Легендарний радянський рок-музикант Віктор Цой був плагіатором, який активно запозичував творчі прийоми західних гуртів, особливо британців The Cure, та мав тісні зв'язки з КДБ – такі факти розкриває Сергій Шинкарчук у новому випуску свого проєкту "Щоправда" на "Ми-Україна".
"Про хворобливе та безкінечне пародіювання британських постпанкерів та готів The Cure у творчості групи "Кіно" написані, мабуть, тисячі сторінок. Таланти Роберта Сміта - споконвічного лідера The Cure, явно не давали спокійно спати Цою, тому він їх щедро застосовував у своїх піснях", – зазначає Шинкарчук.
Він навів одразу декілька прикладів пісень гурту "Кіно", які демонструють очевидні запозичення з британської групи. Попри це, гітарист гурту Юрій Каспарян неодноразово запевняв, що вони взагалі не слухали The Cure, бо ті їм "були нецікаві".
Особливу увагу Шинкарчук приділяє зв'язкам радянських рок-музикантів, включно з Цоєм, з КДБ. На думку журналіста та письменника Федора Розакова, якого цитує журналіст, "Кіно", як і багато інших колективів російського року, опікали в КДБ.
"Саме відомство після проголошення курсу перебудови та гласності у боротьбі зі старою партійною гвардією підтримали саме Горбачова, автора цих радянських реформ. Тому й в міру допомагала радянським музичним колективам", – пояснює він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому російська пісня "Сигма Бой" – інструмент пропаганди рф? Як трек став вірусним та що про нього відомо
Про тісний зв'язок радянських спецслужб та "вільних і незалежних рокерів" згадує і підполковник у відставці Павло Кошелєв, який на початку 80-х був одним із кураторів створеного у Ленінграді рок-клубу. Колишній працівник КДБ навіть розповідав, як "пожалів кумира молоді й не посадив за наркотики".
"Думаєте, Цою не можна було посадити за наркоту? Запросто, за п'ять секунд. Мені навіть поради давали", – цитує його Шинкарчук.
Пісня "Мы ждём перемен" - замовлення КДБ?
Одна з найвідоміших пісень гурту "Кіно" – "Мы ждём перемен" з кінофільму "Аса" - також потрапила під аналіз Шинкарчука. За його словами, КДБ після проголошення курсу перебудови підтримувало Горбачова, тому й допомагало радянським музичним колективам, які просували необхідні ідеї.
"Пісня-заклик Цоя" цілком була у дусі епохи, хоча якихось 7-10 років до цього ніхто б навіть і натяку на зміни не озвучив би", – зазначив він.
Щодо загибелі Цоя у 1990 році, журналіст ставить риторичне запитання: "Чи були причетні КДБшні куратори до загибелі Цоя у 90-му? Достеменно невідомо". Втім він додає, що "знаючи, як КДБісти прибирали потрібних їм і непотрібних людей, питання залишається відкритим".
Як писав "Ми-Україна" раніше, минулого місяця у Києві правоохоронці спільно зі СБУ притягнули до відповідальності осіб, які голосно слухали російську музику на Подолі після ракетного обстрілу Сум.
