Коли ми говоримо про манери за столом, зазвичай уявляємо етикет і доброзичливу атмосферу за вечерею. Та медики застерігають: деякі, на перший погляд, химерні харчові звички інколи не просто є особливостями характеру чи виховання, а можливий ранній сигнал порушень роботи мозку. 

Яка дивакувата поведінка за столом може свідчити про розвиток деменції.

Яка поведінка за столом має насторожити

Дослідники виокремили, що йдеться насамперед про лобно-скроневу деменцію. Це стан, що привернув особливо широку увагу після повідомлень про діагноз в актора Брюса Вілліса. Цей різновид деменції виникає через поступове зниження активності ділянок мозку, пов’язаних із поведінкою, емоційною регуляцією та мовленням, тому перші тривожні дзвіночки часто проявляються не стільки в пам’яті, скільки у зміні особистісних рис і соціальної поведінки.

Фахівці описують спектр ранніх проявів: імпульсивність, зниження емпатії, мовні труднощі на кшталт дисфазії або невміння підібрати слова під час розмови. Менш відомий, але показовий маркер — нав’язлива, повторювана поведінка, що може поширюватися й на харчові звички.

Саме за столом це інколи стає помітніше за все: людина раптом починає їсти лише одну й ту саму страву та категорично відмовляється від будь-яких альтернатив, виявляє нетипові манери, може без попередження потягнутися до чужої тарілки або навіть захопитися неїстівними предметами. Нейробіологиня докторка Марілена Айєлло пояснює, що така поведінка проблемна і з соціального, і з медичного погляду: у частини пацієнтів формується схильність до набору ваги через переїдання певних продуктів, хоча інші, навпаки, стрімко худнуть, тому що нав’язливо споживають надто вузький асортимент їжі. Остаточний механізм цих змін ще вивчають; одна з гіпотез пов’язує їх із порушеннями сигналів голоду та ситості та з тим, як мозок кодує винагороду й формує харчові вподобання.

Як поводився за столом Брюс Вілліс

За словами дружини Брюса Вілліса, одним із перших натяків хвороби чоловіка стала незвична мовчазність і відстороненість у великих компаніях. Мовляв, Брюс завжди був говірким та обожнював обговорювати різноманітні теми в колі сім'ї під час обіду чи вечері. Згодом стали помітні зміни й в манері спілкування та його поступова втрата звичного мовленнєвого потоку. Ще пізніше в актора посилилися мовні труднощі. Йому було важко підібрати слова або він деколи використовував некоректно за змістом.

У чому різниця між Альцгеймером та деменцією?

Якщо при Альцгеймері домінує прогресуюча втрата пам’яті з часом і місцем, то при лобно-скроневому ураженні попереду — поведінкові та мовні зміни, що поступово захоплюють нові зони мозку. У міру прогресування додаються інші проблеми: труднощі з прийманням їжі та ковтанням, порушення ходи, підвищена вразливість до інфекцій. Сам по собі цей діагноз зазвичай не є безпосередньою причиною смерті, однак ускладнення, як-от зневоднення, аспірація, інфекційні процеси — можуть істотно погіршувати прогноз і якість життя.

Наукова спільнота поки не має універсальної відповіді, що саме запускає хворобу. Дослідження вказують на можливу роль патологічних білкових агрегатів у нейронах та глії, а також на судинні порушення, які обмежують доступ кисню й поживних речовин до клітин мозку. Ліків, що могли б зупинити або відвернути хворобу, наразі немає, однак окремі терапевтичні стратегії полегшують симптоми і допомагають уповільнювати погіршення повсякденного функціонування. 

Також читайте на "Ми-Україна", які 15 факторів наближують розвиток ранньої деменції.