Протести, арешти і загроза російського сценарію: що насправді відбувається у Грузії – інтерв’ю Гіа Хухашвілі

Протести, арешти і загроза російського сценарію: що насправді відбувається у Грузії – інтерв’ю Гіа Хухашвілі

У Грузії з новою силою спалахнули протести після місцевих виборів. Влада застосувала сльозогінний газ, водомети, а опозиція заявляє про спробу встановити авторитарний режим за російським зразком.

Про те, що стоїть за останніми подіями, яка роль російських спецслужб і майбутнє країни в інтерв’ю Наталії Кравченко на YouTube-каналі "Ми-Україна" розповів грузинський політолог Гіа Хухашвілі.

Російський авторитарний режим у Грузії

 

-У Грузії з новою силою спалахнули протести, пов'язані з результатами муніципальних виборів. Влада використала проти мітингарів сльозогінний газ та водомети. Отже, що зараз відбувається в Грузії, яка там ситуація, про все це поговоримо з політологом Гією Хухешвілі. Правильно я розумію, що насправді це продовження всіх тих протестів, які йдуть вже більше 300 днів, тобто майже рік, після парламентських виборів, які були в Грузії. Просто в ці вихідні вони знову стали такими масовими, залучили багато людей, змусили вийти на вулицю і показати своє відношення до того, що відбувається. Або це була зовсім інша акція і, власне кажучи, інші вимоги?

Ні, це частина перманентного протесту звісно, але з іншого боку був якийсь пік, пов'язаний з місцевими виборами в Грузії. І, в принципі, тут складності з'явилися через те, що одна частина опозиції пішла на вибори, а інша байкотувала місцеві вибори. Що найдивніше, що та частина опозиції, яка байкотувала вибори, в цей день створила якісь очікування, що в цей день з цією властю буде покінчено. Я вважаю, що це було спровоковано з боку влади, щоб створити ґрунт для чергової хвилі арештів, щоб зварганити якусь "теорію заговору" про держпереворот.

І, в принципі, можна зазначити, що якась частина грузинського суспільства піддалася на провокацію і нікуди не пішла. На жаль, влада отримала аргументи для того, щоб провести якусь силову операцію. Справа у тому, що план влади дуже зрозумілий. Вони затверджують в Грузії якийсь режим російського типу, авторитарний режим для того, щоб остаточно зафіксувати цей стан. Для цього потрібно було, по-перше, виграти місцеві вибори без особливих проблем. Для цього вони спровоцували розбрат в самій опозиції. Тобто, опозиція була дуже сильно роздроблена і протистояла одне одному. А з іншого боку, провести силову операцію. В принципі, їм вдалося вчора це зробити і, на жаль, можна сказати, що влада цю тактичну задачу, яку себе поставила, виконала. Така картина у нас не дуже радужна".

Провокація держепервороту: до чого тут спецслужби

 

-Я зроблю кілька уточнень. Тобто, дійсно, виходить, що це була така провокація, з цим взяття президентського дворця, організована самим же президентом і прем'єром.

Звичайно, це була спецоперація спецслужб. Ми попереджали ще за дві тижні, що не треба на це піддаватися. Але, на жаль, "гарячі голови". Ну, тут вже гра пішла через провокаторів впровадже6них в опозицію, їх вистачає в Грузії, через, знаєте, корисних ідіотів, таких теж в Грузії вистачає. А "гарячі голови", які хочуть отримати все сьогодні і швидко, легко піддаються на такі маніпуляції. І ця провокація, цей спровокований так званий переворот владі вдалося виконувати.

Це на фоні виграних так званих "виборів". В принципі, технологія зрозуміла. Це матриця, в свій час розробляється ще в Радянському КДБ, потім цей алгоритм використовувався дуже "успішно" і в росії, і в Білорусі. Спроба була і в Україні все це використовувати. Зараз по цій технології управляється і насаджується цей авторитаризм. І я вважаю, що тут вже задіяні спецгрупи ФСБ, тобто тут фантазії поки що у наших спецслужб не вистачає. І я вважаю, що прямо працювали російські спеціалісти саме за тими технологіями, які дуже добре відпрацьовані на російській громадянській суспільності.

-А ось ці місцеві вибори, зараз я бачу результати, тобто "Грузинська мрія" зацементувала вже владу на усіх рівнях, тобто вона скрізь оголосила себе переможцем, навіть там в найбільш віддаленому гірському селі.

Ну, розумієте, авторитаризм, так звана "суверенна демократія", яку росіяни називають своєю авторитарією, вона насаджується яким чином - тут обов'язково має з'явитися домінуюча політична сила і сателітна опозиція. В принципі, ми знаходимося на кінцевій стадії формування цієї автократії російського типу. Прямо синхронно все йде. До того ж, автократія, вона ж "хворіє" якоюсь політичною булемією, тобто чим більше вони забирають, тим краще вони відчувають. В принципі, голод від цього нікуди не йде, так що вони їдять все, що можна з'їсти. І тут це звичайний процес. До того ж, більшість опозиції взагалі не брала участь у виборах, навіть більше закликала бойкотувати ці вибори.

