Бойові дії можуть припиниться в кінці цього року або на початку наступного. А от небезпека з боку навіженої недоімперії залишиться на десятиліття. Нам доведеться навчитися жити в таких умовах. І навчитися мінімізувати цю небезпеку, в першу чергу, від ракетних та дронових атак.

Відповідно, доведеться змінювати підходи до містобудування і функціювання комунальних служб.

Якими повинні бути будівлі

Перш за все, треба відмовлятися від зведення "висоток". Багатоповерхові "башти" вразливі для влучання як ракет та безпілотників, так і їх уламків. Найбільш оптимально — 10 поверхів: з них можна відносно легко спуститися/піднятися пішки.

Другий обов’язковий тренд — максимальна автономність будівель. Треба по можливості відмовлятися від центрального надання практично всіх комунальних послуг, за виключенням, мабуть, водопостачання. Але й водоканали кожного міста повинні мати повністю дубльовані виробничі структури.

Невеликі мікрорайони і навіть окремі будинки повинні мати власні теплоелектростанції — це дозволить побавитися від трансформаторних підстанцій, які є типової мішенню ворожих атак. Децентралізація теплоенергопостачання унеможливить національні блекаути і спроби ворога влаштувати Україні темну холодну зиму. Від малих енергостанцій мають працювати і фекальні насосні, вибачте за прозу життя.

До речі, курс на розвиток так званої "малої генерації" був проголошений нашим Кабміном ще двадцять років тому. Вже час реалізовувати.

Звісно, сьогоднішні бізнесові монополісти у наданні комунальних послуг будуть всіляко гальмувати децентралізацію, тому контроль за процесом повинен здійснюватися на рівні РНБО.

Так само, як сучасні будинки мають підземні паркінги, треба передбачати в проектах і наявність бомбосховищ: не формальних — аби було, а ефективних, з герметичними дверима, фільтруванням повітря і можливістю перебування в них не менше двох тижнів. Крім того, треба відновлювати укриття, які зараз існують лише на старих архітектурних планах. Фактично, це повернення до практики радянських часів, коли до цивільної оборони ставилися з належною відповідальністю.

Чому про це пишу зараз, бо ж війна ще іде? А тому, що готуватися до зміні принципів побудови і експлуатації українських міст в умовах воєнної загрози треба вже зараз. Між іншим, і обирати міських голів тих, хто розуміє нові завдання, які повстали перед нами.

Олександр Кочетков, військовий аналітик, експерт з ракетно-ядерного озброєння