Українська енергосистема витримала понад 30 масованих ударів за три роки, а останні 11 місяців - працює в умовах щоденних атак. В інтерв'ю "Ми-Україна" міністр енергетики Герман Галущенко розкрив деталі історичного переходу до європейської енергомережі, розповів про еволюцію російських атак та про удари по газовидобутку та ПСГ, а також окреслив перспективи інвестицій в українську енергетики. 

- Три роки від початку повномасштабного вторгнення. Весь цей час росіяни своїми ракетними та дроновими атаками намагаються знищити українську енергосистему. Утім, завдяки роботі наших енергетиків сьогодні енергосистема стабільна і ми маємо світло і тепло. Про головні виклики у нашій енергетиці за ці три роки будемо говорити з міністром енергетики Германом Галущенко. 

Історичне від'єднання України від енергосистеми росії

- Пане Германе, 24 лютого 2022 року. Знаємо, що в цей день відбувалося від'єднання від спільної системи з рф і перехід на європейську мережу. Чому це було можливо і як встигли зробити це так швидко?

"Насправді ми від'єдналися за декілька годин до початку великої агресії. І це не тільки від росії, ми закінчили від'єднання від Білорусі. І буквально за години почалася велика війна. І план був такий, що відповідно до погодженого графіку Україна мала перебувати три дні в ізоляції. Тобто це не переєднання одразу до європейської системи. Три дні в ізоляції взимку, потім повернутися назад. Потім три дні в ізоляції літом, повернутися назад. І по плану синхронізація мала відбуватися у восени 2023 року. Тому насправді ми були в ізоляції, коли почалася велика агресія. І це дійсно таке складне випробування для будь-якої енергосистеми".

"Чим є небезпечна ізоляція? - Що у разі, якщо відбувається аварія в енергосистемі, і відповідно блекаут, то цей блекаут, він стає постійним. Тому що вам нема звідки потягнути електроенергію для того, щоб зібрати цю систему назад. Тому, безумовно, ризики були дуже великі. Я от зараз вже, знаєте, я вже пройшов час, то я розумію, що насправді, можливо, оце до речі "Київ за три дні", вони хотіли три дні якраз наша ізоляція, і потім святково повернути Україну до енергосистеми росії. Це була б їх перша така велика політична, скажімо би, якась перемога з точки зору, як вони це планували. Але завдяки, безумовно, нашим Збройним силам, завдяки нашим людям, в них це не вдалося".

"А система, дійсно, ми приєдналися досить швидко. Тоді ми змінилися взагалі всі критерії, підходи. Тому що дискусій було багато ще до того від'єднання, насправді, з партнерами. В мене були такі різні розмови. Багато представників європейських країн і наших партнерів питали, а який у вас план Б, якщо росія вас не поверне? От умовно вони відключать вас зараз, Білорусь, на три дні, а потім назад не приєднаєте. Який у вас план Б? Я завжди казав, що план Б – це якщо вони нас приєднають. А план А – ми будемо в ізоляції стільки, скільки потрібно, поки ви нас не приєднаєте. Ну, а далі вже сталося, як сталося. 21 день, і Україна стала частиною Європейської енергомережі".

- В чому були найбільші складнощі? Можливо, атаки також були в той час?

"Безумовно, так. Боєві ж дії шли по всій країні, і насправді вони спричиняли, ну, суттєві пошкодження в енергосистемі, безумовно, і це були великі виклики. Я пам'ятаю, ми тоді проводили селектори щогодини в Міністерстві, і, знаєте, були хвилини, коли, наприклад, там на наступний селектор не виходило якісь там обленерго наприклад, там Сумиобленерго не могли включитися, або Херсонобленерго. І ми розуміли, що щось відбувається, але, ну, це такий, коли втрачаєш зв'язок з регіоном, це дуже таке було, завжди, знаєте, відчуття. Але, слава Богу, дуже часто бувало, що там за годину вони підіймалися, бо казали, боєві дії йдуть, ще щось відбувається. Тому, безумовно, ну, це найскладніші були дні, а якщо не брати потім наступні масовані вже удари, такі системні удари по енергосистемі".

Від'єднання України: як вплинуло на рф та РБ 

- А як це повпливало загалом там Білорусь і росію? Оце наше від'єднання?

Ну, дивіться, насправді, я думаю, що якби вони були приєднані, можливо, вони би могли використати це теж для певного, скажімо, дестабілізації енергосистеми. І, знову ж таки, я згадую тоді, коли ця ізоляція обговорювалася і ризики, ми розуміли, і, до речі, звучали аргументи, що як ви зможете приєднатися перше, як, тому що, наприклад, країни ЄС, країни Балтії, вони плануються на 25 рік, і, до речі, вони там декілька тижнів тому це здійснили, але вони здійснили це в 95-му році, перебуваючи в мирному стані, а ми це здійснили в війні і за 21 день. Тому, насправді, незважаючи на ці різні думки і оцінка ризиків, все одно, знаєте, немає гарного часу з росіянами. Його не існує. Тобто, якщо ви готові, треба йти і робити. Тому що чекати там, що колись буде краще, на жаль, це не має під собою підгрунтя".

