1 жовтня завершиться дія американського закону про ленд-ліз Україні. В чому суть, як без нього США надають військову допомогу та чому все ж ленд-ліз потрібен, розбирався "Ми – Україна".

Суть ленд-лізу та його строки

Ухвалений Сенатом 6 квітня 2022 р. та підписаний президентом США 9 травня 2022 р. закон про ленд-ліз дуже короткий. В ньому йдеться про те, що президент може уповноважити уряд США надавати Україні або країнам Східної Європи, які постраждали від російського вторгнення в Україну, предмети оборони в оренду.

В разі застосування такої процедури, не діють розділи щодо постачання озброєнь, які є у законах США про іноземну допомогу та про контроль за експортом озброєнь. Тобто за розпорядженням президента без додаткового узгодження в Сенаті.

В позику чи оренду можуть передавати визначені законом про контроль за експортом предмети оборони (розділ 47). А це будь-яка зброя, система озброєнь, боєприпаси, літаки, судна, катери, військове знаряддя та обладнання, інструменти чи предмети для виготовлення, виробництва, обробки, ремонту, обслуговування, зберігання, будівництва, транспортування, експлуатації озброєння.

Тобто закон про ленд-ліз – це документ не про чіткий перелік видів зброї та військової техніки, а про спосіб їхнього постачання без застосування окремих норм законодавства за рішенням президента. Щодо умов оренди пояснень теж було чимало. Надані за цим законом та знищені не компенсуються Штатам, решту треба або повернути, або сплатити за неї, залишивши собі.

В ухваленій Сенатом та підписаній президентом редакції закон діє у 2022 та 2023 фінансових роках. Новий фінансовий рік у США настає 1 жовтня. Тобто до завершення умов лишається кілька днів. За цим законодавчим актом постачання Україні не відбувалися.

Як військова допомога з США йде до України?

Нещодавній звіт Бюро військово-політичних справ (The Bureau of Political-Military Affairs, агенція Держдепу США), зазначає, що з 1 січня 2021 року і донедавна США надали Україна безпекової допомоги на $44,5 млрд. З них з 24 лютого 2022 р. – на $43,9 млрд.

За чотирма законодавчими актами, ухваленими з березня 2022 р., зараз Україна отримує військову допомогу у три основні способи.

Presidential Drawdown Authority (PDA) - Президентські повноваження на виділення зброї. Йдеться про спрощену процедуру передачі зброї із запасів Міноборони США із запасів США в разі надзвичайних ситуацій. У випадку з Україною реалізується із серпня 2021 р., і за цей час повноваження використовувалися 44 рази.

PDA для України у 2021-2021 фінансових роках (FY), млн $

Foreign Military Financing (FMF) - Зовнішнє військове фінансування та Ukraine Security Assistance Initiative (USAI) - Ініціатива сприяння безпеці України.

Допомога США в галузі безпеки Україні, у 2016-2023 фінансові роки (окремі асигнування по рахунках), млн $

Ось такий перелік військової допомоги від США з 2014 р. за даними Бюро надійшов Україні :

