Командувач Національної гвардії України, бригадний генерал Олександр Півненко в інтерв'ю телеканалу "Ми-Україна" розповів про сучасний стан підрозділів Нацгвардії, нові кадрові та матеріальні ініціативи у відомстві, роль гвардії на фронті, застосування дронів і боротьбу з корупцією в НГУ.

- Вітаємо друзі. Ви з каналом "Ми-Україна". Сьогодні говоримо про фронт, про наболіле і, можливо, трохи про особисте. Пані та панове, з нами сьогодні командувач Нацгвардії України, бригадний генерал Олександр Півненко. Пане Олександре, вітаємо вас. Дякую, що знайшли час.

Вітаю вас, дуже радий бути тут на місці разом з вами, поділитись певною інформацією, що ми зараз зробимо і до чого йдемо.

Інфраструктура і зміни в НГУ

- Перше питання у мене буде, якою кров'ю або якими зусиллями все це дається, підтримання ладу і порядку. 

Це все йде від командирів на місцях і, звісно, від нашого планування стратегічного, яке ми бачимо по розбудові наших об'єктів, військових частин, навчальних центрів. Тобто ми за два роки збудували приблизно 300 збірних казарм, швидких, які до двох місяців будуються.

Тому що капітальне будівництво під час війни - це витрата часу. А нам треба розміщати особовий склад, нам треба його готувати в нормальних умовах. Казарми не йдуть в жодне порівняння з тим, що я бачив колись.

- Тут враховані якісь певні інновації?

Звичайні сендвіч-панелі. Звичайні казарми, але вони посилені. Тому що у нас був досвід такий, він не дуже гарний був. Треба було пояснювати виробникам, що це не просто якась будівля для життя, а це серйозно розраховано на 150 військовослужбовців. Розумієте?

Це певне навантаження на систему там різні з'єднуючі і тому подібне. Ну, тобто, це все час. Коли я такого ніколи не робив, а роблять зараз швидко і, в принципі, де нам потрібно і як нам потрібно. Вони можуть бути різнопланові, адміністративні будівлі для проживання, для навчання, для зберігання озброєння і тому подібне. 

- Ви пишаєтесь тим, що виходить? Вас задовольняє результат?

На 50%.

- Ви взагалі буваєте повністю задоволеним?

Багато зі своєю командою, зі своїми заступниками, з командирами міського частини бачення для розбудови Національної гвардії як цілому. І в подальшому на 5-10 років, розумієте, щоб все було дійсно серйозним військовим формуванням. Ми і так являємося вже за ці роки серйозним військовим формуванням з двома корпусами, з бригадами.

Не гірше, ніж, скажімо так, чим механізовані, тому що вони по своєму складу і є механізовані бригади, тільки називаються бригади оперативного призначення.

Ситуація на фронті

- Ну, очевидно, глядачі б нас не зрозуміли, якщо б ми не говорили про те, що відбувається зараз на лінії бойового зіткнення. Ви систематично самі буваєте там особисто. Якою вам бачиться ситуація на фронті? Як би ви взагалі схарактеризували цей етап війни, який зараз триває?

Ми зараз знаходимося в гострій фазі, я так розумію, і бачу, що Куп'янський напрямок, Покровський напрямок, Лиманський напрямок. Але я скажу за військовослужбовців Національної гвардії, ми стоїмо на позиціях, ми виконуємо штурмові дії. Окремі загони спеціального призначення зараз працюють по Покровську, по Куп'янському напрямку.

Десь щось у нас виходить, особливо на Куп'янському напрямку виходить. Десь виходить у нас під Мирноградом стабілізувати ситуацію, відкинути ворога, для того, щоб він перейшов до оборонних дій. Але це все час. І війна, як ми бачимо, вона не має якихось там меж. Так не буває.

Тому часових проміжків в плануванні, вони, звісно, є, але вони не завжди витримуються. Так само і противники, як ми бачимо. Вони давно вже повинні були заходити по їх планам і Покровськ, і вийти на Краматорськ, на Слов'янськ. І там вже вести бої за ці міста. Але в них не виходить, тому що, відповідно, Україна працює над цим, всі Сили оборони, Збройні сили - це основа.

