на малий і мікробізнес у прифронтових громадах може мати катастрофічні наслідки – від закриття підприємств до зростання безробіття, тінізації економіки та виїзду людей з цих територій. Потенційні втрати від такого рішення тут будуть більшими за будь-які очікувані бюджетні надходження", - зазначив очільник АПМГ.
Окремо учасники під час засідання говорили про тарифну політику і енергобезпеку. В. о. міського голови Запоріжжя Регіна Харченко наголосила, що збільшення тарифів на розподіл газу створить для прифронтових міст критичне навантаження. За її оцінкою, для Запоріжжя це означає додаткові витрати майже 170 млн грн на рік.
"Ми можемо знайти ці кошти в бюджеті, але тоді вони не підуть на реагування на надзвичайні ситуації чи вирішення критичних потреб громади. Без державної компенсації або мораторію це створює системний ризик", - пояснила Харченко.
Також учасники конференції звернули увагу на багаторічну проблему непрофінансованої різниці в тарифах, яка накопичується боргами і підриває роботу теплопостачальних підприємств.
Ще одна загроза - запуск механізму автоматичного стягнення податкових боргів з підприємств, які виникли не через порушення, а через руйнування, обстріли і втрату економічної активності.
За підсумком зустрічі 5 січня буде прийнято спільну заяву Асоціації прифронтових міст і громад України. Документ передадуть Кабінету Міністрів та Верховній Раді.
Як писав "Ми-Україна" раніше, минулого місяця в АПМГ заявили, що тимчасові рішення щодо житла для ВПО вже вичерпали себе, тому необхідні системні державні механізми, що дозволять вирішити проблему проживання для переселенців.
