31 березня рада директорів Міжнародного валютного фонду ухвалила кредитну програму для України. Вона є безпрецедентною принаймні з двох причин. По-перше, надається в умовах найбільшої в Європі війни з часів Другої світової. По-друге, в обсягах, які раніше Україні ще ніколи не затверджували. Розбираємось, якими є умови кредиту МВФ та його особливості.

Параметри програми та прогнози МВФ

МВФ та Україна узгодили Extended Fund Facility (EFF) – програму розширеного фінансування. Термін – чотири роки, обсяг фінансування – 15,6 млрд доларів. Перший транш передбачається в розмірі 2,7 млрд та надається одразу. У 2023 р. передбачено ще 2,3 млрд доларів.

Передбачаються 11 перевірок протягом дії програми. Перший перегляд – у червні цього року, другий – у жовтні.

Спрямування кредитних коштів МВФ в залежності від програм може бути як у бюджет, так і у резерви. У Фонді зазначили, що перший етап – це бюджетна підтримка, зниження інфляції та курсова стабільність.

"Спрямування буде у резерви з опцією, що можна частково покривати дефіцит бюджету", - пояснює Олексій Кущ, аналітик аналітичного центру "Об’єднана Україна".

Умовно програму поділено на два етапи. Перший, воєнного часу, у 2023-2024 рр., передбачає підтримку та збереження реформ. Другий етап, відбудова, вже передбачає запровадження структурних реформ, і там будуть ховатися й такі непопулярні рішення, як перегляд тарифів на газ та електроенергію. Також на другому етапі передбачається повернення до гнучкого курсоутворення, а поки триватиме підготовка до нього.

Оцінки стану України від Фонду стосуються основних параметрів до 2027 року. Наводимо деякі з них.

ВВП. На цей рік очікування від падіння на 3% до зростання на 1%. Наступного року і надалі очікується зростання: 2024 р. – 3,2%, 2025 р. – 6,5%, 2026 р. – 5%, 2027 р. – 4%.

Інфляція. Цьогоріч у МВФ очікують на 20%, інфляції, наступного – 12,5%. Далі поступове сповільнення протягом трьох років, з 2025 по 2027 рр.: 8%, 6% та 5%.

Безробіття. У 2023 р. рівень безробіття складе 20,9%, а у наступному скоротиться до 11,9%. У 2025-2027 рр. буде 9,7%, 9,2% та 8,7%.

Реальна зарплата. Це зарплата з урахуванням інфляції, і у цьому році буде скорочення на 2% (в минулому було на 21,1%). Протягом 2024-2027 рр. буде зростання на 2,5%, 5%, 5% та 4%.

У чому особливість програми?

МВФ хоч і має власну валюту – спеціальні права зобов’язання, у яких і надає кредити, але не має власних коштів. Економіст Олег Пендзин нагадує, що кошти МВФ – це кошти членів Фонду, а найбільшим донором є США.

"І сама програма, і умови, і терміни напряму погоджуються із основним донором, уточнює він. - Буде неправильним розглядати їх у відриві від стосунків між США та Україною. США, в основному, давали Україні гроші через механізм грантів Світового банку – ті самі 1,1 млрд на місяць. ЄС надають 18,6 млрд євро саме кредиту, хоча й пільгового. Я розумію, що у наших партнерів виникла потреба запустити для України механізм іншого фінансування міжнародними фінансовими організаціями, які до повномасштабного вторгнення з нею працювали, а потім припинили".

Економіст додає, що нова програма з МВФ – це ознака того, що після війни підтримка Україні буде, але саме через механізм кредитування. Він також каже, що для запуску програми на 15,6 млрд Фонду треба було змінити власні правила. Бо, відповідно до статуту, він не може надавати гроші країні без урахування їхнього повернення. Тоді як повномасштабна війна – це ознака надзвичайно високого фінансового ризику.

