Кабінет міністрів скасував мораторій на відключення від комунальних послуг та нарахування пені за борги. Що це означає для споживачів, розбирався "Ми – Україна".

Яким був мораторій та яким став?

З 5 березня 2022 року постановою №206 Кабмін заборонив:

• нараховувати та стягувати штрафи, пеню, річні проценти, проводити інфляційні нарахування на комунальні борги населення;
• припиняти чи зупиняти надання ЖКП населенню в разі боргів;
• стягувати заборгованість за комуналку, яка утворилася після 24 лютого 2022 р., з ВПО (цю норму додали у квітні 2023 року).

Житлово-комунальні послуги за відповідним законом – це послуги з постачання та розподілу газу та електроенергії (їхні правила узгоджує та змінює НКРЕКП), а також тепла, гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, управління побутовими відходами (правила щодо них – сфера відповідальності Кабміну).

До кінця 2023 р. саме за цією урядовою постановою діяв мораторій на стягнення комунальних боргів з населення. Також деякі норми щодо особливостей тарифів та сплати за комуналку узгоджені на рівні законів та своїми рішеннями уряд їх змінити не може. Саме за законами на час воєнного стану:

• зупинені виконавчі дії щодо комунальних боргів мешканців тергромад у зоні бойових дій та на ТОТ законом 2456-IX;
• введений мораторій на підвищення цін (тарифів) на ринку природного газу (за розподіл) та у сфері теплопостачання (виробництво, транспортування та постачання) законом 2479-IX.

Закони не змінювалися, а от мораторій за постановою №206 суттєво переглянули. Нараховувати штрафні санкції та пеню, відключати від ЖКП за борги, стягувати утворену після 24 лютого 2022 року заборгованість під забороною тільки щодо деяких категорій побутових споживачів, а саме:

1. тих, які мешкають у тергромадах у зоні бойових дій та на ТОТ (перелік територій у наказі Мінреінтеграції №309);
2. тих, житло яких постраждало через воєнні, бойові дії. Але про пошкодження треба інформувати виконавця комунальної послуги.. Хоча у постанові це не вказано, але доречним буде також вносити дані про пошкоджене житло до відповідного реєстру і подавати заяву у поліцію.

Якщо виїхав – треба попереджати

Змінивши умови мораторію, у Кабміні також деталізували, як саме діяти українцям, які зі своїх домівок виїхали на тривалий час.

Зараз законом про ЖКП (ст.7) передбачено, що в разі відсутності понад 30 днів споживач може на сплачувати за комуналку. Проте за деяких умов:

• це не стосується постачання теплової енергії;
• в разі відсутності лічильників (якщо є лічильники, розрахунок за спожите відбувається за їхніми показниками);
• відсутність треба документально підтвердити.

Постановою уряд деталізував правила надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, з постачання гарячої води. Там уточнили, що в разі відсутності споживача понад 30 днів приймають такі документальні підтвердження (хоча перелік не вичерпний):

• довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби. Підійдуть і довідки, видані в іншій державі;
• документ, що підтверджує право на виїзд з України чи в'їзд в Україну у відповідний період часу.

Документ треба надавати виконавцю послуги у паперовій чи електронній формі. Якщо ж період відсутності понад шість місяців, кожні півроку треба подавати виконавцю ЖКП оновлену заяву з підтвердними документами.

Якщо виконавець ЖКП заяву отримує, то зобов'язаний перерахувати вже нараховані платежі та не нараховувати нові. Проте за ту теплову енергію, яка йде на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання споживачів ні за яких обставин не звільнять.

Які наслідки комунальних боргів?

Після скасування мораторію повертається усі важелі впливу комунальників на боржників.

Пеня. За законом про ЖКП (ст. 26) за несвоєчасну оплату передбачена пеня 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Сума пені не може перевищувати суму боргу.

Нараховувати пеню починають наступного робочого дня після граничного строку сплати. Граничні строки сплати визначають у договорах. У типових щодо окремих видів ЖКП вони такі:

• гаряча вода, централізоване водопостачання та водовідведення, опалення: останній день місяця, що настає за розрахунковим періодом;
• розподіл газу: 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка оператора газорозподільних мереж;
• постачання газу: не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, якщо постачання відбувається в рамках базової річної пропозиції;
• постачання електроенергії: строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим п'яти робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом п’яти робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку.

Є дві умови, коли за комунальні борги пеня не нараховується:

• у держави є борг перед споживачем за субсидією;
• у споживача є підтверджена заборгованість з оплати праці.