• одна батарея ППО Patriot і боєприпаси;
• 12 NASAMS і боєприпаси;
• системи протиповітряної оборони та боєприпаси HAWK;
• ракети ППО AIM-7, RIM-7, AIM-9M;
• понад 2000 зенітних ракет Stinger;
• системи протиповітряної оборони Avenger;
• безпілотні авіаційні системи VAMPIRE (c-UAS) і боєприпаси;
• c-UAS гарматні вантажівки та боєприпаси;
• мобільні ракетні комплекси c-UAS з лазерним наведенням;
• інше обладнання c-UAS;
• обладнання для інтеграції західних пускових установок, ракет і радарів з українськими системами;
• обладнання для підтримки наявних можливостей протиповітряної оборони України; і
• 21 РЛС повітряного спостереження.
• 38 ракетно-артилерійських систем високої мобільності та боєприпасів;
• пускові установки для наземних бомб малого діаметра та керовані ракети;
• 198 155-мм гаубиць і понад 2 млн 155-мм артилерійських снарядів;
• більше 7000 високоточних 155-мм артилерійських снарядів;
• більше 20 тис. 155-мм снарядів дистанційних протиброньових мінних систем (RAAM);
• 72 105-мм гаубиці та понад 500 тис. 105-мм артилерійських снарядів;
• 10 тис артилерійських снарядів калібру 203 мм;
• більше 200 тис. артилерійських снарядів калібру 152 мм;
• приблизно 40 тис. 130-мм артилерійських снарядів;
• 40 тис артилерійських снарядів калібру 122 мм;
• 60 тис. 122-мм ракет "Град";
• 47 120-мм мінометних систем;
• 10 82-мм мінометних систем;
• 22 81-мм мінометні системи;
• 58 60-мм мінометних систем;
• більше 400 тис. мінометних снарядів;
• більше 70 протиартилерійських та контрмінометних РЛС;
• 20 багатофункціональних РЛС;
• 31 танк Abrams;
• 45 танків Т-72Б;
• 186 бойових машин піхоти Bradley;
• 4 машини групи вогневої підтримки Bradley;
• 189 бронетранспортерів Stryker;
• 300 бронетранспортерів M113;
• 250 броньованих машин безпеки M1117;
• більше 500 протимінно-стійких транспортних засобів із засідкою (MRAP);
• більше 2 тис. багатоцільових колісних транспортних засобів високої мобільності (HMMWV);
• більше 100 легких тактичних автомобілів;
• 300 БМП;
• 68 вантажівок та 124 причепи для перевезення важкої техніки;
• більше 600 тактичних автомобілів для буксирування та транспортування техніки;
• 131 тактичний автомобіль для відновлення техніки;
• 10 командно-штабних машин;
• 30 автомобілів для перевезення боєприпасів;
• 18 броньованих мостових систем;
• 8 транспортних засобів та обладнання матеріально-технічної підтримки;
• 239 бензовозів та 105 паливних причепів;
• 58 водних причепів;
• 6 броньованих легкових вантажівок;
• танкові боєприпаси калібру 125, 120 і 105 мм;
• більше 1,8 млн патронів калібру 25 мм;
• 20 вертольотів Мі-17;
• безпілотники Switchblade, Phoenix Ghost, CyberLux K8, Altius-600, Jump-20, Hornet, Puma, Scan Eagle, Penguin;
• два радари для БЛА;
• високошвидкісні протирадіаційні ракети (HARMs);
• високоточні авіаційні боєприпаси;
• більше 6000 авіаційних ракет Zuni;
• понад 20 тис. авіаційних ракет Hydra-70; і
• більше 10 тис. протитанкових систем Javelin;
• більше 80 тис. інших протитанкових систем і боєприпасів;
• більше 7 тис. TOW;
• понад 35 тис. гранатометів і стрілецької зброї;
• більше 300 млн патронів до стрілецької зброї та гранат;
• ракетні системи та боєприпаси з лазерним наведенням;
• ракетні установки та боєприпаси; і
• протитанкові міни;
• дві системи берегової оборони "Гарпун" і протикорабельні ракети;
• 62 прибережних та річкових патрульних катери;
• безпілотні кораблі берегової оборони;
• обладнання для безпеки портів і гаваней.

Це не враховуючи деякі додаткові можливості, як от навчання чи інформація від супутників, а також узгоджений під час візиту Володимира Зеленського до США новий пакет допомоги та очікувані ATACAMS.

Навіщо потрібен ленд-ліз?

На початку 2023 р. керівник Офісу президента Андрій Єрмак запевняв, що ленд-ліз будуть використовувати тоді, коли він знадобиться.

"Як тільки ми будемо розуміти, що він нам потрібен, це є виправдано, він запрацює. Немає ніяких запобіжників і ніяких перепон для того, щоб його використовувати", - казав очільник ОП.

І у МЗС, і у ОП пояснювали, що три програми (PDA, FMF, USAI) передбачають безоплатне для України використання військової допомоги, на відміну від ленд-лізу. Також варто додати, що Закон про нього ухвалювався з огляду на вибори до Сенату у листопаді 2022 р., після яких Демократична партія могла втратити більшість. За їхніми результатами більшість за демократами зберіглася.

Досі потреба у ленд-лізі не виникала. Але з 1 жовтня, у тому разі, якщо законодавчий акт не пролонгують, навіть якщо і знадобиться, то не буде процедури. І завершення його терміну йде поруч із бюджетними баталіями у США.