"Проте під патронатом основного донора МВФ змінив власні установчі документи. Це безпрецедентна річ. Крім того, 15,6 млрд доларів – Україні ніколи стільки не обіцяли. Хоча є різниця між "не давали" та "не обіцяли", тому що в середньому ми вибирали десь 60% від того, що передбачалося за попередніми програмами. Але рішучість США щодо України така висока, що у мене є впевненість: ми ці гроші таки отримаємо", - вважає Пендзин.

На його домку, узгодження програми свідчить про підтримку США попри всі умови та навіть після президентських виборів там восени 2024 р.

"Незалежно від прізвища президента та його партійної приналежності, там чітко усвідомлюють інтереси США як держави. Всі заяви щодо підтримки України мають цікавий окрас, бо стосуються контролю за використанням коштів. Але жодна політична сила не висуває вимог щодо припинення допомоги, бо це суперечить інтересам США. І виборець не проголосує за того, хто про це говорить", - зазначає економіст.

Олексій Кущкаже, що сам факт візиту до Києва директорки-розпорядниці МВФ Крісталіни Георгієвої, обговорення нею із Володимиром Зеленським широких кредитних програм на відновлення – це плюс.

"Те, що МВФ погодився кредитувати Україну в умовах війни, чого не робив раніше, це також плюс. На глобальному рівні ситуація позитивна, - додає аналітик. - Інший момент – практична площина, і вона вже викликає запитання, бо залежить не від стратегічних домовленостей, а від роботи моніторингової групи МВФ та наших представників".

Попередні дії та структурні маяки України

В угоді з кредитором зафіксували 3 попередні дії та 19 маяків, які охоплюють березень 2023 р. – червень 2024 р. Тобто саме перший етап EFF.

Попередні дії:

• Призначення голови НАБУ у відкритий, передбачений законом спосіб;
• Подання Кабміном законопроекту про оновлення бюджету на 2023 р.;
• Кабмін має доручити Мінфіну розпочати підготовку стратегії національного доходу (2024-2030 рр.). Стратегія, зокрема, передбачає зміцнення податкової та митної служб, перегляд спрощеного режиму оподаткування (це стосується трудових відносин, коли роботодавець – підприємство, а працівник – ФОП), приведення ПДВ та акцизів у відповідність до стандартів ЄС, реорганізацію Бюро економічної безпеки.

Отже, серед першочергових дій – наведення ладу із бюджетним процесом та дисципліною, чого зараз не вистачає.

"На період війни Україні треба були перейти на квартальні бюджети, і під це треба було ухвалити зміни до Бюджетного кодексу, - каже Олексій Кущ. - Треба було узгодити на рік індикативні, тобто орієнтовні, бюджети, і на квартальні – директивні. Під час війни неможливо передбачити, що буде через пів року, якою буде ескалація, які порти буде заблоковано, чи працюватиме залізниця. Ніхто індикативні та директивні бюджети не запровадив. І тепер все виглядає по-дурному, бо зміни до бюджету можуть бути, коли вони на 5%, а не на чверть, як відбулось нещодавно (із збільшенням видатків на 500  млрд грн, - авт.) Те, що військовим додали 500 млрд – це добре, але втрачається якість бюджетного процесу та контроль за Мінфіном. Потрібні квартальні бюджети, тоді була б бюджетна дисципліна і Мінфін був би у тонусі".

Структурні маяки. Їхнє виконання для зручності варто розділити за термінами.

Весна-2023. До кінця квітня Рада має проголосувати за оновлений бюджет-2023. До кінця травня треба узгодити законопроекти, що мінімізують можливість точкових змін до бюджету та встановлять критерії надання державних гарантій.

Літо-2023. Треба буде підготувати стратегію відновлення гнучкого курсоутворення, повернути електронне декларування держслужбовців. Необхідно подати та прийняти законопроект про податкову політику (повернення довоєнних податків, і цей законопроект вже в Раді) та передати пакет акцій Оператора ГТС Міненергетики.

