Безмежний космос і досі приховує від людства неймовірну кількість таємниць. Навіть такі генії, як Альберт Ейнштейн, колись змушені були коригувати власні рівняння, щоб пояснити, як розширюється Всесвіт. Кожне нове відкриття у фізиці наче знімає ще один шар загадкової завіси, проте за ним одразу постає десяток нових запитань. Саме ця безкінечність пошуку робить астрономію однією з найзахопливіших наук. Космос неодноразово перевертав всі закони фізиків.
Нижче — найвражаючіші та найдивніші відкриття, які показують, наскільки незбагненним може бути наш Всесвіт.
У космосі є планети, які виховують "нащадків"
Дослідники давно виявили, що існують так звані планети-вигнанці — найсамотніші мандрівники космосу. Вони не мають власних зірок, а лише блукають у холодній темряві. Та нові дослідження показують: навіть такі планети можуть бути не зовсім одинокими. Вчені з Університету Сент-Ендрюса виявили навколо шести з восьми досліджених планет-вигнанців пилові диски. Це своєрідні "зародкові системи", подібні до тих, що формують нові зірки. Це означає, що навіть у повній темряві можуть народжуватися нові світи. Ймовірно, усередині цих дисків формується молоде планетне потомство — або, як жартують дослідники, "інопланетні дитячі кімнати", сховані у безмежному космосі.
Існують галактики, яка зупинилися в розвитку 7 мільярдів років тому
Серед мільярдів галактик у Всесвіті трапляються такі, що більше схожі на застиглі капсули часу. Італійські астрофізики виявили унікальну реліктову галактику KiDS J0842+0059 — масивну, але повністю "мертву". Вона розташована на відстані аж близько трьох мільярдів світлових років і має масу приблизно 100 мільярдів Сонць. Ця галактика завершила своє активне зоряне життя ще в перші три мільярди років після Великого вибуху. Відтоді вона залишалася майже незмінною, не утворювала жодних нових зірок і не зливалася з іншими галактиками. Це справжній релікт раннього Всесвіту — ніби "заморожений" свідок його юності.
Зірка, яка вибухнула двічі
Зоряні вибухи — це природний фінал життя зірок. Але нещодавно астрономи виявили феномен, який перевертає наші уявлення про наднові, так звану "подвійну детонацію". Йдеться про білий карлик, який вибухнув двічі: спершу на поверхні, а потім у самому ядрі.
Коли цей мертвий зоряний залишок почав "висмоктувати" матеріал із сусіднього білого карлика, він досяг критичної маси, що призвело до першої детонації.
Вибухова хвиля дісталася центру, викликавши другу, потужнішу реакцію. Саме подібні вибухи свого часу "розсіяли" по Всесвіту важкі елементи — у тому числі залізо, без якого не існували б ані Земля, ані людське життя.
Надскупчення галактик, які важко осягнути
Наш Чумацький Шлях здається гігантським — він у понад 100 тисяч світлових років в ширину. Але на фоні надскупчень галактик він лишень піщинка. Естонські вчені відкрили найбільше з відомих надскупчень галактик "Ейнасто". Його маса сягає 26 мільйонів мільярдів Сонць, а діаметр такий, що навіть світлу потрібно 360 мільйонів років, щоб подолати цю відстань. Такі угрупування — це справжні космічні монстри, у яких тисячі галактик рухаються під дією колосальної гравітації, створюючи гігантську павутину Всесвіту.
У Всесвіті народилася нова Сонячна система
Телескоп ALMA разом із телескопом Джеймса Вебба зафіксував момент, коли з хаосу газу та пилу народжується планетна система HOPS-315. Зображення вражає — воно нагадує комаху з розправленими крилами.
У центрі цього "метелика" є молода зірка, оточена струменями монооксиду кремнію та вуглецю, які вириваються у формі зоряного вітру. Саме з цього хаосу з часом формуються планети, астероїди та супутники — тобто ще одна маленька копія нашої Сонячної системи.
Океани на чужих світах — потенційна колиска життя
Попри мрії знайти «другу Землю», астрономи нині дедалі більше схиляються до думки, що життя може зародитися у зовсім інших умовах. Телескоп Вебба дозволяє досліджувати планети, вкриті океанами та туманною атмосферою, де вода існує в рідкому чи пароподібному стані.
Так звані «гікеанські світи» можуть містити метилгалогеніди — речовини, що на Землі виробляються морськими водоростями, грибами та бактеріями. Якщо такі сполуки знайдуть в атмосфері віддаленої планети, це може стати першим реальним натяком на позаземне життя.
У Всесвіті є сліди від вибуху, який бачили ще наші предки
Приблизно 8000 років тому, коли людство лише починало осідати на землі, на небі спалахнула наднова, яку люди могли бачити неозброєним оком. Її залишки відомі нині як туманність Вуаль (Петля Лебедя).
Розташована всього за 1500 світлових років, ця туманність охоплює ділянку неба, утричі більшу за повний Місяць. Це не лише видовищне астрономічне явище, а й своєрідний архів історії Всесвіту, який дозволяє вченим спостерігати, як енергія вибуху розсіюється тисячоліттями.
Існує чорна діра поруч із нами
Недалеко від нашої галактики, у Великій Магеллановій Хмарі, астрономи виявили надмасивну чорну діру, що перебуває у стані "сну". Її маса перевищує масу Сонця у 600 тисяч разів. Це відкриття зробили, спостерігаючи за рухом так званих гіпершвидкісних зірок. Це об'єкти, які рухаються настільки швидко, що можуть залишити межі галактики. Їхні траєкторії свідчать: поблизу дійсно існує гігантська невидима маса, яка викривлює простір-час.
В космосі є "Зомбі-сонце", що знищило власну планету
Астрономи вперше зафіксували наслідки катастрофи, яка може колись спіткати й нашу Сонячну систему. Виявилось, що білий карлик у туманності Хелікс, розташований за 650 світлових років, розірвав планету, яка підійшла надто близько. Протягом десятиліть вчені спостерігали загадкове рентгенівське випромінювання з цього регіону — тепер стало зрозуміло, що це слід від руйнування планетного гіганта. Уламки досі падають на поверхню зорі, утворюючи енергетичні спалахи, які можна зафіксувати навіть через тисячоліття після трагедії.
Тим часом NASA запланувало нову місію на Місяць, яка відбудеться наступного року.
