Цифрова трансформація та військові інновації – ключові напрямки, які сьогодні розвиває Україна. Про те, як працює платформа Brave1, що об’єднує стартапи, інженерів і військових для створення проривних технологій, скільки коштів інвестують у новітнє озброєння та яку роль у цьому відіграє держава, в ексклюзивному інтерв'ю для "Ми-Україна" розповів віце-прем'єр-міністр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
Є один цікавий проект. Цьому проекту вже майже два роки. Називається він Brave1. Фактично, це грантова історія на розвиток певних інноваційних технологій, які стосуються військової справи. Причому я заходив спеціально на переліку мов на сайті "Дія", аби подивитися, хто може подаватися на ці гранти, якого вони обсягу. Умова найголовніша, і повторюється кілька разів в цих пунктах, це те, що інновація має бути випробована власне самими військовими. Як це, в принципі, працює?
“Я б сказав ширше, що Brave1 – це не тільки про видачу грантів, це взагалі про поєднання військових, бізнесу, стартаперів, цивільного сектору для того, щоб в цій синергії створювалася технологія, яка знищує ворога. Всі компанії, стартапи, інженери, вони реєструюються на онлайн-платформі Brave1, і після цього кожна технологія, про яку вони розповідають, якою вони займаються, вона оцінюється військовими, експертами, різними видами всіх сил оборони. І вподальшому ми проводимо безліч полігонів, де тестуємо ці технології. Ми даємо гроші, гранти безповоротні, це як допомога для розвитку. І потім багато-багато полігонів, де тестуємо. А потім обов'язково – це тестування в бойових діях. І після цього технологія вже може бути закуплена державою. Ось таке поєднання бізнесу і військових, додавання фінансування, інфраструктури як полігонів, залучення експертів додаткових. Комусь не вистачає інженерів, комусь не вистачає додаткового фінансування, комусь не вистачає впевненості, комусь не вистачає контакту з військовими. Тобто задача Brave1 – поєднувати військових і бізнес для створення прорваних технологій. І тому 500 компаній, які займаються дронами, більше ніж кілька сотень компаній, які займаються РЕБом, кілька сотень компаній, які наземними платформами займаються. Але це не головне умова. Я думаю, що тут ключове десантнення було в тому, що ми відкрили ринок для дронів, РЕБу, для ракет, для боєприпасів. Що значить "відкрили ринок"? По-перше, залишили державу без монополій, а тепер бізнес виробляє зброю. Зробили конкуренцію, знизили в п'ять разів податки, прибрали велику кількість мит, різних документів від правоохоронних органів, перевіряючих органів. І сьогодні в Україні найкращі умови в світі для розвитку воєнних технологій. Найнижчі податки, найшвидші регуляції, ти можеш швидко відкрити залету виробництва боєприпасів, дронів, неважливо чого, держава тобі допомагає, швидко застосовуєш на полі боя. Технологія, яка не застосовувалася на українському полі бою, вона не має знаку якості, про те, що вона залізобетонна і може бути ефективною", - сказав Федоров.
Держава має ще й потім закопувати ці речі? Наприклад, у нас є виробники засобів радіоелектронної боротьби РЕБів. Українські компанії з хорошими розробками і з потенційним можливістю хороших об'ємів виробництва.
"Звичайно, вже така кількість виробників і продуктів, що держава не встигає все закуповувати. Для цього залучаються кошти по різним моделям. В тому числі, коли інші країни фінансують виробництво в Україні. Для цього є підтримка від Європейського Союзу і бюджетні кошти використовуються. Тобто, є, звичайно, що нестача коштів для того, щоб інвестувати в цей напрямок. Але все одно безпрецедентна кількість грошей інвестується у військові технології на сьогоднішній момент в Україні. Тут виникає інше питання - це організація управління. А які дрони саме потрібні, яка доктрина застосування, а які є найбільш ефективними. Для цього там впроваджуються різні системи по типу бали за знищену техніку, наприклад, які можна обміняти на дрони для того, щоб якісно знати, що відбувається на полі бою. Тобто, ми знаходимо постійно такі шляхи, як отримати більш якісні дані, щоб приймати якісні управлінські рішення. Але грошей точно потрібно більше, точно є велика кількість виробників, які цього потребують. Точно ще потрібна краща комунікація від тих, хто закуповує з виробниками. І я думаю, що ці інституції також будуть розвиватися і встигати за темпом розвитку інновацій", - зауважив міністр цифрової трансформації.
