Президент Польщі сказав, що Україна нагадує йому потопельника, який може затягнути тебе під воду.
А мені потопельника нагадує президент Польщі. Якого більше за все хвилює результат виборів 15 жовтня. І він щосили намагається їх не програти.
Особливо після того, як його брати по партії, як виявилось, дуже активно заробляли на мігрантах, проти яких не менш активно виступає правляча партія. Ну так буває. Так колись одного угорського друга Орбана, який часто виступає з гомофобними заявами, спіймали на нелегальній гей-оргії у Брюсселі під час ковіда.
В чому різниця між Україною і Польщею?
Україна відстоює державні інтереси. У питанні зерна і іншої аграрної продукції. А ось президент Польщі змушує всю польську державу працювати на інтереси його партії. І це загострення в Україно-польських відносинах, яке, до речі, не змінює допомогу у війні і позицію Польші щодо росії, викликано виключно передвиборчим загостренням напередодні голосування 15 жовтня. І тут просто треба дочекатися завершення виборів і вести тоді нормальну розмову. Коли правляча партія в Польщі вже не буде тягнути на дно усіх разом із собою, або вигравши перегони, утворивши коаліцію, або пішовши в опозицію.
Українське зерно не заважає польським фермерам. Але вони використовують його фактор щоб вибити собі більше грошенят. Грошенят, яких польські фермери не заробили через падіння цін на збіжжя на зерновому ринку. Яке так, сталося через повернення українського зерна на світовий ринок. Що, звісно, вплинуло і на ціни, по яким своє збіжжя можуть продати польські фермери. І польська влада йде їм назустріч, бо це їх електорат - консервативний сільський електорат консервативної правлячої партії. Це правляча партія Польщі потребує голосів під вибори. Як потопельник.
Нещодавно президент Албанії сказав дурницю. Мовляв, шлях України до ЄС дуже швидкий через війну і цікаво, кому на Західних Балканах треба напасти на кого, щоб і шлях Албанії прискорився. І я дуже позаздрив цій людині. Бо він не знає, що таке війна. І може жартувати на такі теми.
Не тільки українські політики можуть недолуго жартувати. Не тільки українські політики можуть помилятися чи діяти у власних інтересах. І коли це роблять інші, то не треба мовчати. Треба казати, хто тут потопельник. Насправді.
Сергій Фурса, інвестиційний банкір
