Україні слід розробити комплексну стратегію стимулювання повернення українських біженців з-за кордону, враховуючи досвід інших країн, зокрема Ізраїлю, та адаптуючи його до українських реалій. На цьому наголосив економіст, фінансовий аналітик та експерт Аналітичного центру "Об’єднана Україна" Олексій Кущ під час пресконференції "Повернення українців: як інтегрувати біженців та працювати з новою діаспорою".

Кущ виділив три ключові напрямки, які потребують уваги:

• Гнучка система уникнення подвійного оподаткування. Експерт наголошує на необхідності створення умов, які дозволять репатріантам поступово переміщувати свої економічні активи в Україну без додаткового податкового тягаря.

"В цьому плані в Україні має бути досить гнучка система уникнення подвійного оподаткування, щоб репатріанти, працюючи в тих країнах, де вони були і поступово переміщуючи свої економічні активи в Україну, не платили подвійні податки", - пояснив експерт.

• Пільги для легалізації коштів. За прикладом Ізраїлю, Україна могла б запровадити спеціальний режим для легалізації капіталу, заробленого за кордоном, заохочуючи довгострокові інвестиції в українську економіку.

"В ізраїльській банківській системі йому даються певні пільги на оподаткування відсотків на всіх вкладені ресурси, якщо вони є довгостроковими. Це та задача, яку необхідно буде вирішувати в Україні, тому що у нас досить жорсткий фінансовий моніторинг", - розповів Кущ.

• Адаптація пенсійної системи. Кущ пропонує розробити механізми для відновлення страхового стажу репатріантів та надання пільг при сплаті поточних страхових внесків.

"Наприклад, за кожний рік сплати внесків в Україні у систему, репатріант може отримувати декілька місяців додаткового страхового стажу для того, щоб за 10-15 років відновити втрачений страховий стаж, який він втратив не за своє волі, а перебуваючи за кордоном через війну", - зауважив він. 

Експерт також наголошує на важливості диференційованого підходу до різних категорій репатріантів. Він пропонує класифікувати їх за трьома групами: ті, хто виїхав з тимчасово окупованих територій; ті, хто перебував у прифронтових зонах; і ті, хто виїхав з відносно спокійних регіонів. Кожна група, на думку Куща, має отримувати відповідний пакет підтримки.

Водночас експерт застерігає про можливі соціальні конфлікти між репатріантами та тими, хто залишався в Україні, і закликає до виваженого підходу при розробці стимулів.

Як писав "Ми-Україна" раніше, Федеральна рада Швейцарії вирішила до 4 березня 2026 року не скасовувати тимчасовий статус захисту (Status S) для українських біженців та продовжити відповідні заходи підтримки для тих, на кого він поширюється.