Прифронтові громади сильно постраждали від російської агресії, тому цим регіонам необхідна особлива увага після війни. Про можливі сценарії майбутнього таких громад розповів міський голова Харкова і очільник Асоціації прифронтових міст та громад Ігор Терехов.

"Я нещодавно сказав, що бачу майбутнє наших прифронтових територій без "сталевого дикобраза" і "дикого поля". Бо в цій метафорі головне те, що дикобраз не існує з випущеними голками завжди", - сказав Терехов.

Він пояснив, що необхідно створити безпекові і тривалі умови того, що прифронтові території - це не форпост чи буферна зона, а місце де можливий розвиток бізнесу та інфраструктури. Необхідно також покращувати якість медицини, соціальних послуг, освіти і культури.

"Тоді люди захочуть повернутися сюди, додому. А ті, хто через агресію росії втратив свої домівки, оберуть саме ці міста та громади для подальшого життя", - підкреслив голова АПМГ.

За його словами, утримати людей на прифронтових територіях після війни - це головний фундамент майбутнього, адже за відсутності людей не буде розвиватися і бізнес, який є головним рушієм української економіки.

"Бізнес боїться непередбачуваності та відсутності правил гри, коли нема страхування - не працюють кредити; коли компенсації непрозорі і повільні - не відновлюються виробництва; коли правила змінюються "вручну" - інвестор просто не приходить", - зауважив Терехов.

Окрему увагу міський голова Харкова приділяє медицині. Він наголосив, що після війни навантаження на систему охорони здоров’я України суттєво зросте через повернення ветеранів з фронту і збільшення потреб у реабілітації українських захисників.

"Саме тому ми вже зараз робимо все, щоб наші міста жили: щоб працювали школи і лікарні, щоб тримався бізнес, щоб енергетика ставала більш децентралізованою і світло було навіть тоді, коли багато об’єктів знищені", - зазначив Терехов.

Водночас він підкреслює, що після війни ключове завдання держави - зняти у людей відчуття постійної загрози. Голова АПМГ наголосив, що зробити це можна не тотальною мілітаризацією життя українців, а реальними міжнародними дієвими гарантіями безпеки, європейською інтеграцією і повноцінним включенням України у спільний безпековий і економічний простір.

Як писав "Ми-Україна" раніше, Харків залишається одним із головних центрів прийому внутрішньо переміщених осіб в Україні, наразі у місті проживає близько 210 000 переселенців.