Російські атаки на енергосистему - як еволюціонували за три роки 

- Якщо говорити о три роки повномасштабної війни, чи можемо підбити певні підсумки, що стосуються, зокрема, цифр, чи є вони зараз, скільки конкретно було хвиль масованих атак з 2022 року і скільки генерацій Україна втратила загалом?

"Ми розуміємо цифри, безумовно, ми можемо говорити, що масовані атаки сьогодні... знаєте, я згадую, що от 13 грудня була масована атака - найбільша, до речі, за взагалі всю історію масованих атак - це близько 300 ракет і дронів одночасно атакували енергосистему, Якщо в 2022-му ми рахували масовані атаки - більше 100, було 120-150 в середньому. Потім, безумовно, ці атаки, які зараз, це більше 200 - до 300, вони наростили дуже суттєво в цьому році удари, вони змінилися, вони стали складніші за стосуванням більшої кількості, більш сучасної зброї, за стосуванням ракет з касетними частинами. Тобто, насправді, якщо говорити про такі масовані удари, то це більше 30 за період, але з точки зору ударів по енергосистемі, ми не рахуємо навіть щоденні удари, ми їх вже не рахуємо".

"Тобто, умовно, кожен день - кожну ніч сьогодні відбуваються атаки на енергосистему, і з 22 березня минулого року, тобто, в принципі, ми підходимо вже до річниці щоденних ударів. А з точки зору втрат, безумовно, у нас великі втрати – це окупація. На жаль, і в окупації ми втратили близько 18 ГВт нашої генерації, це відчутні втрати. А тільки за минулий рік, внаслідок атак - були пошкодження, частково відновлені, але теж деякі втрачені - до 10 ГВт".

"Просто для розуміння, 10 ГВт – це пікове споживання таких країн, як, наприклад, Нідерланди або Фінляндія. Просто щоб розуміти".

- А скільки нам вдалося відновити з цих 10 ГВ?

"Ми відновили не менше половини вже"

- І що стосується теплової і гідрогенерації? Що зараз з нею?

"Вони під ударами. Під ударами, на жаль, і теплова, і гідрогенерація сьогодні є ціллю, сьогодні є одними з пріоритетних цілей, на жаль. І газова інфраструктура під масованими ударами. Плюс йдуть атаки на міста, йдуть атаки на більш малі підстанції, йдуть атаки на підстанції з передачі електроенергії. Тобто, насправді, вся енергосистема під ударом, і це, на жаль, відбувається щодня".

Удари по газодобуванню: чи вистачить Україні газу

- Ми бачимо, що зараз характер російських ударів трошечки змістився, зокрема, на енергетику, і зараз росіяни обстрілюють нашу газову інфраструктуру. Яка ситуація буде з видобутком газу, і чи достатньо його в Україні?

"Знаєте, в медіа я читав, особливо там в європейських, що Україна призупинила транзит, і ось почалися атаки. Це не зовсім відповідає дійсності, тому що атаки на газову інфраструктуру були і в 22-му році, і в 23-му, і в 24-му. Тому вони, насправді, атакували системно".

"Питання в тому, що зараз вони більше сфокусувалися на знищенні нашого газового видобутку, але при цьому атаки на газові сховища відбувалися весь минулий рік, тому треба теж це розуміти. А чому? - Ну, відповідь дуже проста, тому що, якщо попередню зиму ми мали десь до трьох мільярдів кубів газу нерезидентів - трейдерів європейських - в наших сховищах, то росіяни одразу почали атакувати сховища, тому що вони дали сигнал, щоб не закачували газ в наше сховище нерезиденти".

"Я вважаю, до речі, що і масовані атаки на енергетику, коли почалися в 22-му році, в жовтні, це саме чому вони почали. Чому раптом? - Ми почали після синхронізації з літа експортувати електроенергію в ЄС. Отримуючи електроенергію з України, європейці почали заощаджувати використання російського газу. Тобто воно все досить пов'язано насправді"

"Питання, чи є вплив ударів. Так, звичайно, є. На жаль, є втрати в видобутку. У нас є компенсаторні механізми, які зараз застосовуються. А підсумовуючи, що все нам вистачить для проходження і закінчення вже, по факту, опалювального сезону".

Зберігання європейського газу в ПСГ України

- Якщо говорити про зберігання газу в наших сховищах, чи готові будуть до цього європейці?

