Серед багатьох недуг, які можуть зіпсувати врожай городника, кила — одна з найпідступніших. Це грибкове захворювання вражає переважно хрестоцвіті культури й здатне завдати колосальних збитків, особливо в регіонах із вологим мікрокліматом та кислим ґрунтом. Якщо не вжити заходів, втрати врожаю можуть сягнути третини, а іноді — й більше.

Як захистити капусту від кили — читайте на "Ми-Україна".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що посадити біля капусти для захисту від гусені, попелиці та слимаків

Як виглядає кила і чим небезпечна

Кила проявляється на коренях капусти, ріпи, кольрабі, гірчиці, турнепсу, а іноді й на редисці чи брукві. Ураження починається з формування наростів і пухлин на кореневій системі. Спочатку вони можуть бути майже непомітними, однак з часом перетворюються на масивні деформації. Ці нарости блокують надходження вологи та поживних речовин з ґрунту до надземної частини рослини.

Рослини, уражені килою, втрачають тургор, листя жовтіє, рослина відстає в рості, не формує головок або ж головки залишаються дрібними, деформованими. За посушливих умов такі рослини легко висмикуються, адже уражені корені вже не можуть утримувати їх у ґрунті. Волога ж погода, навпаки, сприяє швидкому розвитку хвороби.

Де найчастіше виникає кила

Кила найчастіше з’являється на півночі України — зокрема, у низинних районах, заплавах річок і там, де ґрунти мають підвищену вологість та кислу реакцію. Грибок, що спричиняє захворювання, чудово почувається при температурі від +18 до +25°C та вологості ґрунту близько 75–90%. Саме тому весна та початок літа — критичний період, коли слід бути особливо уважним.

Небезпека кили також у тому, що її спори можуть зберігати життєздатність у ґрунті до семи років. Тож навіть якщо ви одного року знищите всі симптоми, у наступні сезони знову ризикуєте втратити частину врожаю.

Що робити: профілактика та боротьба

Найкращий спосіб уникнути захворювання — не допустити його появи. Почати варто з підбору місця для посадки. Якщо ваша ділянка має кислий ґрунт, тожі варто провести вапнування ще з осені або навесні перед посівом. Вапно або доломітове борошно допоможуть змінити кислотність середовища, що гальмує розвиток патогену.

Також обов’язково дотримуйтеся сівозміни — не садіть капусту на одному й тому самому місці кілька років поспіль. Робіть перерву в 4–5 років. Перевагу варто надавати стійким до хвороби сортам. Навіть серед білоголової капусти можна знайти гібриди, які менш вразливі до збудника.

Підживлення відіграє не менш важливу роль. Особливо корисні для профілактики калійні та фосфорні добрива, які зміцнюють кореневу систему й роблять її менш вразливою до інфекцій.

Якщо хвороба вже проявилась, уражені рослини потрібно негайно видалити з грядки разом з ґрунтом навколо кореня й знищити. Ґрунт у цьому місці бажано продезінфікувати. Для цього можна скористатись фунгіцидами. Зокрема, "Інферно" у дозі 80–100 г на 2–3 л води на площу 10 м² або "Фундазим" — 10–15 г на 10 л води для обробки ділянки 20 м². Обробку бажано проводити після зняття врожаю або в період, коли ризик зараження найвищий.

Також читайте на "Ми-Україна", як виростити броколі на городі.