У Тбілісі, наприклад, активність була 31%. Влада каже, що 70% у Твілісі, наприклад, Каха Каладзе отримали і якось це рекламується. Насправді, при активності 31% це означає, що за Каладзе голосувало більш ніж 20% тбілійського виборця. Ви розумієте, яка це слаба легітимність. А що таке 20%? 20% - це адміністративний ресурс. Це люди, які не тому голосують, що підтримують когось, а просто система сама, адміністративний ресурс, в принципі, використовується таким чином.

Тобто можна сказати, що у Тбілісі у нас сьогодні мер, у якого немає натурального виборця, який йому подобається. Це виборець за змушенням, скажімо так: або підкупили, або працює десь в школі, в дитячому саду, або в лікарні йому треба голосувати за Каладзе, або шантажом. Це все у нас називають адміністративним ресурсом. Об'єм адміністративного ресурсу якраз від 15% до 20%. В принципі, це саме ці 15% йдуть в копілку будь-якої влади. Тобто, це люди аполітичні, вони просто елементи системи, які зобов'язані голосувати за владу, хто б у владі не знаходився. В принципі, такий адміністративний ресурс існує в будь-якій країні. У нас зараз просто коронували в Тбілісі мера, у якого реальної підтримки, натуральної, ніякої немає в суспільстві.

-А як сьогодні влада реагує на протести? Навіть вихідні бачили багатотисячний мітинг, але до цього все одно, як я розумію, кожен вечір виходили декілька десятків людей і це продовжується вже майже рік.

Влада адаптується до цього. Вони намагаються якось підтримуватися на глобальну ситуацію. Всі розуміють, що ситуація в Грузії дуже залежить від міжнародної кон'юктури. Тобто у велекому ступені від того, що буде відбуватись в Україні. Це все відображається і на Грузію.

Владі потрібна якась пауза, якесь місце для маневру. Якщо росія раптом ослабиться дуже сильно, в цьому випадку їм потрібен маневр. Тому вони намагаються, це погано виходить звісно, але намагаються не спалити повністю ці мости.

В принципі, вони дуже акуратно, крок за кроком, душать громадянське суспільство, душать опозиційні медіа, душать опозиційні партії. Вони зараз взагалі хочуть знищити національне рухання.

-Поясніть, будь ласка, на даний момент структуру грузинської опозиції, які партії стосуються. І ви вже сказали про те, що деякі вступили в змову з грузинською мрією, або їх можна в цьому підозрювати. І тоді які інструменти залишаються реальні протидії цьому?

У нас проблема в тому, що в Грузії проблематично не тільки влада, в принципі вона не є нелегітимною в Грузії, але і опозиція, вона дуже слаба, роздроблена, скажімо так. І вона не легітимна.

У нас виборча частина виборчого налаштована таким чином, що вони не бачать опори ні в одній політичній силі. Люди вважають, що в них вибір між поганим і ще гіршим. І в принципі в партіях, в опозиційних партіях, вони бачать не лідерів, а якийсь інструмент, щоб повернутися на шлях до Європи.

У нас партії практично дискредитовані. Партійне політична життя, вона якось віддалене від тих потреб, які сформувалися в грузинському суспільстві. Є запитання на повний апгрейд, не лише апдейт, а апгрейд. Тобто систему треба взагалі перегружати від початку до кінця, перезагружати. Одна частина, яка в бойкоті вчора, просто дуже сильно образила людей, кинула їх практично. Вони там створювали якусь ілюзію одноденної революції і люди дуже сильно проти них налаштувалися. А ті, хто пішли на вибори, вони теж дискредитовані, тому що продемонстрували слабкість.

Так що зараз у нас настрої у суспільстві скептичн, негалістичні, можна сказати. Але я все ж таки сподіваюся, що це тимчасово. В принципі, політичне життя в Грузії в найближчоум майбутньому ще раз набереться своїх оборотів.

Повернення Саакашвілі можливе?

 

-А нікого не винесла ця протестна хвиля із діячів?

Поки що ні. Є роздроблені групи. На жаль, у нас емоції завжди домінірують над раціональним мисленням і всі вважають, що вони володіють істинною. І ця полеміка, ця гризня між цими групами не дозволяє формувати не тільки одного лідера, але хоча б групу лідерів, які б змогли б капіталізувати ці протестні настрої. Протестні настрої у нас десь 60-70%. Якщо це роздроблено, то влада цим використовується. А лідера, який б отримав мандат від всіх цих груп і отримав би мандат на консолідацію, капіталізацію цієї великої енергії, таких груп лідерів поки що не видно.

У Грузії все швидко відбувається. Так що ми сьогодні говоримо, а завтра таке може і з'явитися. Був один у нас український громадянин, який сидів у тюрмі. Такого типу. Не його, а такого типу. Без такої темної біографії. Харизматичний лідер зараз в Грузії просто необхідний.