Мінімальний грант, який можна отримати у рамках проєкту Brave1 на свою розробку, це 500 000 гривень, а максимальний?
"Насправді, гранти є від 5 тисяч доларів, є і 15, і 25. І я вам скажу так, що є гранти в сотні мільйонів, у нас є ракетна програма. Це була ініціатива проект-президента. Ми не можемо говорити, що за компанії, які ракети. Можемо сказати, що ракети, які можуть вражати ворога глибоко, і це крилаті ракети, і балістичні. Вони зараз в розробці, видані гранти на ці компанії. Взагалі ідентифіковано 19 компаній, які можуть виробляти ракети в Україні. Тобто, я думаю, що якщо ми продовжимо фінансувати ракети так, як почали фінансувати дрони у свій час, боєприпаси для дронів, РЕБи, то в напрямку ракет нас очікує бум, у нас буде велика кількість компаній, які виробляють. Але важливою умовою є продовження фінансування. І зараз ми бачимо, що президент бореться за те, щоб у нас були на це додаткові кошти. Він зараз переїжджає з країни в країну, веде перемовини з партнерами. Міністерство оборони постійно проводить низку зустрічей. Тобто, весь уряд і президент працюють над тим, щоб залучати додаткові кошти. Тому що все-таки технології, вони коштують немаленьких грошей для бюджету", - зазначив Федоров.
Коли ви кажете ракети, про який гатунок технології ми говоримо?
"Є крилаті ракети, є малої дії для збиття, наприклад, "шахедів" та інших ракет. Є, звичайно, проєкти балістичної ракети. Це наша мрія – мати власну балістичну ракету, не одну, і щоб була конкуренція. І це робив приватний сектор, в тому числі, не тільки державний. Тобто, важливою умовою є, ще раз, продовження фінансування цих програм. І все буде. Українські підприємці, вони можуть робити неймовірне", - додав Федоров.
Є така пов'язана історія якраз з Brave1, DefenseTech. Тобто, це такий перманентний, постійно діючий форум для нових розробників, для тих, хто хоче отримати гранти. Взагалі, як це працює?
"Я думаю, це мається на увазі сама як онлайн, так і офлайн платформа. Але от з будь-якої точки країни, ви можете онлайн зареєструватися, розповісти про свій продукт, із вами зв'яжуться і допоможуть пройти всі етапи до отримання грошей, якщо ваша ідея має право на життя. А також є форуми, хакатони, які ми проводимо, різні змагання, офлайн ідеї, пошуку ідеї креативних і так далі. Наприклад, зараз відбувається якраз в Києві форум Brave1 Innovation, там де приїхали кілька тисяч людей з усього світу, щоб дізнатися більше про українські інновації. Я, чесно, нещодавно був, там неймовірна атмосфера. Знаєте, виглядає, як з відео виглядала Мюнхенська конференція, але більш позитивна і більш оптимістична для України. І там представники 35 країн, приїхали подивитися, які інновації, куди можна інвестувати. Тому що минулого року до 50 мільйонів доларів було залучено українськими розробниками. Це тільки від іноземних інвесторів, це тільки що ми на радари зловили. Я думаю, що сума набагато більша. Зараз такий форум, неймовірний інтерес до того, що відбувається в Україні в технологічному напрямку. Я там зі сцени сказав, що якщо ваша технологія не буде перебуватися на полі бою в Україні, вона не має цього знаку якості для того, щоб можна було його продавати на весь світ", - сказав міністр.
І як це було сприйнято?
"Супер, сприйнято, всі це розуміють. В Україні все змінюється кожного тижня на полі бою. З'являється новий зв'язок, протидія цьому зв'язку, нові радари. Тобто, з точки зору ідентифікації, враження, аналізу результатів, щотижня якесь оновлення", - додав він.
Україні потрібно серйозніше ставитися до математичної освіти нашої молоді, просувати дітей робити математику, відповідно, цікавою і прикладною для більш глибинного розуміння цифрових процесів, які, в принципі, відбуваються в сучасному світі, в 21 столітті. І найголовніше, ви тоді казали, що це стосується штучного інтелекту. Це ваша особиста позиція, розвиток цифрової освіти серед молоді в плані штучного інтелекту, як дуже вагомої історії.