"Я думаю, що готові. Більше того, я нещодавно в Брюсселі це обговорював з енергокомісаром ЄС. І ми обговорювали, що сьогодні взагалі питання забезпечення можливості резервування газу фізично є критично важливим для безпеки постачання для європейських країн. І Україна – це просто унікальне місце, де це можна робити. Я дуже сподіваюся, що в найближчі дні ми почуємо відповідні заяви від очільників Європи".

Наша енергосистема навіть при шалених ударах триматиме удар

- Головні виклики і досягнення за ці три роки, що ми мали, що було найскладніше в ці періоди? Які були періоди найскладніші загалом?

"Та ви знаєте, розказати, що якийсь там більш легший або більш складний, напевно, нема. Насправді, взагалі те, що функціонування енергосистеми під обстрілами масованими, складними, застосуванням найсучаснішого озброєння, в принципі, все, що в них є, вже використано. Це виклик саме по собі. І те, що в три роки система функціонує в такому режимі, і в нас є світло, у нас є тепло, я вважаю, що це дійсно величезний героїзм енергетиків, конкретних людей, які просто роблять свою роботу, деколи навіть не розуміючи, наскільки це дійсно героїчний вчинок. Просто люди, які встають зранку, йдуть на роботу і роблять такі речі".

"Навіть наші партнери, дуже часто з колегами, з міністрами там спілкуються, вони не розуміють, як у нас тримається система, абсолютно щиро не розуміють, а коли я починаю розказувати деякі приклади, наприклад, коли ремонтують лінію під напругою 750, або коли роблять ремонт для того, щоб не зупиняти генерацію, не обмежувати людей, ремонт на трубі при 200 градусів Цельсія і 10 атмосферних тисках, вони просто не розуміють, як це можливо. Але це можливо завдяки нашим людям. Викликів багато було, були складні, знаєте, перші масовані удари, безумовно, це виклик. Ми тоді теж не мали якихось напрацювань технічних, рішень і, на жаль, 23 листопада 2022 році у нас була така дуже суттєва системна аварія в енергосистемі і, до речі, завдяки синхронізації ми зібрали її назад і це був, до речі, єдиний випадок після цього. Енергосистема навіть при шалених ударах, вона тримає удар і буде тримати удар".

Перспективи інвестицій в українську енергетику під час війни

- Інвестиції в енергетику під час війни, ми розуміємо, що це досить важливо, це теж допомагає висвітлювати нашу енергетику. Наскільки загалом це зараз реально, якщо зважати на всі ризики, які ми маємо, і чи є вже зацікавленість якась?

"Зацікавленість величезна, питання в тому дійсно, чи є готовність сьогодні під час війни або під час там щоденних атак щось будувати і робити, якщо ми говоримо про великі інвестиції. Тут, знаєте, відношення у зацікавлених сторонах, при чому зацікавлені ми говоримо про великі корпорації, які дійсно дуже хочуть бути в Україні і бути частиною розвитку енергетики".

"Питання тут перше - це військове страхування, або страхування військового часу. І є проєкти, які страхуються, наприклад, урядами партнерів, і відповідно приходять і реалізують сьогодні під час війни. Питання, чи є готовність умовно йти без таких, скажімо, страхових або гарантій в військовий час – це складне питання, тому що дійсно є випадки, коли, наприклад, навіть є проблемами відправити людей, обслуговувати те чи інше обладнання або встановити те чи інше обладнання, тому що є вимоги відповідні щодо безпеки, які є складними для багатьох компаній".

"Але ключове те, що точно, буквально, я не знаю, немає жодної, будь-якій, візьміть сферу, немає жодної компанії, яка не хотіла би бути в Україні. Питання в тому, я завжди їм кажу, що якщо ви сьогодні не готові фізично прийти, то оберіть той напрямок, де вам цікаво. Сьогодні є можливості військового часу, законодавство дозволяє набагато швидше прийняти певні рішення, включаючи ліцензії, дозволи і так далі, щоб ми підготували всю необхідну документацію, тому що в енергетиці, воно тягне час досить немало завжди з точки зору оформлення проєкту. І ми підготуємо цей проєкт, ви будете його мати при собі, і наступний день після ви зможете фізично інвестувати".

- Але зацікавленість вона збільшується взагалі?

"Вона дуже велика, я вам скажу, що Україна має величезний потенціал, це всі розуміють, всі розуміють. І умовно, я там не хочу називати цифр, але сьогодні є розуміння, що Україна може забезпечити безпеку постачання газу, Україна може забезпечити постачання електроенергії в ЄС в тих обсягах, які будуть достатні для безпечної роботи. Плюс Україна сьогодні, навіть в умовах війни, війни і тих атак на енергосистему, енергосистема тримає цей крайній фронт цього великого ринку електроенергії в ЄС".

- Пане міністре, дякую вам дуже за коментар, що виділили нам час і за роботу. Герман Галущенко, міністр енергетики України, сьогодні підбивали підсумки трьох років роботи нашої енергосистеми в складних умовах. Дякую вам.