Кияни просять міськраду заборонити використання палаток та надувних матраців в укриттях метро. Відповідна петиція зареєстрована на сайті КМДА.
Як зазначено у зверненні, великі предмети для сну суттєво зменшують місткість станцій та створюють небезпечні умови для інших містян, які ховаються від російських обстрілів. Там, де лежить одна людина, натомість могли б сісти до десяти громадян.
“Через егоїстичне використання простору бракує місця іншим містянам, зокрема літнім людям, вагітним жінкам та дітям. Вони змушені сидіти на холодних сходах ескалаторів, у переходах або взагалі залишатися біля входу на станцію, що ставить під загрозу їхнє життя та здоров'я. Укриття має бути доступним і рівним для всіх, а не перетворюватися на кемпінг за рахунок безпеки інших”, — зазначено в тексті петиції.
В тексті пропонується карати порушників штрафом у розмірі 5000 гривень з подальшою конфіскацією матраців та наметів.
Намети і матраци в метро: в соцмережах думки киян розділилися
Частина мешканців скаржиться на брак місця під час масованої атаки 2 червня, коли в підземці перебувала рекордна кількість людей – понад 41 тисяча. Водночас власники наметів запевняють, що такі конструкції займають не більше простору, ніж звичайні каремати, проте захищають від протягів і допомагають легше переносити стрес дітям та домашнім улюбленцям.
Зокрема, фотографиня Анна Севостьянова порівняла тисняву на станціях із переповненим громадським транспортом у годину пік, назвавши нічні події в підземці “голодними іграми”.
“В укриття метро спускаються тисячі людей, але їм банально немає навіть, де сісти. Бо то палатки порозставляли, то на матрацах порозлягалися. Звісно, я розумію, що всім хочеться лежати в комфорті, спати, але на місці лежачих можна було б сісти ще декільком людям”, – вважає дівчина.
Про аналогічну ситуацію розповіла й киянка Одарка Царенко, зазначивши, що через надмірне скупчення містян вільний простір залишався хіба що в проходах. Дівчина також оприлюднила фотодоказ, де видно, як одні пасажири розбивали намети й надували матраци, тоді як інші були змушені сидіти поруч на стільчиках, тонких килимках або просто на холодній підлозі.
Обурення присутністю кемпінгового спорядження в метро висловила й користувачка Юлія. Вона розповіла, що тієї ночі взагалі не могла знайти вільного простору навіть у проходах. Коли ж їй разом із компанією врешті вдалося постелити ковдри поруч із чиїмось наметом, його власники одразу висловили невдоволення через появу нових “сусідів”.
З іншого боку, киянка Саша Баркова, яка сама бере із собою намет до укриття, захищає таку практику. За її словами, родина в наметі займає рівно стільки ж площі, скільки й без нього. Проте така конструкція надійно захищає від протягів і дозволяє нормально відпочити перед робочим днем.
За підрахунками військового та журналіста Олександра Рудоманова, у ніч на 2 червня на кожну станцію метро припадало в середньому по 890 осіб, тобто приблизно 1,5 квадратного метра простору на людину.
Він зазначив, що за такої щільності уникнути суперечок практично неможливо, проте головна причина конфліктів — це брак розгалуженої мережі великих бомбосховищ у місті.
“Чи є в Києві інші такі ж надійні та місткі укриття, як метро? Думаю, що ні. Чи збудовані нові сховища, де можуть безпечно перебувати стільки людей одночасно? Теж ні. Та й загалом нових укриттів майже не будують”, – висловився Рудоманов.
Водночас у КП “Київський метрополітен” після масованої атаки 2 червня закликали пасажирів ощадливо ставитися до вільного простору на станціях та утриматися від пронесення великогабаритних речей.
Як писав «Ми-Україна» раніше, у столиці повернули світло для 110 000 родин, які залишилися без електроенергії через нічний масований удар росії.
