Побілка стовбурів — одна з найстаріших і найефективніших процедур у догляді за садом. Вона не лише надає деревам охайного вигляду, а й справді захищає їх від перепадів температур, сонячних опіків, шкідників і грибкових хвороб. Але щоб побілка виконувала захисну функцію, її треба робити правильно. Багато садівників повторюють одні й ті самі помилки, через які вапно просто змивається, не тримається на корі або навіть шкодить дереву. 

"Ми-Україна" розбере головні помилки при побілці дерев і правильні способи їх уникнути.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Осіння побілка дерев — чи варто білити сад у листопаді

Як не можна білити дерева — ТОП помилок

Побілка неочищеного стовбура

Багато хто наносить розчин прямо на дерево, не очищаючи його від старої кори, моху та лишайників. Через це вапно не прилипає, а під шаром побілки залишаються шкідники та грибки. Перед побілкою стовбур і великі гілки треба обережно почистити дерев’яним або пластиковим шкребком, потім змити залишки м’якою щіткою. Якщо на корі є тріщини, їх бажано продезінфікувати 3% розчином мідного купоросу. Тільки після цього можна наносити побілку.

Побілка "для краси" лише нижньої частини стовбура

Дехто вважає, що достатньо побілити лише низ — для вигляду. Насправді це не має сенсу. Сонячні опіки найчастіше з’являються саме вище — у місцях розгалуження гілок. Побілку потрібно наносити до перших гілок, а на молодих деревах — навіть частково на скелетні гілки. Так утворюється повноцінний захисний шар.

Занадто концентроване або агресивне вапно

Іноді садівники додають у розчин забагато вапна або використовують свіжогашене, не давши йому “відстоятися”. У результаті кора отримує опіки, тріскається або відшаровується. Класичний розчин готується так: 1 кг гашеного вапна на 10 л води. Для кращої стійкості додають 0,2 кг мідного купоросу та 0,5 кг глини або крейди. Якщо дерево молоде — розчин має бути ще м’якшим (у половину концентрації).

Побілка восени, коли вже холодно або сиро

Ще одна типова помилка — наносити вапно в дощову погоду або коли температура опускається нижче +4°C. У такому разі побілка просто не тримається: її змиває перший дощ або сніг.

Побілку проводять у сухий день при температурі +5…+15°C. Найкращий час — кінець жовтня – початок листопада, коли вже немає активного листопаду, але ще не настали морози. Якщо не встигли восени — можна зробити ранньою весною, наприкінці лютого або на початку березня.

Використання фарби або побутових сумішей замість садової побілки

Дехто вважає, що можна просто взяти будь-яку білу фарбу — водоемульсійну, латексну чи навіть залишки з ремонту. Така побілка створює щільну непроникну плівку, під якою кора "задихається". У результаті з’являються тріщини, грибок і гниття. Можна використовувати спеціальні садові побілки або готувати розчин самостійно на основі гашеного вапна. Іноді додають клей ПВА або господарське мило, щоб побілка довше трималася, але без фанатизму — не більше 50–70 мл на відро.

Ігнорування повторної весняної побілки

Одна осіння побілка не дає повного ефекту, особливо якщо зима видалася дощовою або з відлигами. До весни більшість шару просто змивається. Проводьте другу побілку наприкінці зими — приблизно в лютому або на початку березня. Це період, коли сонце вже активне, а кора особливо вразлива.

Побілка молодих дерев так само, як старих

Молоді дерева мають тонку кору, яка легко пошкоджується концентрованими сумішами. Через це деякі саджанці навіть гинуть після побілки. Для молодих дерев використовуйте м’які суміші на основі крейди, без мідного купоросу, або спеціальні садові фарби для молодих насаджень.

Побілка без підготовки ґрунту біля стовбура

Якщо навколо дерева залишається опале листя, бур’яни чи залишки трави, уся побілка втрачає сенс — там зимують шкідники, які знову підіймуться весною. Перед побілкою приберіть усе сміття під деревом, перекопайте пристовбурне коло і спаліть заражене листя. Лише після цього беріть пензель.

Також перед настанням зими варто захистити троянди. Читайте, як захистити та утеплити кущі троянд.