Тіньовий ринок пального в Україні — це не просто «бізнес без документів». Це масштабна мережа, яка вже понад тридцять років деформує нашу економіку та забирає ресурси, що зараз критично потрібні для оборони. Коли кожна гривня податків важить як ніколи, діяльність нелегальних заправок (АЗК) та підпільних заводів перетворюється з простого порушення закону на пряму загрозу національній безпеці.   

Як працює підпільна мережа: від заводів до «бочок»

Тіньовий ринок складається з кількох рівнів. Все починається з так званих міні-НПЗ — невеликих підпільних заводів. Там за примітивними технологіями змішують низькоякісну нафту з хімічними розчинниками. На виході отримують продукт, який лише зовні нагадує бензин, але насправді не відповідає жодним стандартам.   

Далі це пальне потрапляє на нелегальні АЗК, які в народі називають «бочками». Вони працюють без ліцензій, сертифікатів на обладнання та будь-яких перевірок пожежної безпеки.

Боротьба з ними зараз активізувалася: за 2025 рік Бюро економічної безпеки (БЕБ) демонтувало 76 таких об’єктів, а лише за січень 2026 року — ще 22. При цьому змінено підхід - замість точкового притягнення до відповідальності акцент зроблено на системному витісненні тіньового сегмента. Демонтують нелегальні заправки, вилучають бензовози та обладнання, без яких АЗС не може працювати. Це дозволяє не тимчасово зупиняти порушення, а повністю їх ліквідовувати.

Скільки незаконного пального вилучають

Ефективність роботи БЕБ зросла майже втричі. Це показує, наскільки масштабною є проблема. Якщо у 2024 році було вилучено трохи більше тисячі тонн пального, то у 2025 році цей показник перевалив за 3 000 тонн.   

Також у 2025 році БЕБ вилучили понад 71 тонну талонів на пальне. Це означає, що тіньовики активно працюють не лише за готівку, а й намагаються залучити великих корпоративних клієнтів через безготівкові схеми. 

Ціна питання: скільки втрачає бюджет

Найбільше від нелегалів страждає державна скарбниця. За оцінками експертів, щороку Україна втрачає від 15 до 20 мільярдів гривень через несплату податків на ринку пального. Це гроші, які могли б піти на дрони для ЗСУ або на ремонт доріг.   

Ідеться не про абстрактні «державні» кошти. Це фінансування доріг, якими щодня користується кожен водій. Коли дороги в належному стані — менше ям, менше аварійних ділянок, менше зношення підвіски й шин. Якщо ж покриття розбите, доводиться частіше ремонтувати власний автомобіль. Тому податки з пального — це не лише про бюджет, а й про якість інфраструктури, від якої напряму залежить стан вашої машини та безпека руху.

Основна схема ухилення — це «скрутки». На заправці вам можуть не видати чек або дати папірець, який лише імітує його. У результаті пальне продане, гроші отримані, але в документах воно «висить» як залишок. Потім ці документи продають фіктивним фірмам, щоб ті могли незаконно зменшити свої податки. Приблизно 40% ринку так чи інакше задіяні в маніпуляціях із чеками.   

Чому ціни на «бочках» нижчі?

Легальні заправки змушені платити акцизи, які постійно зростають. З 1 січня 2026 року податки на бензин зросли на 1,75 грн/літр, а на дизель — на 2,25 грн/літр. Нелегали просто ігнорують ці платежі, тому можуть демпінгувати, витісняючи чесний бізнес з ринку.   

Енергетична безпека та світові ціни

Паливний ринок зараз дуже нестабільний. На початку 2026 року світові ціни на нафту підскочили на 10%, що разом із падінням курсу гривні штовхає ціни на стелах вгору. У такі моменти прозорий ринок критично важливий.

Нелегальні АЗК не мають запасів пального. Вони працюють «з коліс». Коли на ринку криза або дефіцит, вони першими закриваються або піднімають ціни вище за ринкові. При цьому якість їхнього продукту нищить двигуни сучасних авто, що призводить до мільярдних збитків власників на ремонт.   

Досвід сусідів: як Польща та Румунія побороли «тінь»

Україна не перша, хто бореться з нелегалами. Наші сусіди вже впровадили цифрові інструменти, які роблять тіньовий бізнес просто неможливим.

Польська система SENT

Польща запровадила систему SENT у 2017 році. Головна ідея — тотальний контроль логістики.

• Кожне перевезення пального понад 500 літрів реєструється в електронній системі.
• Всі бензовози обладнані GPS-трекерами.
• Якщо машина відхиляється від маршруту або заїжджає на нелегальну базу — штрафи автоматичні та дуже високі. Результат: легальні продажі дизеля в Польщі за п’ять років зросли на 50%.

Румунські «розумні пломби»

Румунія пішла ще далі, впровадивши систему RO e-Seal у 2024 році.   

• На цистерни з пальним встановлюють електронні пломби.
• Ці пристрої передають сигнал у реальному часі.
• Якщо пломбу спробують відкрити поза межами офіційної заправки, податкова миттєво отримує сповіщення.

Це перетворює фізичне полювання за заправками на цифровий контроль за кожною краплею пального.

Не лише гроші: ризик для життя та екології

Шкода від «бочок» — це не тільки дірка в бюджеті. Такі об’єкти часто стоять біля житлових будинків чи шкіл. На них немає вогнегасників, систем захисту від блискавок чи вловлювання парів бензину. У лютому 2026 року в Києві вже фіксували пожежі на заправках після ворожих атак — на нелегальних точках наслідки могли бути значно гіршими через відсутність систем захисту.   

Крім того, підпільні АЗК нищать екологію. Витоки пального потрапляють прямо в ґрунт і воду, бо ніхто не будує там очисних споруд.

Що далі?

У 2026 році Україна має шанс нарешті закрити історію нелегальних АЗК як масового явища.

Що для цього потрібно:

1. Цифровізація логістики: Впровадити аналог польської системи SENT, щоб бачити кожен бензовоз.
2. Жорсткий контроль чеків: Повністю автоматизувати звірку того, скільки пального АЗС купила і скільки реально продала через касу.
3. Контроль підпільних заводів: Поставити цілодобові пости на всіх підприємствах, що працюють з нафтопродуктами.

Кожна заправка на «бочці» — це гроші, вкрадені у армії та у вашого власного автомобіля. Справедливий ринок — це не про податки, а про безпеку та розвиток країни.