Дронові технології

І Сили оборони, які допомагають, всі над тим працюють, розвивають. Як і безпілотні напрямки. Ви ж бачите, дуже широко і серйозно ми працюємо в цьому напрямку по безпілотних системах. Це ж різнопланові безпілотні - FPV, Mavic, скиди, скиди. Тобто, на оптоволокні працюємо, на крилах працюємо. Кожна бригада при собі вже має свої батальйони безпілотних систем.  У нас є окремий підрозділ безпілотних систем - це "Тайфун", "Крила Омеги" і "Лазер".

Ну, до речі, якщо взяти по знищенню військової техніки, ми вже знищили силами безпілотних систем на 14 млрд дол., 2200 танків. Там більше 3000 артилерійських систем. Над цим працюємо і дуже активно працюємо по розвіддронам противника.

За це люди отримують премію в Нацгвардії. Тому вони ефективніше стали, в рази ефективніше, розумієте.

Мотивація військовослужбовців і кадрова політика НГУ

- Цікаво, а взагалі над мотивацією, моральною, матеріальною, це якийсь окремий вид роботи?

Звісно, у нас є департамент персоналу, це займається мотивацією, відповідно, і в бригадах так само, люди, які мотивують. Ви знаєте, у нас два основних напрямки - "Хартія" і "Азов". Це два військових корпуси, і в них є досить різне, але якщо взяти досить спільне бачення, як треба мотивувати людей, щоб вони виконували свої задачі.

Якщо взяти "Азов" - це більш відомий і старий підрозділ з серйозним досвідом, то "Хартія" дуже швидко набирає оберти. Взагалі, я вважаю, що така конкуренція важлива для розвитку. Але це здорова конкуренція. І ми за цим слідкуємо, щоб не було якихось там підпільних ігор, а ми виконуємо одні задачі, ми захищаємо нашу країну, і все, нічого не вартує.

Просто виконуйте задачі, захищайте нашу країну, бережіть своїх людей. Це особливості нашої роботи.

Kill-зони на лінії фронту

- Пане Олександре, ви коли почали перечисляти дрони, відповідно, коли ми говоримо про дрони, ми говоримо про kill-зони. Частіше вже зараз"кілзони" називають певним феноменом сучасної війни. Чи погоджуєтесь ви, що це дійсно феномен, чи це, я не знаю, якась там трансформація колишніх мінних полів? Ну і зрештою, ось ці "кілзони", як ви бачите їх розвиток, вони будуть розширюватись або навпаки звужуватись через технологічні рішення. І чи унеможливлюють ці самі kill-зони, наприклад, якісь проривні миттєві наступальні операції?

Kill-зони - це, звісно, нормальна історія, ми про неї вже розмовляли і всі за неї кажуть. На певних напрямках вони працюють ідеально. На деяких напрямках, головний напрямок удару противника, наприклад, там дуже важко стримувати, тому що тактика противника дуже змінилася, вони вже по одному йдуть, по два, по одному, виходять пішки там і за певний час можуть двоє-троє діб добиратись до тих точок, які вказані відповідно їхніми штабами.

І їх дуже важко контролювати, тому що це може бути негода, дрони можуть не літати. Міняємо тактики, і вони міняють тактику. Вони проходять в глибину - до 10 кілометрів можуть проходити. Засідають і сидять, їх треба вибивати. Необмежений людський ресурс противника, зміна тактики.

Необхідно впроваджувати систему підготовки для того, щоб кожен військовослужбовець вмів стріляти з автомату, так він вмів керувати дроном на базовому рівні для того, щоб себе забезпечити, свій захист на позиції.

Присутність командування на передовій

- Ви особисто або ваші представники як часто буваєте безпосередньо на передовій?

Є графік, знаєш, міжвійськовий. Я підписав графік по заступникам, вони їздять відповідно, кожен один раз в тиждень виїжджає. І так, грубо кажучи, кожен заступник раз в місяць буває на фронті. А є інші історії. Наприклад, є якась проблема, треба розібратися, що там, може, командир десь вже трохи втомився або ще якась історія, то ми виїжджаємо за рішенням міністра або за рішенням головнокомандувача, вже безпосередньо. І такі випадки можуть бути.

Тобто я поїхав планово сьогодні, наприклад, а через два дня поїхав непланово. Таких моментів часто буває, тому що треба для командирів теж підтримка. І для бійців те ж саме. Коли вони знають, що приїжджають командувач, приїжджають заступники, приїжджає міністр внутрішніх справ, як ми бачимо це постійно. Тобто головнокомандувач ЗСУ їздить по фронту.