"Це позиція мене як міністра, я тут розділяю, дуже важливо. Не особисто, але особисто також. Виходить так, що тут співпало, і це добре. Так, я вважаю, що стем-освіта, математика, фізика, природничі науки, це все те, де потрібно нам зробити певні зусилля, щоб закохати дітей в ці предмети. В нас безліч крутих викладачів, освітян, вчителів. Безліч, просто велика кількість, з очами, які палають. Я їжджу по школах, тільки в Запоріжжі був, в підземних школах. Тобто є люди з енергії, знаннями. Нам потрібно зробити це, знаєте, нашою певною ідеєю національною, говорити про це, в медіа говорити, показувати приклади людей, які мають класну освіту стем, які займаються математикою, фізикою, наукою. Показати, як ці знання перетворюються в дрони, які збивають "шахеди", або ці знання перетворюються в акустичні сенсори, які фіксують ракети, або в ракети, які дозволяють захищати нашу незалежність. Тобто потрібно показати, як це практично можна використовувати це знання і закохати дітей, щоб це стало сучасним, модним, щоб в тіктоці було це, а не, скажімо, безліч мемів, які вбивають в мозок людей. Тому ми зараз оновлюємо якраз профіль предметів ключових, в тому числі математики, природничих наук, і ми до кінця квітня закінчимо цю роботу. І хочемо вийти з публічної комунікації до суспільства, щоб показати, як це працює. У нас там борд є, там Вязовська є в цьому борді, є багато видатні математики українські. І ми оновлюємо програми по цим предметам. Ми покажемо зразкові підручники і відкривимо ринок максимально цієї сфери. Який контент можна створювати в цьому напрямку. Тобто я дійсно в це вірю, і подивіться, що робить Китай зараз. Він запустив за мінімальні гроші модель штучного інтелекту, яка конкурує з OpenAI, в якій вклали десятки мільярдів доларів. Але Китай на це витратив менше часу, менше грошей. Але чому воно досягнуло такого результату? Тому що школа така. Тому що вони багато вкладають в освіту, в стем. Макао, наприклад, там певний регіон, місто в Китаї, в другому місці в PISA рейтингу. І вискочили просто неймовірно. Тобто країни, які створюють інновації, вони повинні розвивати ці компетенції. Хочеться нам, не хочеться, але це майбутнє. І добре працююча технологія – це як магія. Тому люди, які вивчають фізику, математику, вони, можна сказати, займаються магією", - сказав Федоров.
Ви згадали про те, що нещодавно відвідували з відрядженням на Запоріжжя і зауважили, що ви побували в підземній школі. Це, наскільки відомо, третя підземна школа в Запоріжжі?
"Цього тижня ще одна відкрилася. Вже четверта підземна школа. Ще буде до кінця цього року більше 10 шкіл. Може і 20 буде в цьому році. Але, я думаю, більше 10, так скажемо, щоб не обіцяти. Але, я думаю, що може бути більше шкіл. Це тільки в Запоріжжі. Але будуються школи по всій країні, при фронтових регіонах. До кінця цього року буде побудовано як мінімум 100 шкіл. Тобто, в минулому році почали будуватися, а в цьому продовжуються. Задача максимально вивезти дітей в офлайн. Знаєте, неможливо стримати емоції, коли ти бачиш четверокласників, п'ятикласників, які вперше зустрілися взагалі офлайн. Тобто, був ковід, потім повноважтабна війна. І вони збираються і ніяковіють від того, що, знаєте, це ось клас, і вони бачать один одного. Це неймовірні емоції. На жаль, що нам прийшлося з цією ситуацією стикнутися. Але важливо вирішити цю проблему. І вивезти дітей в офлайн, в безпечні школи. Зробити все, що компенсувати той час, коли воно почалося онлайн. Наздогнати всі програми ключові, щоб діти отримали всі необхідні знання. Я надихнувся людьми, як може працювати громада. Це важливо", - зазначив він.
Чи є в підземній школі інтернет?
"Звичайно, дротовий. І ще краще, ніж в наземній школі. По-перше, це школа, в якій можна навчатися і 500, і тисячі дітей. Це школа, яка вигадає, як сучасна ІТ-компанія. Це школа, в якій велику увагу було приділено якраз повітрю, кондиціонуванню повітря. Тобто, там повітря краще, ніж в цьому кабінеті, де ми знаходимося, де, можливо, ви працюєте. Тому, там реально повітря досить якісне, чисте, і школи будуються досить, скажімо, ефективно і правильно, з точки зору піклування про дітей", - підсумував Федоров.
