На сьогодні ще зберігається гігантська диспропорція в кількості бойових літаків між Україною і росією, й це є одним з найбільш тривожних факторів війни. За оцінками аналітичного порталу Global Firepower, ЗСУ станом на початок поточного року мають 187 готових до використання військових літаків (31 місце в світі), а російська армія - близько 2 тисяч (2 місце в світі).
Для наступальних операцій ЗСУ вкрай необхідні сучасні винищувачі. Не отримавши перевагу у повітрі, нам буде вкрай важко робити ефективні наступальні дії.
Чому ж нам так необхідно отримати від наших партнерів саме літак F-16, чому саме на цьому літаку зосереджують свою увагу наше військове керівництво? Спробуємо розібратись.
Вбивча гадюка
Офіційна назва F-16 "Бойовий сокіл", але його пілоти та екіпажі зазвичай використовують "Viper" (Гадюка) через уявну схожість із змією-гадюкою.
В першу чергу треба визнати, що у наших партнерів по НАТО, особливо у Сполучених Штатів є найбільш сучасні літаки вже п’ятого покоління на відміну від "Гадюки", якій є літаком четвертого покоління.
Але завдяки своїй універсальності F-16 користуються успіхом на міжнародному ринку озброєнь, перебуваючи на озброєнні у 24-х країн. F-16 — це найбільший і, ймовірно, найзначніший західний проект в області винищувальної авіації. Дотепер побудовано понад 4000 машин та понад 3000 літаків є на озброєні зазначених країн. Це може дати нам перевагу в отримані саме таких машин, бо навіть передавши 10 відсотків від їх загальної кількості, зможе дозволити нам повністю досягти переваги у повітрі в російсько-український війні. Бо "Гадюка" краще за будь-який літак у рф.
Чим саме краще?
Часто в інтернеті можна побачити "порівняльні таблиці" F-16 та, наприклад, МіГ-29. У цих таблицях наводяться дані про геометричні розміри літаків, максимальну стелю, швидкість, витрати пального, ціна і т.д. Звісно це важливі показники для літака. Аналізуючи їх може скластися враження, що ці два літаки приблизно однакові. В чомусь краще МіГ-29, в чомусь F-16. Але, диявол криється в деталях.
Показники якості літаків:
- Дуже важливим показником для літака є його так звана Ефективна площа розсіювання. У радіолокації — характеристика відбивної здатності цілі, що визначається відношенням потужності електромагнітної енергії, що відбивається ціллю в напрямку приймача (радара). Простіше кажучи, це якого (відносного, не геометричного) розміру з "точки зору" радіолокаційний станції зенітно-ракетного комплексу або бортового радару іншого літака "видно" наш літак. Зрозуміло, що чим меншим здається літак для радара, тим ближче він може підлітати до ворога до того, ніж його "побачить" радар.
ЕПР F-16 становить 1.2 квадратних метра відносного розміру для радара. МіГ-29 має ЕПР 29 (!) квадратних метра. Тобто F-16 для радара виглядає у майже 25 разів меншим за МіГ-29. Тут навіть нема що коментувати, висновки не складно зробити, навіть не будучи фахівцем в цьому питанні. - Бортовий радар літака. Дальність виявлення повітряної цілі (максимальна) для "Гадюки" складає 300-400 км. Для МіГ-29 ця дальність складає 100-130 км. Простіше кажучи, пілот F-16 може побачити МіГ-29 набагато раніше, ніж пілот МіГ-29 побачить "Гадюку". Знов таки, цілком вочевидь, яку це дає перевагу у повітряному бою.
- Ракети літаків. AIM-120 AMRAAM — це найпоширеніша ракета середнього радіусу світі, яку використовує F-16. Це ракета з активною головкою радіолокації самонаведення, що означає можливість самостійно захоплювати ціль. Таким чином реалізується принцип "вистрілив і забув" (fire-and-forget). Найстаріші версії ракети від А до С4 мають дальність запуску до 70 км. Більш сучасні AIM-120С – 105 км, а AIM-120D – може знищити ціль вже на відстані 180 км. Примітно, що такі ж ракети використовують у зенітно-ракетних комплексах NASAMS. Але в разі пуску з літака, а не з землі, їхній радіус значно більший.
РВВ-АЕ (Р-77) та її модифікації це радянська/російська керована ракета середньої дальності класу "повітря — повітря", яка використовується літаком МіГ-29. Дальність враження цілі цими ракетами складає 80-110 км. Тобто, якби відбувався повітряний бій між "Гадюкою" та МіГ-29, то російський літак був би знищений ще до того, як його пілот зрозумів би, що повітряний бій вже розпочався.
Можна ще багато розповідати про необхідність F-16 для наших ВПС, як він зможе допомогти ЗСУ, як при оборонних, так й при наступальних діях. Але про це вже сказано багато правильних слів. У цьому блозі було намагання звернути Вашу увагу на ті показники якості літака, на які не часто, чомусь, звертають увагу: помітність літака, дальність з якою літак може бачити ворога та прицільна дальність застосування зброї.
Слава Україні!
Олексій Гетьман, військовий аналітик