Довіра до підлеглих

- Особисто ви користуєтесь, окрім, зрозуміло, оперативних зведень, якихось розвідданих, ви ще використовуєте якісь альтернативні джерела інформації, щоб поліпшити свою обізнаність того, що відбувається на ЛБЗ?

Ну, є оперативна інформація з ГУР, наприклад. Є розвідка в бригадах. Є в мене "Дельта". Я бачу повністю все. От, все, лінію ЛБЗ повністю бачу. І зміни. Те ж саме я бачу. Тобто, мені не проблема зайти в телефон або в планшет, або в комп'ютер і подивитися в будь-який момент, скажімо так, що відбувається.

- Тобто, вас неможливо надурити з приводу того, що якась позиція активна, а насправді вона неактивна?

Командира бригади можна надурити командиром батальйону, наприклад. А командир роти може надурити комбата. Це дуже важливо і це треба перевіряти. Тобто, я довіряю своїм командирам бригад на сто відсотків. Всім. Тому що ми їх ставили з міністром внутрішніх справ. Я відправляв погодження і призначав і ставили їм задачі. Особисто, розумієте?

- Але ж є командир роти, який може, або командир зводу, або хтось переживає щось.

Тут треба відкреслити ці всі історії, знаєте, і вже не хвилювати, що ти втратив позицію, відійшов там. Просто треба доносити вчасну інформацію. Ми вже приймемо рішення. Ну, якби ніхто вже нікого сварить за це, не буде принципів, або там приймати міри серйозні. Нема, взагалі, нема сенсу. Люди і так, вони над нормою виконують задачі.

Евакуація особового складу

- Евакуація поранених - це дуже важливо.

Про це треба пам'ятати і жити цим. Спецпідрозділи - це краще виконують - бригади не зовсім краще.

- Але ж вони чому так цього не роблять?

Тому що об'єм інший, розумієте? Спецпідрозділи - це група, а бригада - це від 5000 військовослужбовців. І за цим все треба слідкувати. А дрони літають, і не дають можливості евакуювати. Тому це загроза така, краще вислати вже БТР, якийсь або БМП з серйозною системою захисту, під темну пору дня, під погану погоду, під туман. У мене, наприклад, сьогодні туман, і ми проводимо ротацію, я знаю, на деяких напрямках. 

- Певно, ви розумієтесь, на всіх ланках в Силах оборони ви пройшли шлях знизу до гори. За ось цей час, за час вашого шляху, знаєте, у спортсменів зазвичай питають, чи є у вас відчуття супротивника? Чи є у вас, я питаю тепер, відчуття супротивника? Можливо, воно якось змінювалось, коли ви були молодшим офіцером і зараз?  Чи він для вас прогнозований? Чи ви розумієте, що від нього чекати? Або що від нього не дочекатися взагалі?

По-перше, я вже більше 20 років в армії. Я не скажу, що я розуміюся. Тому що, повірте, в армії постійно виконуєш задачі і постійно вирішуєш проблеми. І тільки я не знаю, з часом, можливо, це все, коли ти підеш на пенсію, все закінчиться. А у військовий час - це надважко.

Розуміння супротивника. Мені не важко було воювати в окремих підрозділах спеціального призначення. І навіть в бригаді подобалось воювати. Тому що є конкретні задачі, є конкретна історія, і ти її виконуєш в принципі. І робиш все, що від тебе залежить. А що не залежить, ти просиш для того, щоб вирішили на вищому рівні.

Зараз інші об'єми і важче, набагато важче. А противник діє, він діє з розумом і хоче нас знищити. І в нього є необмежені ресурси, скажімо так, по відношенню до нас. А ми, нам потрібно воювати головою, а не людьми, і робити так, щоб він відмовився від своїх планів. Це дуже важко.

Насправді, якщо ми цього досягнемо, я впевнений, що це буде, то просто можна потім все життя спокійно сидіти і бути впевнений, що ти щось зробив для цієї країни. 

Підготовка для цивільних

- Пане Олександре, на ваш погляд, до чого готуватися передовим підрозділам? 

Це важке питання, часи нелегкі. Відповісти так, в тому стані, в якому є росія, вони не залишать нас поки. Тому треба готуватись до ведення бойових дій. І розуміти населенню, що це важливо.

