Нобелівську премію з хімії 2025 року присудили японцю Сусуму Кітагаві, британцю Річарду Робсону та американцю Омару Ягі за розробку металоорганічних каркасів.

Про це повідомив фонд Нобеля на своїй сторінці у соцмережі X.

Лауреати створили молекулярні конструкції з великими просторами, через які можуть проходити гази та інші хімічні речовини. Ці структури, відомі як металоорганічні каркаси (МОК), можна використовувати для збирання води з пустельного повітря, уловлювання вуглекислого газу, зберігання токсичних газів або каталізації хімічних реакцій.

У фонді Нобеля зазначають, що розробка надасть нові можливості для вирішення актуальних глобальних проблем.

Вчені розробили нову форму молекулярної архітектури, в якій іони металів функціонують як наріжні камені, з'єднані довгими органічними молекулами на основі вуглецю. Разом вони утворюють кристали з великими порожнинами - пористі матеріали, названі металоорганічними каркасами.

Змінюючи будівельні блоки МОК, хіміки можуть проектувати їх для захоплення та зберігання певних речовин. Каркаси також здатні керувати хімічними реакціями або проводити електрику.

Робота над винаходом розпочалася у 1989 році, коли Річард Робсон випробував новий спосіб використання властивостей атомів. Він поєднав позитивно заряджені іони міді з чотириплечою молекулою, що мала хімічні групи, які притягувалися до іонів міді на кінці кожного плеча.

Надалі Сусуму Кітагаві надав гнучкості металоорганічним конструкціям, а Омар Ягі стабілізував структуру та зміг надати їй нові властивості.

Нобелівську премію заснував шведський винахідник Альфред Нобель, який заповів свій маєток на нагороди для тих, хто приніс найбільшу користь людству. З 1901 року премію присуджують за видатні досягнення у фізиці, хімії, медицині, літературі та за сприяння встановленню миру.

Як писав "Ми-Україна" раніше, нобелівський комітет назвав лауретів з фізики 2025 року - ними стали Джон Кларк, Мішель.К Леворе та Джон М. Мартінс.