Вирощування їстівних деревних грибів на присадибній ділянці це не тільки цікаве хобі, а й справжня можливість урізноманітнити своє меню натуральними та корисними продуктами. Якщо створити правильні умови, то навіть звичайний пень або відрізок колоди може перетворитися на грибну грядку, яка даватиме врожай щороку впродовж кількох сезонів.
У цій статті дізнайтеся, як виростити літній опеньок і гливу в саду, на чурбаках або пнях, а також про особливості мікоризних грибів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гливи виростуть на кухні — як зробити грядку з магазинних грибів
Літній опеньок на пнях і чурбаках: умови вирощування
Літній опеньок чудово почувається на деревині, зокрема, як на свіжозрізаних колодах, так і на старих пнях. Головна перевага деревних грибів у тому, що їхній міцелій легко пристосовується до внутрішнього середовища деревини й має природну перевагу над пліснявими грибками завдяки високій концентрації вуглекислого газу всередині. Тому попередньої термічної обробки пеньків і чурбаків не потрібно.
Щоб розвиватися, літній опеньок потребує деревини з вологістю близько 50%. Якщо колоди пересушені — їх попередньо замочують у воді на кілька діб. А от надто вологу деревину, як-от пні садових дерев або соснові колоди, навпаки, доведеться добре просушити перед засівом, іноді навіть протягом кількох років.
Перші грибні "урожаї" можна побачити щонайменше через рік після засіву. Плодоносити чурбаки будуть до семи років, при цьому за сезон можливе кілька хвиль росту грибів.
Глива: універсальний гриб для вирощування на колодах
Глива звичайна (Pleurotus ostreatus), також відома як устрична, — одна з найпростіших і найврожайніших грибних культур для аматорського вирощування. Вона їстівна, має гарний смак, містить корисні речовини і добре підходить для садових умов. Особливо зручними є штами, які не потребують холодового шоку для плодоношення, як-от НК-35 — він витримує морози до -35°C і здатен плодоносити не лише восени.
Як підготувати чурбаки для вирощування гливи
Заготовлювати деревину краще взимку або ранньою весною, ще до початку сокоруху. Ідеальні породи для цього це береза, вільха, осика, тополя. Хвойні й кісточкові будуть непридатні, а дуб надто стійкий до грибів, тож їх не можна використовувати.
Колоди нарізають завдовжки 0,5 м, товщиною не менше 20 см. У бічній поверхні фрезою свердлять отвори діаметром близько 2 см і глибиною 5–6 см, розташовані в шаховому порядку по всій довжині й окружності.
Міцелій засипають у отвори руками, попередньо дезінфікованими. Щоб він не висипався, отвори закладають садовим варом. Колоди на перший період вкладають у поліетиленові пакети з отворами для повітрообміну й тримають у прохолодному, вологому місці. Навесні чурбаки звільняють від пакета і розміщують горизонтально або вертикально у затіненому куточку саду.
Полив потрібен щодня, якщо немає дощів. Головне не допускати постійної вогкості, гриб повинен мати змогу просохнути до ночі. Колоди не вкривають плівкою: тільки матеріалами, які пропускають повітря, як-от мішковина чи дошки.
Також дізнайтеся, як вирощувати шампіньйони в саду.
