Тема зрад обростає міфами швидше, ніж майже будь-яка інша у сфері стосунків. Хтось вважає, що до зрад схильні здебільшого чоловіки, інші думають, що до походу "наліво" причетні ті, хто заробляє більше за партнера.

Проте, вчені дійшли нових висновків щодо того, чому ж люди наважуються зрадити партнера — про все детально на "Ми-Україна".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Це може стати початком кінця: 10 речей в стосунках, які не можна ігнорувати

Зрада — це кінець стосунків? 

Більшість думає, що зрада автоматично означає кінець стосунків. Але дослідники кажуть, що практика і досвід багатьох пар свідчить про протилежне. Зрада дійсно спричиняє хвилю сильних емоцій: людина, якій зрадили, може переживати втрату безпеки, відчувати недовіру, прокручувати у свідомості деталі роману партнера, а той, хто порушив обітницю бути разом нерідко стикається з почуттям провини та соромом. Але сам факт невірності ще не означає, що взаємини приречені.

У фаховій літературі описано чимало випадків, коли після зради стосунки не тільки зберігалися, а й переходили на глибший, відвертіший рівень. Однак це можливо лише тоді, коли обидва партнери готові працювати з власними почуттями, брати участь у складних діалогах і поступово вибудовувати довіру заново. Тож примирення чудом не буває, потрібно дуже і дуже багато працювати. Окремо психологи дійшли висновку, що й не можуть зміцнити шлюб таємні походеньки партнера до інших.  Приховані зради не лише поглиблять наявні проблеми в стосунках. 

У зраді винні обидва?

Це формулювання звучить привабливо, ніби у стосунків завжди є двоє відповідальних, і жоден не буде тут крайнім. Але психологічні дослідження малюють зовсім іншу картину. Люди зраджують не тому, що "обоє щось недодали", а через власні внутрішні причини: емоційну порожнечу, невміння говорити про свої почуття, травми, залежності, проблеми зі самооцінкою, стрес, незадоволеність у сексуальній сфері або навіть через банальну доступність можливості. Так, інколи у стосунках справді є нерівномірний вклад. Але в багатьох випадках партнер, якого зрадили, не має жодного стосунку до цього рішення.

У психології є важливе розмежування: відповідальність і вина — різні речі. І відповідальність за зраду завжди лежить на тому, хто її зробив. Криза у стосунках не є виправданням.  Зрада —  це про дуже конкретний вибір. І саме він стирає міф про "винні обоє".

Людина зраджує з випадковими незнайомцями

Дуже часто в літературі, кіно та музиці є сцени, як людина зраджує коханій на якійсь випадковій вечірці чи зустрічі. Але психологи кажуть, що в реальному житті все набагато буденніше,  нудніше та передбачуваніше. Найчастіше романи на стороні виникають з тими, хто знаходиться поруч давно. Наприклад, з колегами, старими друзями, сусідами, навіть людьми з того самого тренажерного залу.

Причина в тому, що зрада рідко трапляється "з нуля". Усе починається із довгих листування, флірту, обміну фото, розмов про особисте. Емоційний контакт формується задовго до фізичної близькості. І коли момент переходу межі нарешті з’являється, то насправді він уже давно підготовлений.

Людина зрадила раз — зрадить і вдруге

Це переконання особливо зачіпає тих, хто починає стосунки з людиною, яка вже мала досвід невірності. Статистика справді говорить: ризик повторної зради у таких людей вищий — у середньому в 3,5 раза. Але це не вирок і не ярлик, який автоматично переноситься в кожні наступні стосунки. Для багатьох саме зрада стає моментом жорсткої внутрішньої переоцінки: розуміння, чому так сталося, що потрібно змінити і як побудувати здоровіші кордони. Нові стосунки можуть стати шансом переосмислити власні патерни. Але для цього потрібна не магія “нової людини”, а глибока робота над собою, щирість і зрілість.

На зраду не підуть ті, в кого немає своїх грошей?

На перший погляд здається очевидним: коли людина матеріально залежить від партнера, вона буде максимально обережною та старатиметься робити усе, щоб не розчарувати партнера. Та реальність виявляється протилежною. Дослідження демонструють: люди, які не мають власного доходу й повністю покладаються на партнера, зраджують частіше. І особливо виразно це проявляється у чоловіків, що перебувають у фінансовій залежності.

Цікаво й про іншу сторону медалі — тих, хто заробляє більше. У чоловіків ризик зради знижується паралельно зі зростанням доходу, але лише до певної межі, приблизно до 70% сімейного бюджету. Коли ця межа долається, схильність до зради знову зростає. У жінок такої залежності немає: ті, хто заробляє більше партнера, стабільно демонструють вищу вірність.

Хто зраджує частіше — жінки чи чоловіки

В суспільстві побутує думка, що чоловіки частіше зраджують за жінок. Насправді різниця між частотою зрад у чоловіків і жінок менша, ніж здається. А ще варто пам’ятати: вся статистика базується на чесності людей в опитуваннях. І через соціальний тиск жінки частіше приховують факт зради, тому цифри у численних опитуваннях навряд чи відображають повну реальність.

Серед молодших людей ситуація майже симетрична. У віці до 34 років частка зради у чоловіків і жінок практично однакова. Різниця стає помітнішою з поколіннями, а не з роками: для старших людей характерні інші моделі поведінки, інше ставлення до шлюбу, сексуальності та свободи.

Дізнайтеся, чому не варто будувати стосунки з емоційно недоступною людиною та яка поведінка партнера свідчить про поганий шлюб в  майбутньому.