Про ситуацію з суддею Верховного суду, звинуваченого в отриманні хабара у розмірі 3 млн. дол., вже багато хто написав. А я хочу звернути увагу на такий факт. Суддя отримував зарплату 670 000 грн на місяць. Уберіг цей факт його від спокуси взяти 3 млн дол? Ні. Хороша ілюстрація помилкової тези про те, що велика зарплата допомагає залучити чесних професіоналів і для того, щоб не брали хабара, потрібно багато платити.
Як показує практика, корупціонер візьме і зарплату, і хабар. А держслужба у країні, яка воює, взагалі не може розглядатися як місце збагачення. Мій улюблений приклад: якщо, їдучи з квартири у відпустку, залишити на порозі тисячу доларів і записку для злодія з проханням взяти гроші і не перевертати будинок верх дном - злодій візьме гроші і пограбує квартиру.
Питання морального, а не зарплатного цензу
Схильність до корупції – питання морального, а не зарплатного цензу. Більш того. Корупція зараз розвиватиметься за геометричною прогресією. Чиновники, які не готові служити своїй країні в умовах війни, зараз діляться на дві категорії: тих, хто "заробив" і їде, і тих, хто хоче ще "заробити" і виїхати трохи згодом.
Люди, які вважають, що їм потрібно багато платити на держслужбі під час війни – це шалені циніки та сноби. Багато хто з них виїхав із країни і повертається лише під обіцянки нових посад. Вони багато "братимуть", дуже багато. Їхня мета за короткий відрізок чиновницького життєвого циклу заробити на будинок в Іспанії, як одеський військком.
І тут ми упираємося в жорсткий парадокс: закони боротьби з корупцією дуже м'які для умов воєнного часу. Тут уже не допоможе ні стаття про презумпцію винності чиновника у Конституції, ні принцип невиборчості правосуддя та невідворотності покарання.
Тільки боротьба з корупцією як із мережевим явищем, наш закон "про кумівство". Не просто військком – а сітка. Не просто суддя – а сітка. Сотні пов'язаних осіб, аж до секретарів, які ховають та знищують документи. І несприйнята у нас сімейна відповідальність за корупційне діяння. І спадкова компенсація корупційних збитків державі аж до онуків. Інакше цю країну занапастить не зовнішній ворог. Нашу країну погубить корупція...
Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик
