Підрив російськими загарбниками Каховської ГЕС 6 червня 2023 року спричинила екологічну катастрофу на півдні України. Науковці НАН України представили перші результати масштабного аналізу наслідків для регіону після знищення водного об'єкта.
Про це повідомили на офіційному порталі Національної академії наук.
Участь у науковій роботі взяли провідні дослідники, зокрема віцепрезидент НАН України, академік Вячеслав Богданов. Також долсідження проводив директор Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України академік НАН України Володимир Осадчий, старша наукова співробітниця Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України кандидат технічних наук Ольга Томченко, академік-секретар Відділення наук про Землю НАН України, директор Інституту геологічних наук НАН України академік НАН України Стелла Шехунова.
Дослідження наукових співробітників охоплює питання водної безпеки, стану екосистем, аграрного сектору та перспектив забезпечення півдня України водними ресурсами в умовах повернення русла Дніпра до природного стану.
"Наука має не лише оцінити наслідки цієї катастрофи, а й запропонувати інструменти для прийняття відповідальних державних рішень", - зауважив віцепрезидент НАН.
За оцінками вчених, у роки з критично низькою водністю дефіцит води у басейні Дніпра може перетворитися на масштабну та довготривалу проблему для Півдня, адже попри те, що на місці, де раніше знаходилось Каховського водосховища, утворилась велика кількість водойм - вони не здатні забезпечити необхідні обсяги водопостачання.
Варто зазначити, що окрему увагу дослідники приділили потенціалу підземних вод в районі русла Дніпра. Фахівці вважають, що вони можуть частково компенсувати втрати водних ресурсів, однак для цього необхідні додаткові наукові дослідження цього, оцінка запасів та створення безпечних схем використання таких ресурсів.
Дослідники звернули увагу, що серйозних втрат через знищення Каховського водосховища зазнало і сільське господарство Херсонської області. За даними дослідження, площі під окремими с/г культурами скоротилися на 71-98%. Також, за даними науковців, вже фіксуються суттєві зміни у водному режимі Нижнього Дніпра, що в свою чергу впливає на кількість риби, водну рослинність та загалом екосистему регіону.
"Майбутні рішення щодо Каховського водосховища не можуть зводитися до вибору "відновлювати чи не відновлювати". Фактично йдеться про те, якою буде система водозабезпечення, розвиток сільського господарства, стан екосистем і економіка півдня України в наступні десятиліття", - зазначили науковці за результатами аналізу.
Як писав "Ми-Україна" раніше, війська рф використовували дно Каховського водосховища, яке після підриву греблі вкрилось буйною рослинністю, для просування до позицій Сил оборони.
