Умови стягнення боргів з українців нещодавно змінилися. Днями набрав чинності закон 3048-IX, який корегує процес примусового виконання судових рішень. Представники банківської системи одразу сповістили, що тепер мають заарештовувати сотні тисяч рахунків українців. Розбираємося, чому рахункам загрожують арешти, як із цим боротися та які ще важливі рішення щодо стягнення боргів зараз набули чинності.

Арешт рахунків: зміни під час війни

Заблокувати банківські рахунки українців можуть виконавці, (приватні чи державні), якщо відповідне рішення ухвалює суд. Причина позову – борги.

Процес арешту рахунку такий: суд ухвалює рішення про стягнення, покладає на державну виконавчу службу чи приватного виконавця обов’язок щодо примусового виконання цього рішення. Виконавець отримує документ, вносить постанову про відкриття виконавчого провадження і розпочинає примусові заходи, серед яких накладання арешту на кошти, яке зобов’язані здійснити банки. Проте під час дії воєнного стану є певні особливості.

З 2 березня 2022 р. за постановою Кабміну фізособам дозволили видаткові операції із заарештованих рахунків. За умови, що за виконавчим документом сума стягнення не більша за 100 тис. грн, але щодо сум операцій обмежень не було. Таку саму норму додали до прикінцевих та перехідних положень закону про виконавче провадження.

Але 11 квітня ВР ухвалила, а 2 травня президент підписав нові зміни до закону про виконавче провадження. Тепер обмеження змінилися. Для фізосіб-боржників обсяги видаткових операцій за заарештованими рахунками обмежили двома мінімалками на місяць. Оскільки цьогоріч мінімальна зарплата – 6700 грн, операції обмежені сумою у 13,4 тис. грн.

"Крім того, на цю суму, 13,4 тис. грн, якщо виключно така чи менша є на рахунку, заборонено звертати стягнення. Це для того, щоб фізособи не лишалися без засобів для існування", - уточнив адвокат Ростислав Кравець.

Норму про те, що сума стягнення до 100 тис. грн передбачає, що коштами можна вільно користуватися, прибрали. Автори закону вказали, що при заборгованості до 100 тис. грн стягувачів боргів позбавляли можливості задовільнити вимоги. Тоді як стягувачів боргів на суму понад 100 тис. грн – ні. Це назвали дискримінацією, яку тепер прибрали.

Як саме тепер застосовуватимуть оновлені норми описав співзасновник Монобанку Олег Гороховський. Банки заарештовуватимуть рахунки боржників незалежно від суми стягнення. Це стосується майже півмільйона клієнтів тільки Монобанку, ще десь півмільйона клієнтів ПриватБанку та десятків тисяч рахунків у інших банківських установах.

Що ж до 13,4 тис. грн на місяць із заарештованих рахунків, то їхнє "размороження" відбудеться не автоматично. А, як пояснив Гороховський, за умови, що клієнт, рахунок якого заарештовано, звернеться до виконавця, той підпише та надішле банку постанову про те, що з 13,4 тис. грн на місяць арешт можна зняти.

"Вчинення будь-яких виконавчих дій не є підставою для того, щоб відмовити у здійсненні видаткових операцій за спеціально визначеним рахунком. Але ви повинні надати державному чи приватному виконавцю інформацію про те, з якого саме конкретного рахунку у конкретній фінансовій установі не потрібно робити стягнення. Інші рахунки будуть заарештовані та будуть відбуватися стягнення. А на цьому рахунку буде залишатися сума до 13,4 тис. грн", - уточнив Ростислав Кравець.

Що треба знати боржникам?

Причиною для арешту коштів є борги різного походження та обсягу, підставою – рішення суду. Але про судове провадження людина може навіть і не знати. Особливо тепер, під час війни.

Для того, щоб дізнатися про наявну чи потенційну проблему, треба перевірити свої дані в Єдиному держреєстрі боржників, який веде Мінюст. Фізособі треба ввести ПІБ, дату народження та податковий номер. Якщо відомо, то треба вказати категорію стягнення, яка залежить від виду боргу.

В разі судового рішення та розпочатого виконавчого провадження, в реєстрі можна знайти дані щодо номеру виконавчого провадження та контактів виконавця. Саме в нього можна з’ясувати обсяг заборгованості, причини, з яких на кошти накладено арешт, отримати документ про накладання арешту та, відповідно, отримати постанову про те, що 13,4 тис. грн на місяць мають бути звільнені.

Варто також знати, що навіть у мирний час стягнення не мають права звертати на цілу низку надходжень. Але зараз цей перелік розширили з огляду на воєнний стан.

Що можна і не можна заарештовувати?

