Хтось говорить українською з дитинства, хтось намагається перейти на українську, інші не бачать у цьому сенсу. Чи може патріот говорити російською – обговорили гості авторського проєкту "Плюси мінуси" на телеканалі "Ми-Україна+" з Володимиром Золкіним.
У студії звучали різні позиції – від думки, що українська мова є важливою об’єднуючою рисою нації, до закликів не робити поспішних висновків щодо людей, які говорять російською.
"Людина може мати певний набір чеснот та не мати інших чеснот. Може бути дуже хороброю та може бути дуже дурною. Може бути дуже дурною, але дуже доброю. Тому коли ми говоримо – чи може людина бути патріотом? Так може. Але також йде мова йде про те, наскільки людина відчуває себе. Тобто, людина позбавлена певної якості, вона не відчуває це позбавлення, як щось що викликає невдоволення. Сказати, що головним на цій війні є зберегтись фізично, а всі інші чесноти та інститут ідентичності "мене не цікавлять" – це проблема", – вважає політолог Валентин Гладких.
Експерт з мовних питань та співкоординатор руху "Простір свободи" Тарас Шамайда підкреслив, що українська мова важлива та зменшує ризики зовнішньому впливу на державу.
"Українська мова нас всіх об'єднує, всю нашу країну. Ми можемо просто подивитись на сусідню Білорусь та побачити – як можна захопити сусідню країну без жодного пострілу", – сказав експерт.
Водночас заступник директора Інституту мовознавства Олександр Скопенко закликав до стриманості: не слід поспішно маркувати людей на підставі однієї ознаки. Він нагадав, що багато хто розмовляє російською з різних причин, і це індивідуальне питання.
"Я б закликав не квапитися з якимось визначення стосовно людей, які не розмовляють українською мовою. Ми не знаємо індивідуальної історії людини, в якому віці вона перейшла на російську, чи народилась в російськомовній родині і так інше. Все це великий комплекс та на нього не потрібно давати такі спрощені відповіді, бо це дуже складні питання. Не можна маніпулювати. Якщо людина використовує цю мову – це не означає, що вона є обов'язково "рабом" або ворогом. Треба досліджувати походження, погляди культурні та політичні. Це дуже складне питання", – сказав Скопенко.
Громадська діячка й колишня військовослужбовиця Євгенія Емеральд поділилася досвідом особистого переходу: спочатку вона спілкувалася російською, потім на фронті почала вивчати й говорити українською. За її словами, підтримка й приклад побратимів допомогли зробити цей крок власним бажанням без примусу та засуджень.
"Так, може розмовляти. Мені пощастило, що ніхто з побратимів мені не казав, що я не така, що я погана, бо розмовляю російською. В мене це викликало повагу та інтерес, мені захотілось та я вивчила українську мову, це був мій інтерес. Вони мене заохотили, якщо нав'язувати, якщо будуть радикальні міри, то буде відторгнення", – розповіла колишня військовослужбовиця.
Як писав "Ми-Україна" раніше, речник МЗС Георгій Тихий заявив, що саме реакція міністерства призвела до реакції правоохоронців на напад на україномовну сім'ю у Швейцарії.
