Прищеплювання абрикоси дозволяє об'єднати переваги різних сортів, покращити врожайність і стійкість дерев до зовнішніх чинників. Цей процес має давні традиції, але й досі залишається незамінним у професійному та аматорському садівництві. Прищеплення дозволяє зберегти сортові характеристики абрикоси, розмножити бажаний сорт, омолодити старе дерево або підвищити його витривалість до кліматичних умов.
Як правильно прищепити абрикосове дерево — читайте у статті "Ми-Україна".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Весняна профілактика моніліозу: як правильно обробити абрикос
Як прищеплювати абрикосове дерево і коли це треба робити
Важливою умовою для успішного прищеплення є правильний вибір часу. Найкращим періодом вважається рання весна, коли дерево ще перебуває у стані спокою, а рух соку лише розпочинається. Це приблизно березень-квітень, залежно від регіону. Саме в цей період прищеплений пагін краще зростається з підщепою. Однак іноді процедуру проводять і влітку, коли активність рослини дозволяє швидко заживляти місце з'єднання. Літнє прищеплення відбувається в червні-липні, і найчастіше застосовується для більш досвідчених садівників, оскільки потребує точнішого виконання.
Як обрати сорт для прищеплювання
Одним з вирішальних факторів успіху є підбір відповідного сорту. Якщо ви хочете отримати дерево з великоплідними, ароматними і соковитими плодами, слід орієнтуватися на високопродуктивні сорти. У регіонах із суворими зимами важливо звертати увагу на морозостійкість: саме вона дозволить абрикосі без втрат пережити холодний сезон. Крім того, слід обирати сорти, що проявляють стійкість до основних грибкових хвороб та шкідників, адже це значно полегшить подальший догляд за рослиною.
Процедура прищеплювання потребує не лише досвіду, але й акуратності. Для її проведення використовують кілька технік, серед яких найбільш популярними є щеплення в розщеп і щеплення за кору. У першому випадку зрізають підщепу, роблять у її центрі надріз, і вставляють туди гостро зрізаний живець з обраного сорту. У другому — роблять вертикальний надріз у корі, відгортають її і підсовують живець між корою і деревиною. Успіх прищеплення залежить від того, наскільки щільно поєднуються камбіальні шари підщепи і прищепи, тому точність виконання розрізів має велике значення.
Після того як прищепа вставлена, місце з’єднання щільно обмотують садовим скотчем або стрічкою. Це дозволяє не тільки утримувати живець у потрібному положенні, але й захищає його від висихання та проникнення інфекцій. Поверхню з’єднання часто додатково замазують садовим варом або пластиліном, щоб мінімізувати ризик зараження. Надалі варто слідкувати за прищепленим пагоном: він не повинен пересихати, а місце щеплення не повинно мати слідів гниття чи розтріскування. Якщо прищеплення проведено успішно, уже за кілька тижнів можна буде побачити набухання і розпускання бруньок на прищепі.
Що треба врахувати при вибори підщепи і прищепи
Особливу увагу слід приділити якості садового матеріалу. І підщепа, і прищепа мають бути абсолютно здоровими, без ознак захворювань, пошкоджень чи слідів діяльності шкідників. Живці краще заготовлювати завчасно, наприкінці зими або ранньою весною, зберігаючи їх у прохолодному вологому середовищі. Товщина живців повинна відповідати діаметру гілки, на яку їх прищеплюють, щоб камбій максимально точно співпав.
Як доглядати за абрикосом, якому ви зробили прищеплення
Після завершення прищеплення догляд за деревом не менш важливий, ніж сама процедура. У перший час після прищеплення варто обмежити поливи, щоб не стимулювати занадто інтенсивний ріст до моменту повного зрощення. Водночас дерево потребує захисту від надмірного сонця, вітру і комах. Якщо згодом прищеплений пагін активно росте, слід видалити інші пагони, які можуть конкурувати з ним за ресурси. Через декілька тижнів обмотку знімають або послаблюють, щоб не порушити циркуляцію соку.
Щоб яблуня дала щедрий врожай великих, соковитих яблук, потрібно підживлювати дерево. "Ми-Україна" детально писав, як і чим удобрювати яблуню для рекордного врожаю.