"Коли ми танцюємо разом, біль перестає бути особистим": інтерв’ю з Оксаною Пономаренко про силу групового руху

Оксана Пономаренко - міжнародна експертка з соматичної психології, авторка методики Heart Crystal, яка поєднує танець, психологію та роботу з нервовою системою. За понад 15 років роботи вона навчила більше тисячі людей у різних країнах і сертифікувала понад 20 інструкторів. Сьогодні Оксана працює онлайн з клієнтками з США, Канади, Європи та інших куточків світу.

Ми поговорили з Оксаною про те, чому груповий рух лікує глибше за індивідуальну терапію і що відбувається, коли люди синхронізуються в танці.

- Оксано, ви часто говорите про "силу групового руху". Що це означає?

- Коли люди синхронізуються в русі, активуються дзеркальні нейрони, виділяються ендорфіни, окситоцин. Тіло отримує сигнал: "Все добре, все гаразд, я в безпеці".

Є дослідження, які показують, що коли танцюємо у групах, а не поодинці, у людей, підвищується больовий поріг — це ознака активації ендорфінової системи, а ще посилюється відчуття довіри та згуртованості. Груповий рух — це один із найдавніших способів об'єднання людей.

- Чому саме танець, а не групова медитація чи йога?

- Танець унікальний тим, що поєднує рух, ритм і соціальну взаємодію. Коли ви танцюєте в групі, ви відчуваєте інших. Це створює ефект "колективного тіла".

У медитації ви зосереджені на собі, у йозі теж. Це прекрасні практики, але вони не дають ефекту співналаштування, який дає танець, а саме синхронність запускає викид окситоцину — "гормону прив'язаності". Це те, що відчувається як "ми разом", "я, як людина, належу до чого більшого, це якесь особливе переживання єдності з усім".

- Ви кажете: "Біль перестає бути особистим". Що ви маєте на увазі?

- Коли людина переживає щось важке — травму, втрату, тривогу — вона часто відчуває себе ізольованою. Цей біль стає дуже самотнім. І саме в цій самотності він найбільш руйнівний.

А в групі, коли ми рухаємось разом, біль не зникає, але перестає бути тільки моїм, власним, відокремленим. Я бачу, що інші теж напружені, . і в цьому є величезне полегшення: "Я не одна".

Є така практика в нашій методиці: ми танцюємо в колі, і кожна жінка по черзі виходить у центр і рухається так, як відчуває. Решта — свідки. Вони не оцінюють, не коментують. Просто дивляться і дихають разом з нею. І часто саме в цей момент відбувається прорив, бо жінка нарешті відчуває, що її бачать, що вона може бути собою

- Як це працює з точки зору нервової системи?

- Наша нервова система постійно сканує оточення на предмет безпеки або загрози. Коли ми в групі людей, які рухаються синхронно, дихають разом, наша нервова система отримує сигнал безпеки. Активується вентральна гілка блукаючого нерва, відповідальна за соціальну взаємодію та спокій.

- Які найчастіші зміни ви бачите в учасницях?

- По-перше, жінки стають м'якшими до себе. Вони перестають судити своє тіло, свої рухи, свої емоції.

По-друге, змінюються стосунки з ким. Коли жінка вчиться в танці довіряти, відпускати контроль — це переноситься в життя. Вона інакше взаємодіє з партнером, з дітьми.

По-третє, повертається радість. Багато жінок роками не відчували цього. Вони функціонували та відчуваючи не жили.

- Чи є різниця між онлайн і офлайн групами?

- Є, але не критична. В офлайні є фізична присутність, можливість доторкнутися. Це потужно. Але онлайн теж працює, якщо правильно структурувати заняття.

Ми створюємо в Zoom-кімнаті атмосферу безпеки: всі з увімкненими камерами, рухаємось разом під музику, дихаємо синхронно. І навіть через екран відбувається співналаштування. Жінки з різних країн — США, Канади, Німеччини, Ізраїлю — танцюють разом, і це створює неймовірне відчуття єдності.

Плюс, онлайн дає можливість приєднатися тим, хто фізично не може дістатися до студії.

- Що б ви сказали тим, хто боїться прийти на групове заняття?

- Ваш страх - це нормально. Всі, хто приходить уперше, бояться. "А раптом я не зможу?", "А раптом я виглядатиму смішно?". Це природна реакція.

Та цікавість цього всього в тому, що коли ви працюєте, стараєтесь, ви просто змінюєтесь, відбувається якась внутрішня алхімія, чи щось таке, не знаю, як це ще описати. І людина розкривається і стає іншою.

Груповий рух - це про присутність. Про те, щоб бути тут і зараз, у своєму тілі, разом з іншими. І коли ви дозволяєте собі просто бути відбувається справжня магія.

- Яка ваша мрія щодо вашої роботи?

- Моя мрія - щоб кожна жінка знала: її тіло є мудрий союзник, який завжди каже правду. І що рух в першу чергу  радість, свобода, повернення додому, до себе.

Відкинути зайве, повірити собі і почати рухатись, просто зробити перший крок і тоді тіло саме довіриться вам і розкриється.

Головне