1 жовтня розпочинається 2024 фінансовий рік у США. І до півночі 30 вересня треба ухвалити законопроєкти про фінансування уряду. Зазвичай це відбувається на підставі 12 щорічних законопроектів, деякі з яких або усі можуть бути об'єднані в один пакет. Ті, що узгоджені на 2023 р. втрачають чинність 1 жовтня. Якщо нові не будуть ухвалені, уряд не може витрачати кошти. Якщо провалені усі законопроекти пакетом, то загалом, якщо відносно окремих частин – ці відомства.

Зараз згоди щодо фінансування не досягнуто, і уряд США перед загрозою шатдауну – закриття загалом. Востаннє таке було у 2018 р., коли уряд не працював 34 дні.

Поки Конгрес переглядає бюджетні витрати на наступний рік, і допомога Україні також відіграє свою роль. Білий дім запросив додаткові понад $20 млрд на екстрену допомогу Україні – безпекову та гуманітарну. Демократи дали зрозуміти, що без цієї допомоги за бюджет не голосуватимуть, тоді як група протрампіських республіканців проти.

Видання The Economist нагадує, що закон про ленд-ліз України підтримали 196 республіканців, 166 з яких досі в Конгресі. Підтримка серед них була величезною, але вона скоротилася минулоріч уп'ятеро, коли пішла мова про виділення $40 млрд Україні на оборону. На відміну від Сенату, у Палаті представників республіканці у листопаді минулого року з невеликим відривом перемогли.

Тепер кількість республіканців-противників збільшення допомоги зростає. Влітку, під час внесення змін до військового бюджету, 89 республіканців були за скасування $300 млн допомоги Україні, 70 були за заборону будь-якої допомоги Україні, 71 виступили проти ленд-лізу. Хоча ці поправки й не були ухвалені, 70-71 республіканців у Нижній палаті – це майже третина від їхньої кількості.

"Зараз пакет допомоги на $24 млрд висить на волосині, - попереджають у The Economist, - Демократи в Сенаті сподіваються прийняти фінансування для України як частину ширшого законопроекту про витрати цього місяця. Вони можуть розраховувати на підтримку значної більшості сенаторів-республіканців. Їх чекає переобрання лише кожні шість років і вони повільніше реагують на примхи партійної бази".

Пролонгація ленд-лізу потрібна, щоб убезпечитися від подальшого скорочення чи навіть припинення військової допомоги Україні. Принаймні як запобіжник на випадок форс-мажору із допомогою.

"Президент Байден подав нові зміни до бюджету, додаткове фінансування для України, - пояснила посол України в США Оксана Маркарова, - Ми дуже сподіваємось, що нам вдасться переконати Конгрес, і Конгрес нас підтримає і ухвалить їх, але якщо ні, то ми не можемо опинитись в ситуації, коли взагалі не буде ніякої можливості у Сполучених Штатів виділяти нам зброю… Ми дуже хочемо мати цей акт про ленд-ліз як четвертий інструмент (на додачу до PDA, FMF, USAI, - авт.), який в разі чого ми теж можемо застосувати. Тому ми просимо, щоб він був подовжений".

Правка щодо продовження закону про ленд-ліз з 2022-2023 на 2022-2024 фінансові роки була зашита у законопроєкті про військовий бюджет-2024. Принаймні у запропонованій Білим домом редакції. З якими поправками та чи взагалі ухвалять американський військовий бюджет-2024 – питання відкрите.

Проте у силовому блоці США запевняють, що навіть несхвалення бюджетних законопроектів загрози для допомоги не несе.

Речник Міноборони Кріс Шервуд заявив, що у відомства є план на випадок шатдауну, затверджений у серпні. Згідно із ним військова підготовка українців продовжиться і у разі відсутності асигнувань. Також продовжиться постачання зброї Україні зі складів Міноборони. Там є резерв в обсязі $6,2 млрд.

Цю різницю влітку виявили після аудиту вже наданої Україні військової допомоги. Виявилося, що у 2022 та 2023 в Пентагоні рахували вартість обладнання, яке заміщає виділену техніку, тоді як треба було рахувати залишкову вартість. Ці гроші, зазначив Шервуд, є у скарбниці Міноборони та їх можна використати на зброю. А президентські повноваження на виділення зброї – PDA у часі не обмежені і можуть поширюватися на інші фінансові роки.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, які доходи та витрати закладені у проект бюджету України на наступний рік.