Багатьом власникам присадибних ділянок знайома ситуація, коли ґрунт під майбутнім садом виявляється далеко не ідеальним. Він може бути надто важкий, бідний або з підвищеною кислотністю. Одним із найскладніших випадків є саме кислі ґрунти. Проте, не опускайте руки — при правильному підході навіть на такому ґрунті можна виростити гарний врожай або створити красивий сад.

"Ми-Україна" пояснить всі нюанси. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Які рослини категорично заборонено удобрювати попелом: поради, як не втратити врожай

Що таке кислотність ґрунту і чому це важливо

Кислотність ґрунту визначається показником pH і впливає на доступність поживних речовин. Більшість овочевих, плодових і декоративних культур добре почуваються за pH 6,0–7,0 — це нейтральне або слабо кисле середовище. Але на півночі України, особливо після будівництва на торфовищах чи дерново-підзолистих землях, pH ґрунту може бути на рівні 4,0–5,0. У таких умовах поживні речовини стають для рослин менш доступними, мікрофлора ґрунту пригнічується, а розвиток кореневої системи ускладнюється.

Які рослини люблять кислий ґрунт

Перш ніж кидатися розкислювати ґрунт, варто поміркувати — а може, саме під ці умови варто підібрати посадки? Адже є культури, які чудово почуваються на кислих ґрунтах. Це насамперед представники родини вересових: лохина високоросла, журавлина, верес, ерика, азалії, рододендрони. Вони не лише не потребують розкислення, а й навпаки — вимагають кислотного середовища для розвитку симбіотичних грибів, що забезпечують їхнє живлення.

Такі рослини потребують не лише специфічної кислотності (pH 4–5), а й легкого, пухкого, дренованого субстрату. Їм потрібен верховий торф, добре структурований ґрунт, відсутність застою води. Тож при вирощуванні вересових слід облаштувати дренаж і використати спеціальні кислі субстрати.

Також певну толерантність до підвищеної кислотності мають деякі хвойні, газонні трави, суниця, картопля. Якщо ви обмежитесь цими культурами, радикального втручання не знадобиться.

Як поліпшити кислий ґрунт

Але якщо ви мрієте про сад із яблунями, персиками, капустою, цибулею чи трояндами — кислотність доведеться скоригувати. Зробити це можна поетапно й безпечно.

Внесення органічних добрив.

Компост, перегній, сидерати — це не просто добрива, а засіб відновлення балансу в ґрунті. Вони знижують кислотність, поліпшують структуру, підвищують вміст гумусу. Найкраще працює компост, отриманий за допомогою мікробіологічних препаратів (Байкал, Microbec, Доктор Робік). Його треба вносити щороку — 10–15 кг на м², особливо під овочеві культури.

Вапнування ґрунту

Це класичний спосіб зменшення кислотності. Для цього застосовують гашене вапно, доломітове борошно, мелену крейду. Найкращий період для внесення — осінь або зима. Важливо не перестаратися, бо надлишок може призвести до лужного "перекосу". Краще додавати менше, але частіше, спостерігаючи за реакцією рослин і pH ґрунту.

Коригування добрив

Хлористий калій, нітроамофоска та інші солевмісні добрива на кислих ґрунтах можуть погіршити їхню структуру. Якщо можливості уникнути таких добрив немає, зменште дозування і чергуйте з безхлорними варіантами (наприклад, сульфат калію).

Мікробіологічні препарати

Корисні мікроорганізми допомагають перетворити органіку на доступні поживні речовини, підтримують баланс кислотності, стимулюють розвиток коренів. Найкраще працюють багатокомпонентні біопрепарати (Байкал, Біокомплекс, Ембіко). Особливо корисні азотфіксуючі бактерії, наприклад, у складі Азотофіту.

Поливи гуматами

Розчини гуматів натрію або калію (2 г на м²) сприяють відновленню родючості, покращують стан рослин і ґрунту.

Садівникам, які мають ділянку на кислому ґрунті, варто комбінувати два підходи. Можна частину території використати для культур, що полюбляють кислотність. З іншого можна поступово покращувати інші ділянки внесенням органіки, вапна, біопрепаратів. Головне — діяти м’яко, спостерігати за ґрунтом і рослинами, уникати різких змін і агресивного втручання.

Читайте також у статті "Ми-Україна", як самостійно виміряти кислотність ґрунту.