Відмова у субсидії.  Субсидію не призначають, якщо:

• обсяг заборгованості за ЖКП перевищує 40 неоподатковуваних мінімумів – 680 грн;
• прострочка складає понад три місяці;
• строк позовної давності заборгованості не минув, тобто до трьох років.

Проте ці обмеження з огляду на воєнний стан не пом'якшували, вони діяли увесь час.

Штрафні санкції. За Цивільним кодексом (ст. 625) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Плюс до цього ще 3% річних від простроченої суми. Вимагати цього кредитор, а у випадку із комірним комунальник, може у судовому та досудовому порядку.

Суд. Будь-який обсяг заборгованості за ЖКП може стати предметом судового розгляду – жодних мінімальних порогових сум законодавство не містить. За ст. 161 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи щодо комунальних боргів в порядку наказового провадження. Це означає, що розгляд спрощений, на судове засідання не викликають ані кредитора, ані боржника. Ба більше, як таке судове засідання не відбувається, а суддя розглядає заяву позивача, тобто комунальника, додані до неї документи і виносить рішення у формі судового наказу.

На підставі судового рішення відкривається виконавче провадження. Це підстава для того, щоб включити боржника до Єдиного реєстру боржників. У свою чергу на підставі постанови виконавця банки можуть заарештувати кошти на рахунках у банках. Проте арештувати рахунки можуть навіть і без включення до реєстру.

"Підставою для арешту є непогашена заборгованість. Тому навіть відсутність запису про боржника у реєстрі боржників не врятує боржника від арешту коштів на рахунку. Більше того, розмір заборгованості не має значення, оскільки відповідно до статті 56 Закону (про виконавче провадження, - авт.) арешт накладається за наявності грошового боргу без прив'язки до його розміру", - пояснюють особливості арешту рахунків за комунальні борги у департаменті правового забезпечення Дніпровської міської ради.

Також там уточнюють, що до банку направляється відповідна постанова про накладення арешту у розмірі боргу на наявні кошти на банківському рахунку. Це стосується також зарплатних та пенсійних рахунків. До того ж за особливо великі борги можливе звернення і на нерухомість у власності. Проте у тому випадку, якщо борг перевищує 20 розмірів мінімалки , і у 2024 р. це понад 142 тис. грн.

Як відключають від комунальних послуг?

Скасувавши мораторій, Кабмін відкрив можливість відключати боржників від комунальних послуг, там де це можливо технічно та є доцільним.

Щодо тепла, гарячої та холодної води умови прописані у ст. 26 закону про ЖКП. Згідно із ним комунальники мають право, проте не зобов'язані, обмежити чи припинити послугу, якщо є будь-який непогашений у повному обсязі борг.

Умови припинення чи обмеження:

• наступного робочого дня, після того, як спливають граничні строки оплати (строки ми зазначили вище), споживачу мають надіслати попередження;
• протягом 30 днів після того, як споживач попередження отримав, у виконавця комунальної послуги є право обмежити чи припинити її надання;
• під час обмеження чи припинення мають бути присутніми той, хто обслуговує внутрішньобудинкові системи, а також управитель будинка чи представник ОСББ. Їх мають попередити, але якщо у зазначений день і час вони не прибули, це не перешкода для дій комунальників;
• доступ до систем комунальникам зобов'язані забезпечити. Але у тих межах, які необхідні для дій щодо конкретного споживача, решта не мають страждати через відключення когось одного;
• наступного дня після повного погашення боргу або після укладення договору про його реструктуризацію постачання послуги треба відновити.

Щодо відключення газу та електроенергії діють свої умови.

Відключення газу (п. 27, розділ ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених НРКЕКП). Споживачу, який заборгував постачальнику, треба відправити письмове повідомлення з відміткою про вручення. У ньому треба вказати підстави і дату припинення постачання, вимогу, щоб споживач сам перекрив газ і допустив представника компанії для пломбування. Якщо для опломбування не допустить, йому продовжать нараховувати споживання газу і борг зростатиме.

Відключення електроенергії (розділ VII Правил роздрібного ринку електроенергії, затверджених НКЕКП).В разі заборгованості споживача мають попередити, в які саме строки – залежить від того, хто припинятиме постачання:

• якщо оператор системи – за п'ять днів;
• якщо електропостачальник – за десять днів.

У попередженні мають зазначати підставу відключення, його дату і час, суму заборгованості та період, за який вона утворилась. Попередження має бути письмовим, врученим особисто під підпис. Врученим його будуть вважати й на третій день з того дня, як воно надійде у поштове відділення.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, куди і з чим звертатися по реструктуризацію боргу за комунальні послуги.