Потенціал вітрових станцій на Закарпатті: як вирішити питання з вимкненнями світла?

Потенціал вітрових станцій на Закарпатті: як вирішити питання з вимкненнями світла?

Наразі в Україні застосовуються масові відключення через дефіцит електроенергії внаслідок регулярних атак рф на нашу енергетичну інфраструктуру. Як кажуть експерти, допомогти у вирішенні ситуації можуть вітрові електростанції. Однак, навколо відповідної теми існує чимало мітів, які повʼязані із нібито завданням шкоди навколишньому середовищу.

Про це пише видання Економічні новини, посилаючись на еколога, орнітолога і технічного директора групи компаній MCL Group Ярослава Ковгана, який займається екологічним аудитом. У коментарі медіа, він зазначив, що перед тим, аби почати будівництво вітрових електростанцій, здійснюється низка досліджень з метою переконання: ВЕС будуть безпечними як для людей, так і тварин чи птахів.

Проведення досліджень

 

Як каже експерт, для будівництва ВЕС спершу здійснюються дослідження обраної місцевості за попередньо відомими науковими матеріалами. Далі — група фахівців виїжджає до відповідної території, де складає і звіряє карти, перевіряючи, наскільки наявна ситуація відповідає попереднім дослідженням. Наступним кроком, як каже технічний директор групи компаній MCL, є розробка експертами програм моніторингу - план того, над чим здійснюється дослідження, яким чином, у який період тощо.

Варто зауважити, що складають план різні фахівці: орнітологи, ентомологи, хіроптерологи тощо, які аналізують свою частину. Як правило, подальші дослідження мають охопити всі сезони: наприклад, для орнітофауни є періоди активної міграції чи зимівля.

Фахівець галузі наголошує: на Закарпатті його команда експертів застосовує методологію досліджень, розроблену Фондом охорони природної спадщини Шотландії. Суть полягає в тому, що в необхідну кількість сесій по три години, фахівець фіксує прольоти птахів, їхню висоту, вид, поведінку тощо.

"На Закарпатті в нас було понад 750 годин досліджень на рік проведено. Це з урахуванням того, що це не вся ця інформація збирається. Сама методологія, яка надає таку формулу, називається модель ризику зіткнення. Тобто можна математично підрахувати, що на конкретному вітрополі в майбутньому з певними параметрами вітру турбін з визначеними параметрами прольоту птахів буде втрачено така-то кількість конкретного виду, то це уже власне емпіричні наукові дані, які можуть дозволити стверджувати чи заперечувати, що це місце підходить або ні", — каже експерт.

Вплив ВЕС на навколишнє середовище

 

Орнітолог розповів, що антропогенним впливом насправді є будь-яке втручання людини до природи: чи-то прокладання дороги, чи-то сільськогосподарська діяльність тощо. Так,  змінює навколишнє середовище й будівництво вітрових електростанцій.

Однак, Ярослав Ковган відмітив: сучасні технології дозволяють контролювати рівень впливу на природу. До прикладу, у разі фіксації певних ризиків, зокрема для птахів, у конкретний час очікуваного їхнього прольоту фахівці можуть вимикати необхідні турбіни для мінімізації шансів заподіяння шкоди.

"Сучасне обладнання дозволяє автоматично фіксувати проліт. Тобто, якщо ми не маємо достатньо інформації або, наприклад, не вдалось зафіксувати, але ми точно знаємо, що вони тут мають летіти, то встановлюється обладнання, яке фіксує проліт цих птахів і дозволяє вимикати турбіну до зіткнення. Це європейська практика саме для потенційно вразливих територій. Наприклад, якщо поруч є водно-болотні угіддя", — сказав він.

Переваги вітрових електростанцій для України

 

Наразі в Україні масово застосовуються відключення світла, тож ВЕС мають основну перевагу — допомога в боротьбі з нестачею електроенергії через удари рф по енергетичній інфраструктурі. Об'єкти вітрової енергетики не такі сконцентровані, як, до прикладу, сонячні батареї, тож окупантам проблематичніше поцілити по них, пояснив кксперт.

"Відстані між вітряками від 500 до 700 метрів. Навіть у випадку, коли кацапи почнуть стріляти по ВЕС, то вони будуть вимушені витрачати більше снарядів. Більше шансів, що ті не влучать по усій станції. Виведення з ладу однієї турбіни не означає виведення з ладу всього вітряка", — зауважив пан Ярослав.

Крім того, він додав: робота вітрових електростанцій завдає найменшої шкоди довкіллю в порівнянні з іншими, тож поки залишається найбільш ефективною щодо розподілу ресурсів.

"Хоча ВЕС, напевно, одне з найменш шкідливих і найбільш ефективних рішень взагалі для України. Оскільки у нас обмежене видобування власних ресурсів, тобто газу, вугілля. Усе-таки я б змінив це все відновлюваними джерелами. Воно не потребує використання і виснаження ресурсів. Це більше про відновлювані джерела, а не про важливість вибору невичерпної енергії", — додав він.

Згідно зі слів експерта, не зважаючи на те, що будь-яке втручання людини до природи, зокрема й будівництво вітрових електростанцій, є антропогенним впливом, тож змінює навколишнє середовище, робота ВЕС завдає найменшої шкоди довкіллю. Ба більше, основною перевагою таких станцій є боротьба з нестачею електроенергії через удари рф по енергетичній інфраструктурі.

Головне