-Але в нього була достатньо сильна група підтримки серед політичних. Я так розумію, воно все якось розсосалося і зараз на нього не реагують.

В нього є свій сегмент, такий стабільний сегмент. Але немає пространства для критичного росту. Його люблять, є такі групи. У нас є групи, які люблять і Сталіна. Але зараз, щоб посилити цю групу для таких серйозних дій, цього ресурсу немає. Нам потрібен лідер, за яким підуть всі. В тому числі і ті, які Мішу не особливо люблять. Ці люди важливі.

-А ви знаєте, я зустрічала в коментаріях багато людей орієнтувалися на Паату Бурчуладзе, оперного співака, достатньо відомого, який зараз арештований. І його, як таким лідером громадянського руху, багатох сприймали. Це так?

Так, він позиціонувався, його поважають, і я його поважа. Сприймати його, як лідера політичного руху, це дуже голосно сказано. Він, безумовно, авторитет. Вчора він просто попався на цю операцію, на цю западню спецслужби. В принципі, його, як хлопчика переграли, а потім посадили ще. Він потрапив в це недорозуміння.

Протести у Грузії: чи загрожують вироки затриманим

 

-І думаєте, що тим затриманим будуть реальні часи, або все ж таки ні?

Думаю, що будуть. Вони дали привд, щоб їх прив'язати до кримінальної відповідальності. На жаль, вони дали цей привід. Це була провокація, але зараз треба бути умним і не піддаватися на все це.

-Гія, але тоді виходить, що це такий типичний, я вже про росію помовлюю, типичний білоруський путь, коли формирується такий пул політв'язнів, яким потім можна торгувати, в тому числі, в переговорах з тією ж Європою.

Так, звісно, це білоруський путь, я з вами згодом абсолютно. І, в принципі, це, звісно, заручники, якими в якийсь момент будуть торгуватися і з Європою, і США. І всередні з громадянством будуть торгуватися цим живим талантом.

-Хімічно чиста підлість.

Так, це, розумієте, в чому справа. В принципі, знову повторюю, я думаю, що тут працює ФСБ, зрозуміло, що технології, у них теж не особливо велика фантазія. Вони діють так само, як діяли в росії, діяли в Білорусі, і поки що це працює. Але я все-таки сподіваюся, що грузинське суспільство більш мобільне. І, в принципі, сюрпризи я ще чекаю. Тобто, гладко це все не пройде.

-Як працює сьогодні грузинський парламент? Тому що, наскільки я пам'ятаю, в минулому році, після результатів тих так званих виборів, опозиція відмовилася брати мандати і не брала участі в засіданнях. Зараз, як я розумію, ситуація трохи змінилася, і частина цих мандатів взяла і приходить на засідання, закони приймають.

Справа в тому, що ці мандати, звісно, вони просто мізер. Ну є політична позиція, що в будь-якому випадку потрібно будь-яке поле політичне використовувати для політичної боротьби. Так, є така позиція, вона може бути і спірна, але з іншого боку це вибір людей. Це не означає, що вони продалися, я так не вважаю. В Грузії багато хто вважає, що ці люди продалися, але я так не вважаю, якщо чесно. Чому? Тому що це вибір, інституційна боротьба. Якщо ти йдеш на вуличну боротьбу, ти маєш добре оцінити свої можливості, свої ресурси. І коли ресурсів не вистачає, не треба відмовлятися від інституційного поля боротьби, в тому числі і в парламенті, і в місцевих органах. 

Треба використовувати всі інструменти, треба боротися і на вулиці, і в парламенті. Тобто, коли сконцентрованою боротьбою не виходить, тому що у твого опонента сили більше, ніж у тебе, в цьому випадку треба йти не по лінії фронту, а треба лінію фронту просто розширити. І на всіх фронтах боротися. Зараз політичного життя як би немає, влада зараз святкує перемогу.

-А все-таки ваш прогноз - продовжаться ці вуличні акції протесту, після того, що відбувається?

Буде якась пауза, влада спробує зараз використовувати цю ситуацію для того, щоб закінчити все це. Але я думаю, якщо навіть буде якась пауза, то через якийсь час це все знову піде на вулицю. Чому? Тому, що коли ми знаємо, що не менше 70% людей наалштовані проєвропейськи, вони впевнені, що влада нас як би штовхає в російську імперію, ці люди активізуються в будь-якому випадку. Вони можуть перепочити, але протест, я думаю, все-таки знову повернеться до своєї активної фази.

-А виходить, що є вже забитий час, на проспекті Руставелі, неважливо, яка погода.

Так, якщо я не вірю, це 316-й чи 317-й день сьогодні.

-Скоро рік, так. І дійсно день в день, кожен вечір?

Так, кожен вечір. Це як на роботу йдуть ввечері, вранці працюють десь, а ввечері люди йдуть на Руставелі. 

Як писав "Ми-Україна" раніше, послиню Грузії в США Тамар Таліашвілі викликали в Держдепу США, де їй висловили "глибоку стурбованість" заявами офіційних осіб уряду в Тбілісі.

Головне