Міжнародні санкції та їхній вплив на економіку Російської Федерації – чи працює вся ця система? Наскільки болючими є санкції та чи достатній обсяг? Майже три роки війни, постійні обстріли ракетами, які, зокрема, містять чіпи імпортного (європейського) виробництва… Про все це сьогодні поговоримо з Оленою Нусіновою, доктором економічних наук, експерткою з корпоративного управління та комплаєнсу, членкинею міжнародної асоціації комплаєнс та опікунської ради ICFM UK в Україні.
Чи працюють міжнародні санкції щодо держави-агресора Росії та як вони впливають на економіку ворога?
Олена Нусінова: вже те, що ми сидимо у студії та обговорюємо це питання вже показує, що санкції працюють. Так, треба їх посилювати, але ефект від них приголомшливий. Треба враховувати, що існують також і механізми обходу тих санкцій. Але, чим їх більше, тим більше розробляється й механізмів, що унеможливлюють обхід санкцій. Тут можна говорити і про диверсифікацію ринку, і про компанії-прокладки, і про Киргизстан… Але, якщо я не помиляюся, саме вчора 9 киргизьких банків були відрізані від системи SWIFT – за те, що співпрацювали із російськими фінустановами. Станом на зараз через санкції скоротився експорт російських товарів. Якщо я не помиляюся, то зараз обсяг становить 5,1 млрд євро, що “відкотило” Росію на 25 років тому.
Не секрет, що російська економіка “тріщить по швах”, а її ріст обумовлений військовим виробництвом. Чи маєте якісь дані, що відбувається з товарним виробництвом та товарообігом на території РФ?
Олена Нусінова: Якщо подивитися на загальне виробництво, то виплавка сталевої продукції знизилася на 18,9%, виплавка чавуну — на 5,1%. Все це свідчить про одне: санкції ефективні!
Давайте конкретніше поговоримо. Відомо, що в основному санкції були направлені проти виробництв, які мають відношення до військової продукції. Чи є у Вас дані, наскільки постраждало виробництво тут?
Олена Нусінова: Насправді, ми всі володіємо даними з відкритих мереж. І зрозуміло, що санкції вплинули не лише на експорт. Зокрема, треба ще відмітити тенденцію, яка стосується енергозалежності європейських країн від країни-агресора – і тут все теж виглядає ефективно, бо Європа відмовляється від російського газу.
Міжнародна робоча група з питань російських санкцій має на меті надавати експертні знання та досвід урядам і компаніям по всьому світу, допомагаючи формулювати пропозиції щодо санкцій, які змусять Росію платити вищу ціну за вторгнення в Україну та забезпечуватимуть підтримку демократичної України в захисті її територіальної цілісності та національного суверенітету. Наскільки виправдані такі зусилля? Чого вдалося досягнути?
Олена Нусінова: Так, звісно, такі дії ефективні. Але треба працювати далі. Зокрема, ми знаємо про так званий тіньовий флот, завдяки якому пересувається до покупців російська нафта. А ще про компанії, які називають прокладками – вони допомагають експортувати різноманітні товари російського виробництва. До речі, російські товари намагаються продавати за заниженими цінами, що створює конкуренцію товарам виробництва інших країн та загалом сприяє нездоровій конкуренції на ринку.
Зусиллями міжнародної санкційної коаліції, до якої входить близько 50 країн, вдалося суттєво звузити російські експортні ринки та зменшити російські надходження від експорту. Крім того, втрата Кремлем доступу до близько $300 млрд резервів Центрального Банку серйозно обмежила йому простір для політичного маневру. Наскільки болючими є такі заходи для РФ?
Олена Нусінова: Ми знаємо, що посилення санкційного режиму заплановано на 2025 рік. Такі плани – це вже 50% успіху, але важливо реалізувати все задумане. Питання передачі Україні заморожених російських активів – питання комплексне, воно повинно пророблятися групою експертів. Треба розглядати перспективи того, як все це буде відбуватися, зокрема, з банками тих країн, які прийняли таке рішення. Але я впевнена, що все буде позитивно, якщо говорити саме про ефективність такого рішення. Що стосується подальших санкцій, то безумовно, заморозка російських активів має великий вплив на них, але не треба забувати, що країна-агресор пристосовується до нинішніх умов, знаходить нові ринки. Так, ми бачимо, наприклад, як активно просувається Росія на індійський ринок – це важливий маркер.
Як на Вашу думку – є перспектива повернення торгівлі Росії із країнами ЄС? Чи Ви вважаєте, що Рубікон перейдений і ніколи вже країни Європи не будуть повноцінно торгувати із країною-агресором?
Олена Нусінова: Я вважаю, що треба дивитися на це питання, знявши рожеві окуляри. Європейські країни не припинили своїх торгових стосунків із Росією. Тут важливо відповісти на інше запитання – а чи хочуть ці країни незалежності від Росії? Чи прагнуть вони розвиватися без впливу Росії?
А от наскільки дієва українська санкційна політика стосовно РФ?
Олена Нусінова: Насамперед наша санкційна політика – це запропонувати європейським країнам та Америці засоби впливу на країну-агресора. На додаток треба концентруватися і на власних переконаннях – тоді все буде діяти комплексно.
