Лише третина громадян Фінляндії фінів вірить у стримувальний ефект колективної оборони НАТО, що вдвічі менше, ніж півтора року тому. Відповідні результати показало свіже опитування, проведене на замовлення Фінського форуму бізнесу і політики EVA, пише Bloomberg.
Причиною стали заяви президента США Дональда Трампа. Він неодноразово висловлював сумніви в доцільності беззастережного захисту союзників по Альянсу у разі нападу на них.
В EVA зауважили, що подібні заяви особливо тривожно сприймаються в країні, яка відносно нещодавно приєдналася до НАТО саме в пошуках гарантій безпеки від можливої агресії з боку рф.
Як відомо, Фінляндія офіційно стала членом НАТО у 2023 році - через рік після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну. Рішення про вступ до альянсу було прийняте урядом країни на тлі зростання геополітичних загроз у регіоні.
Після приєднання до блоку Гельсінкі взяли на себе відповідальність за охорону понад половини всіх сухопутних кордонів військового блоку з росією.
Рівень віри фінів у Статтю 5
Стаття 5 Північноатлантичного договору – це фундаментальний принцип колективної оборони, який лежить в основі діяльності НАТО. Вона передбачає, що збройний напад на одного члена альянсу вважається нападом на всіх учасників. При цьому її застосування відбувається після консультацій між усіма членами блоку; кожна держава-учасниця сама вирішує, яку саме допомогу надавати (військову чи невійськову); обсяг допомоги залежить від ресурсів кожної країни.
Як писав "Ми-Україна" раніше, у квітні парламент Фінляндії ухвалив рішення, яке обмежує доступ громадян рф до фінського ринку нерухомості.