- Якщо, умовно кажучи, на вулиці до вас підходить цивільна людина і питає, пане Олександре, порадьте щось, чому мені треба навчитись, які курси пройти, щоб підвищити умовно свої шанси на виживання, зокрема, в умовах ось цих бомбардувань, які росіяни проводять і без сумнівів будуть проводити далі?

Медична підготовка - ти повинен собі надати медичну допомогу, або близьким і рідним, або взагалі іншій людині, яку ти бачиш, що треба надати. Це така історія. Це ж не професійні медики, ми це розуміємо. Якщо людина лежить непритомно, то треба, щоб не пошкодити нічого, не завадити. А якщо десь надрив ноги, руки, накласти турнікета, викликати швидку, забезпечити вільне повітря, щоб він дихав, або водички дати, то треба розуміти.

Взагалі, медична підготовка. Фізична підготовка - це завжди була історія, яка повинна бути з кожною людиною, в принципі. Я не кажу навіть в Україні, якщо чесно. Фізична підготовка завжди допоможе в будь-якій, навіть найскрутнішій історії, вона допоможе. Для війни, зрозуміло, використання зброї своєї індивідуальної.

І, в принципі, як я казав, робота з дроном. Мінімально, щоб міг захистити себе. З позиції вилітає дрон, розумієте, невеличкий, наприклад, 5-дюймовий і не дає противнику дійти до твоєї позиції, не зайти з гранатами, не проводити штурмовий дій, поки наші основні сили дронів підлітають.

У нас завжди час певний, це до 15-ти хвилин. Це час треба забезпечити, щоб противник не заліз туди і не бачив. Це теж непроста ситуація. Тому що не всі військовослужбовці. Взагалі, чому така проблема у нас склалася? Є підготовлені люди, які хотіли і йшли в армію, а є просто ті, хто пішли по мобілізації.

Я чомусь ще пов'язав безпеку цивільного населення тилового, яка безпосередньо пов'язана з психологічним станом вояка напередовіше. Німці під час Другої світової робили певні акценти з таким пристрілом, що, мовляв, ми будемо бомбити мирне населення.

Не дай бог щось відбувається з родичами вояка, який зараз на передовій, знаючи, що і родичі в небезпеці, і, не приведи Господи, якщо вони там поранені або зазнали якихось травм, він і воювати буде гірше.

Я ось чому ще питаю про безпеку цивільного населення. Особливо зараз, коли я не знаю, що має відбутись, щоб людина почула сигнали повітряних тривог і пішла в укриття. Для військовослужбовців, звісно, це втрата.

Ми багато випадків знаємо серйозних, де хтось повернувся з полону, батько був на війні і не дочекався. У нас все життя перекроєно цією війною, цими втратами, цими каліцтвами, цими полонами і тому подібне.

Але це наша доля, Бог не дає просто так, знаєте, навіть країні. Значить, ми станемо сильніші і розумніші. І будемо розуміти, хто біля нас знаходиться, кого вибирати, куди і взагалі що робити для того, щоб стати сильною країною і жити, наприклад, як нормальна цивілізована країна. І не бачити цієї війни, щоб діти наші не бачили цього.

Ми дорослі, ми переживемо. Це не страшно вже. Уже наші люди набагато стали черствіші і безстрашні для цих історій. Я не рахую, що це потрібно, мабуть, нам, але така наша доля. Не ми вибирали.

НГУ і корпусна структура

- З приводу, повертаючись до сьогодення, Сили оборони України, буквально за останні кілька місяців, півроку, відбулись колосальні зміни. Я маю на увазі не лише кадрові, але і структурні. Безпілотні сили ППО, об'єднання штурмових підрозділів і перехід на корпусну структуру. Як Нацгвардія працюється в корпусній структурі?

Я навіть забігаючи наперед, зараз я ще більше конкретизую, що я маю на увазі. Коли лише тільки обговорювався такий перехід, ми робили включення з ізраїльськими військовими експертами, а вони, як правило, офіцери усі, і вони дивувались.

Ми зараз не можемо зрозуміти, як Україна буде переходити на корпусну структуру, оминаючи таке поняття як дивізія. Тепер ось це все я згрібаю в одне питання.

Пане Олександре, як працюється над нацгвардійцям в корпусній структурі? Чи чекати нам дивізії, чи, можливо, вони взагалі не потрібні?

