Під час повномасштабної війни Україна не повинна посилювати вимоги до вступу у заклади вищої освіти, адже це може лише прискорити відтік молоді за кордон. Про це повідомила народна депутатка, членкиня Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина в ефірі телеканалу "Ми-Україна".

"Люди виїжджають. Ми повинні робити все як держава для того, щоб зупинити відток людей, тому що наша держава - це люди", - зауважила Гришина.

За її словами, особливе занепокоєння викликає ситуація з українськими дітьми та молоддю. Наразі за кордоном перебувають близько 1,3 млн дітей, а тенденція до виїзду молодих людей зберігається. Саме тому одним із ключових завдань держави є створення умов, які допоможуть зберегти молоде покоління в Україні.

"Держава повинна зберегти систему освіти, наших викладачів і наших дітей, і нашу молодь в системі української освіти", - наголосила політикиня.

Вона додала, що конкурувати із закордонними закладами освіти під час повномасштабної війни надзвичайно складно. Попри облаштування укриттів, організацію безпечного навчального процесу та інші заходи, війна негативно впливає на якість освіти. За словами Гришиної, щорічні дослідження Міністерства освіти і науки свідчать про зростання освітніх втрат серед учнів.

"Що потрібно робити в таких умовах? Точно в таких умовах не потрібно під час війни робити умови вступу більш жорсткими. На жаль, ми спостерігаємо, що протягом 5 років повномасштабного вторгнення МОН поступово робить правила вступу до закладів вищої освіти більш жорсткими", - зазначила Гришина.

Нардепка зауважила, що із 2024 року формат тестування змінився, адже кількість предметів збільшили до чотирьох, які вступники складають протягом одного дня. На думку депутатки, це зробило систему вступних випробувань найскладнішою за весь період існування ЗНО та його наступника - НМТ.

Як писав "Ми-Україна" раніше, в Міносвіти заявили, що не плануюють знижувати мінімальний конкурсний бал для вступу на деякі спеціальності