Цього місяця, а саме 24 квітня ми святкуємо особливу подію — 35-річчя від дня запуску одного з найвідоміших інструментів людства для вивчення Всесвіту. 24 квітня 1990 року космічний телескоп "Габбл" вийшов на орбіту і назавжди змінив наше уявлення про космос. Попри свій вік, він не лише не втратив актуальності, а й досі служить науковцям із усіх куточків планети, надаючи унікальні зображення та дані.
Хоча тепер у нас є й потужніші інструменти, як-от інфрачервоний телескоп Джеймса Вебба, саме "Габбл" залишається головним візуальним "оком" людства у космосі. Завдяки роботі у видимому спектрі, він показує нам Всесвіт таким, яким ми можемо його уявити — яскравим, барвистим, динамічним.
Які неймовірні космічні явища, галактики та зорі вдалося побачити дослідникам у 2024 завдяки телескопу "Габбл" - читайте у статті.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вчені виявили “найвагоміші докази” життя на екзопланеті K2-18b
Від "зоряних ясел" до наднових: головні кадри 2024 року
У межах святкування ювілею науковці поділилися новими дивовижними знімками, зробленими "Габблом" протягом минулого року. Один із таких — зображення зоряного скупчення NGC 346, яке розташоване у Малій Магеллановій Хмарі, галактиці-супутнику Чумацького Шляху. Тут, серед хмар пилу і газу, активно народжуються нові зорі — понад 2500 молодих світил формуються в одному регіоні.
Не менш вражаючий кадр — околиця туманності Тарантул, яка знаходиться на відстані приблизно 160 тисяч світлових років від Землі. Цей космічний регіон славиться масивними зірками, які в сотні разів більші за Сонце і випромінюють колосальні об'єми енергії, освітлюючи навколишній пил.
Космічне серце галактик та галактична анатомія
Телескоп "Габбл" не лише фіксує туманності, а й уважно спостерігає за галактиками. Одна з таких — NGC 1672, яка показує чарівну структуру спіральних рукавів та активне ядро, де розташована надмасивна чорна діра. Саме такі зображення дозволяють вивчати процеси, що відбуваються у центрі галактик, і механізми їхнього зростання та еволюції.
Інший приклад — майже ідеальна спіральна галактика NGC 3430, яка використовується як зразок у класифікації подібних об'єктів. Саме завдяки подібним знімкам ми краще розуміємо структуру нашого Всесвіту та місце в ньому.
Туманності, пил і нове життя
Туманність RCW 7 — ще одна "перлина" цьогорічної добірки. Цей регіон, розташований усього за 5300 світлових років від Землі, є справжнім космічним пологовим будинком для нових зір. Завдяки ближньому інфрачервоному спостереженню вдається побачити не лише видиму оболонку, а й те, що відбувається в глибинах хмари — процес формування протозірок із пилу та газу.
Особливої уваги заслуговує знімок ще однієї частини туманності Тарантул, зроблений для вивчення космічного пилу — ключового компонента формування планет. Його хімічний склад і розподіл навколо молодих зір дає уявлення про те, як можуть зароджуватись нові світи.
Наднові й ритми Всесвіту
У галактиці UGC 11861 за останні три десятиліття зафіксовано три вибухи наднових — виняткова активність, яка, ймовірно, пов’язана з високим темпом зореутворення. "Габбл" спостерігає за такими явищами, щоб зрозуміти, як наднові впливають на навколишнє середовище, збагачуючи його новими хімічними елементами.
Космічні мініатюри та глибока симетрія
Маленька Гантель — одна з найгарніших планетарних туманностей. Вона сформувалась із залишків зорі, яка скинула свої зовнішні оболонки під впливом зорі-компаньйона. Результат — ідеально симетрична структура, яка нагадує форму гантелі та зачаровує астрономів усього світу.
Чому "Габбл" досі на вершині?
Найбільша перевага "Габбла" — його стабільна орбіта за межами земної атмосфери, що дозволяє робити неймовірно чіткі знімки. Його оптичні інструменти не затьмарює жоден шар повітря, вологи чи світлового забруднення. Завдяки цьому "Габбл" продовжує надсилати чіткі кадри і збирати наукові дані з приголомшливою точністю.
Попри свій вік, телескоп залишається невіддільною частиною спільної роботи із телескопом Джеймса Вебба. Один дивиться в інфрачервоному спектрі, інший — у видимому. Разом вони створюють об’ємне бачення космосу — ніби хтось додав глибину до двовимірної картини.
35 років — не просто дата. Це історія тисяч відкриттів, мільйонів зображень і безмежного захоплення Всесвітом. "Габбл" не лише телескоп, а культурний символ, вікно у Всесвіт і джерело натхнення.
Читайте про те, як співачка Кеті Перрі побувала в космосі разом з іншими жінками, серед яких були також й медійниці та науковиці. До слова, науковці завдяки телескопу Джеймса Вебба змогли зловити у кадр момент "самогубства" планети.
