У перші теплі весняні дні багато дачників згадують про одну з найважливіших процедур для плодових дерев — побілку. Попри те, що деякі нехтують цим кроком, весняна побілка має серйозне значення для здоров’я дерев і майбутнього врожаю. Її мета не лише естетична, бо йдеться про захист від сонця, шкідників і хвороб.
Як правильно готувати розчин для побілки дерев та що треба знати, аби не зашкодити їм — читайте у статті "Ми-Україна".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 8 дерев, які категорично заборонено обрізати навесні
Чому треба білити дерева
Навесні, коли дерева ще не вкриті листям, стовбури залишаються відкритими під прямим сонячним промінням. У цей період, особливо у квітні, денне ультрафіолетове випромінювання може бути досить агресивним. Без захисту кора перегрівається, тріскається, з’являються мікропошкодження, які згодом стають воротами для інфекцій. Побілка створює світловідбивне покриття, яке зменшує вплив сонця й уберігає кору від термічних стресів.
Окрім цього, з настанням тепла починається активізація перезимованих шкідників. Комахи виходять з укриттів під корою й починають шкодити молодим пагонам, корі, брунькам. Світла поверхня побілки полегшує їхнє виявлення для птахів — природних ворогів, які охоче ласують личинками. Таким чином, побілка опосередковано знижує навантаження шкідників на ваш сад.
Коли треба білити дерева
Щоб процедура була ефективною, важливо обрати правильний час. Найкращий період для весняної побілки — той, коли середньоденна температура стабільно тримається між 11 і 15 градусами тепла. В умовах України це зазвичай середина або кінець березня, залежно від регіону.
Чим білити дерева і як готувати розчин
Питання, чим саме білити дерева, також викликає багато дискусій. Класичний варіант — це розчин на основі вапна або крейди. Водночас все частіше садівники звертаються до більш стійких варіантів — водно-дисперсійних або водоемульсійних фарб. Незалежно від обраного складу, він має містити три основні компоненти: білий пігмент, що відбиває світло (зазвичай крейда або вапно), клейову основу для закріплення суміші на стовбурі (наприклад, канцелярський клей, казеїновий або борошняний клейстер), а також фунгіцид або мідний купорос, що знищує грибкові спори.
Кілька перевірених рецептів, які можна використовувати для весняної побілки
Один з них складається з 10 літрів води, 3 кг гашеного вапна або крейди, 500 г мідного купоросу і 100 г казеїнового клею. Після ретельного перемішування розчин варто настояти не менш як 5 годин.
Інший варіант містить 2 кг гашеного вапна, 1 кг жирної глини, лопату гною і 250 г мідного купоросу, розчинені у 10 літрах води — така суміш також потребує кілька годин настоювання.
Якщо вам зручніше готувати меншими порціями, можна змішати 2 літри води, 300 г вапна, 200 г глини, 200 г канцелярського клею, 2 столові ложки мідного купоросу і трохи карбофосу — такий варіант особливо добре тримається на корі.
Побілка шкодить деревам — міф чи реальність?
Нерідко можна почути побоювання щодо вапна: мовляв, воно шкідливе для дерев. Насправді, саме вапно безпечне, але його недоліком є слабка стійкість до дощу — вже після кількох злив побілку доведеться поновлювати. У цьому сенсі фарби тримаються довше — деякі залишаються на корі протягом 1-2 сезонів.
Як підготувати дерево до побілки
Перед тим як наносити побілку, обов’язково підготуйте дерево. Якщо побілка не проводилась восени, навесні слід ретельно очистити кору від відмерлих ділянок. Найкраще робити це дерев’яним або пластиковим шпателем, а під стовбур підстелити клейонку, щоб зібрати все сміття. Після очищення обов’язково обробіть кору розчином мідного купоросу — це допоможе знешкодити грибки, що могли зимувати у мікротріщинах. Після висихання, усі пошкодження й тріщини рекомендується зашпаклювати глиняно-гнойовою пастою, змішаною із жменею соломи до консистенції густої сметани.
Тільки після завершення всіх підготовчих робіт переходьте до побілки. Наносьте розчин пензлем або щіткою, слідкуючи, щоб шар був рівномірним, не тоншим за 2 мм, але й не надто товстим, щоб він не відшаровувався. Розчин має лягати щільно, не стікати і не тріскатися при висиханні.
Є ще один нюанс: якщо ви працюєте з молодими саджанцями, краще використовувати не вапно, а м’якіші фарбові розчини — водоемульсійну фарбу або акрилові фарби, що не пошкоджують ніжну кору і не спричиняють опіки.
Також "Ми-Україна" писав поради дачникам про те, як підготувати смородинові кущі до нового сезону, а також як правильно підв'язувати малину.