Поблажок щодо арешту для видів рахунків зазвичай немає – під роздачу потраплять і поточні розрахункові, на які капають зарплати, пенсії, стипендії, соціальні виплати, держдопомога, перерахунки тощо. Заарештувати можуть все, інша справа, що не все можуть стягнути. У законі про виконавче провадження (ст.73) є список коштів, які повністю захищені від стягнення. Це, зокрема:

• вихідна допомога після звільнення;
• компенсація працівникові в зв'язку з переведенням;
• польове забезпечення, надбавки до зарплати, кошти, які виплачують замість добових або квартирних;
• матдопомога тим, хто втратив право на допомогу по безробіттю;
• дитячі виплати: одноразова допомога у зв'язку з народженням дитини, допомога у зв'язку з вагітністю та пологами, допомога при усиновленні, допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомога одиноким матерям, допомога по догляду за трьома і більше дітьми до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю;
• допомога на лікування;
• допомога на поховання.

Стягнення на зарплати можливі в певних пропорціях до самого доходу:

• 50% – якщо стягують аліменти, відшкодовують шкоду через каліцтво, ушкодження здоров’я чи смерть, в разі відшкодування майнової та моральної шкоди;
• 20% – якщо це інші види стягнення.

Аналогічні звернення актуальні також для пенсій та стипендій, але не під час дії воєнного стану. Поступки щодо цих виплат також прописали у новому законі.

"Припиняється звернення стягнення на пенсії та стипендії, окрім рішень про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом та іншими ушкодженнями здоров’ю або смертю внаслідок кримінального правопорушення", - звернув увагу Ростислав Кравець.

Якщо ж розрахунковий рахунок заарештований, а туди йдуть якраз ті самі захищені від стягнення доходи, потрібно подавати заяву виконавцю із доказами.

"Боржникам необхідно отримати довідку від банку, під що саме відкривався рахунок, довідки від пенсійного фонду (щодо пенсій) та від вишу з бухгалтерії (щодо стипендій), які підтверджують, що саме ці рахунки використовуються для нарахування пенсій та стипендій. Ці документи треба спрямувати виконавцю із проханням зняти арешт. Формально, все має вирішитися протягом одного дня, бо тут не передбачені довгі терміни розгляду, - роз’яснив адвокат. - Що ж до зарплат, то вже кілька років Нацбанк та Мінюст це питання ніяк не хочуть регулювати. Зарплатні рахунки не захищені. Все, що можна зробити, щоб зберегти кошти, це просити, аби їх видавали готівкою чи відправляли Укрпоштою, що теж можливо".

Новий закон підтверджує інші важливі норми саме з огляду на час дії воєнного стану. На цей період зупиняються рішення про стягнення з фізособи боргів за ЖКП. Але у тому випадку, якщо житло знаходиться на ТОТ чи у зоні ведення бойових дій (населений пункт має бути у затвердженому урядом переліку). Або якщо єдине житло знищене чи пошкоджене. Це узгодили раніше, але останні зміни в тому, що дали чітке посилання на указ президента про воєнний стан і на закон, який його затверджує.

"Але вас ніхто не звільняє від обов’язків щодо сплати боргів, які виникли на момент знищення майна чи навіть після його знищення, - застеріг адвокат. - Просто зараз заборгованість за цими виконавчими провадженнями не стягується. Рішення половинчасте, бо досі не вирішено питання щодо компенсацій підприємствам житлово-комунального господарства. Тобто від боргів ніхто не звільнив. Звільнили виключно від їхньої сплати на час дії воєнного стану".

Правник звернув увагу, що для підтвердження того факту, що житло було знищене або пошкоджене, має бути відповідна довідка від місцевої влади.

"Тут все на розсуд сторін. Бо досі в законодавстві немає переліку документів, яким підтверджується пошкодження або знищення", - зазначив адвокат.

Законодавці залишили в силі заборону про відкриття виконавчих проваджень та заходи з примусового виконання рішень на ТОТ та в зоні бойових дій. Це стосується і фізичних, і юридичних осіб. Але також додали посилання на президентський указ про ВС та закон, а також уточнили, що заборона діє, поки території не виключають з переліку. А його періодично оновлюють.

"Недобросовісні боржники перереєструються на цих територіях і, відповідно, виконавчі провадження щодо них не можуть відкрити, - констатував Р. Кравець. - Яким чином вони це роблять? Чому це робить Міністерство юстиції – дає можливість змінити юридичну адресу на території ведення активних бойових дій? Це питання не врегульоване, хоча перереєстрація в зоні бойових дій має бути заборонена".

Раніше "Ми - Україна" розбирався із рішенням Конституційного суду про обсяг стягнень з пенсій, переваг та ризиків, які воно тягне за собою.