Осінь -2023. У вересні, коли за законодавством уряд подає перший варіант бюджету, треба буде також показати стратегію управління боргом, дати прогноз щодо доходів, видатків та фінансування дефіциту у 2025-2026 рр. зі звітом про фіскальні ризики. У звіті має бути докладна інформація про енергетику та критично важливі держпідприємства. Також треба буде працювати над посиленням банківського контролю та спрощенням системи електронного декларування держслужбовців.

Зима-2023. Відкоригувати державні інвестиційні проекти, аби вони відповідали єдиному підходу, посилити повноваження Мінфіну щодо контролю інвестпроектів. До кінця року требо схвалити національну стратегію доходів, ухвалити законодавство про посилення автономії Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Перша половина 2024 р. Разом із МВФ та Фондом гарантування вкладів фізосіб треба буде до кінця березня підготувати структуру санації банків.

Чи потягнемо власні зобов’язання?

Аналізуючи умови, Олег Пендзин звертає увагу на те, що на першому етапі додаткових надвисоких умов немає. Головне – це вижити. До того ж цьогоріч ми маємо повернути 3,5 млрд доларів МВФ за попередніми програмами.

"Скоріше за все гроші нам дадуть в першу чергу на погашення боргу. А другий етап програми, що стосується періоду відбудови, буде із набагато жорсткішими умовами, - резюмує економіст. - Зокрема, це повернення плаваючого валютного курсу, таргетування інфляції та питання щодо ринкового ціноутворення тарифів. Будуть й ті умови, що співпадають із європейськими: боротьба з корупцією, реформування судової системі і решта мантр, що переходять з одного меморандуму в інший. І основне фінансування має припасти саме на роки відновлення. А спочатку перекриватимемо повернення боргів".

Олексій Кущ також вказує на те, що гроші, які цьогоріч Україна отримає від Фонду, підуть на покриття боргів. А найбільш важкі та суперечливі умови почнуть діяти на другому етапі програми – під час відбудови.

"Важливо не потонути в ейфорії від того, що МВФ кредитує нас під час війни, проявити політичну суб’єктність та закласти у індикатори корисні речі, чи хоча б такі, що мінімізують ризики, - вказує аналітик. -Натомість бачимо тарифну лібералізацію, хоча навіть після завершення війни буде 2-3 роки руїни і навряд чи населення зможе сплачувати ринкові тарифи. Це процедура банкрутства для фізосіб, а із нинішньою платоспроможністю процедури можуть застосовуватися до половини населення. Це відмова від емісійних джерел покриття дефіциту бюджету. Хоча всі країни, не тільки розвинені, а й ті, що розвиваються, наприклад, Індонезія, застосовують такі механізми покриття бюджетного дефіциту. Це й вимога щодо скорочення дефіциту бюджету та перехід до стану первинного профіциту, коли податки мають покривати не тільки поточні витрати, а й частково борги. Плюс фіскальний тиск. Ми фантазуємо, що податки треба скорочувати, а їх посилюватимуть. На жаль, це буде уповільнювати нашу відбудову після війни".

Кущ нагадує, що найпростіший рецепт відбудови Німеччини після війни – це був не план Маршала, а списання боргів, низькі податки, максимальна дерегуляція бізнесу та ринки збуту.

"Нам потрібні приблизно ті ж варіанти, - резюмує Кущ. - Поки ринки збуту нам нічого не дають, дерегуляцію бізнесу не хочуть запускати. Навпаки, МВФ пропонує ліквідувати єдиний податок. Це не просто для того, щоб збирати більше податків. Це для посилення регуляції. Та й низькі податки нам поки ніхто не дозволяє вводити. І борги нам ніхто не пробачає. Отже, стратегічно попрацювали на "п’ятірку", а тактично на "двійку із плюсом".

Раніше "Ми – Україна" з’ясовував, якими є ризики перетворення локальної банківської кризи в США та Європі на глобальну та чи загрожує це чимось Україні.