Корпуси ми давно планували, з головкомом розмовляли і він нас підтримував. Основна ідея, щоб командири корпусів, наші командири, управляли нашими військовослужбовцями. Це все дуже просто. Тому що трошки різні структури, знаєте: Збройні сили, НГУ, Державна прикордонна служба та Міністерство внутрішніх справ.

І це все треба поєднувати, тому що коли ти служиш в одному напрямку або в іншому, є Сили спеціальних операцій, то як би там не було, коли твій командир - це твій командир. І він бачить проблематику.

Це твій командир, який керує - і є контроль, і є вплив. Швидкий вплив і швидка реалізація.

Дивізії - це просто менша за корпус структура. У нас просто не було дивізій в Україні, а були корпуси. Вони ж були до цього. Просто вони не виконували задачі управлінням корпусу і не керували, коли ми розпочинали наступ у 2023 році.

Але це все було таке, епізодично. А зараз це вже системно, і залишилось найважче - це просто перемістити всі бригади, кожному віддати кожного. Все. Оце дотягнути, і ми тоді вийдемо до нормальної історії.

Кадрова політика

- Також, повертаючись до ось тих дискусій і тоді звучали ці закиди, як українці будуть вирішувати кадрові питання? Тепер там керівного складу має бути більше. Ну і, відповідно, корпуси мають бути укомплектовані. Як з цим питанням в нас, гвардії? Як ви вирішуєте?

Більшість ми комплектуємо за свій рахунок. І я маю на увазі озброєння військової техніки, кадрові рішення. Переходимо з головного управління, переводимо людей з територіальних управлінь.

Наприклад, створити окрему артилерійську бригаду, що ми зараз будемо робити. Ми в двох корпусах будемо створювати нові окремі артилерійські бригади. В нас є артилерійська бригада, але вона вже працює.

В принципі, ми знаходимося постійно в передових позиціях по враженням ворога. На першому, другому, третьому місці, але ми постійно, скажімо так, у призах, тому що Герой України командує, який обізнаний, який розуміється на справі.

І дуже швидко вона створилася, почала свою роботу і показала свою ефективність. Наприклад, ми створюємо ще дві в кожному корпусі. Треба техніка, данські моделі, вона йде. Тобто, більше зараз, звісно, не САУ потрібно, а просто гармати. Тому що САУ, вона об'ємна, її важче сховати і важче витягувати, коли її підіб'ють, наприклад.

А пушка, вона є пушка, його швидко витягнув, перекотив. Тобто, розумієте, так? Раніше було навпаки. Хотіли всі САУ Zuzana. У нас теж є САУ Zuzana, САУ "Богдани" є, танки "Leopard", "Bradley".

Але Д-30 є Д-30. Тобто, розумієте? Тобто, вони і працюють, і вони виконують свої задачі: 155, 122, 105 мм.

Підготовка бійців НГУ у Норвегії

- Ви згадали данців. Знаєте, кого я згадаю? Я згадаю тоді норвежців. Відкриваємо сайт Міноборони. В Норвегії завершився курс підготовки особового складу Нацгвардії України. Розкажіть, будь ласка, докладніше, що це за співробітництво, наскільки воно плідне, наскільки воно корисне нам, наскільки, можливо, воно корисне і норвежцям? 

Поїхали ми в Норвегію передовою групою для того, щоб знайти порозуміння з їхньою гвардією. Ну, Національна гвардія Норвегії. Після цього дуже швидко ми спланували навчання, ми допомогли їм. Все в них було прекрасно, підготовка снайперів, штурм траншей і тому подібне.

А я кажу, дивіться, проблема, ідете ви трійкою, заходите, зміни відбуваються, але ви не дивитесь наверх. Кажу, а так вже не працює. Тобто це потрібно контролювати. І ми вам цьому допоможемо. І ми реально допомогли.

Наші інструктори поїхали, все показали, розказали, започаткували ці курси. І ми з ними дуже приємно працюємо. Ми на співпраці, командувач Норвегії приїжджав до нас. Буквально недавно ми спілкувалися про подальший розвиток.

Там психологічна допомога іде, тому що наші психологи навчаються з їхніми психологами, передають досвід, забирають той досвід, який в них є. Розкручуємо цю історію. Снайперська підготовка працює в штатному режимі.

- Я хотів спитати, там є досить вузький перелік спеціальностей - це зараз найбільш затребувані спеціальності?

Те, що вони системно працювали, не тільки вони допомагають. Там більше десяти країн, в яких ми постійно знаходимося. Це Європа, США, Норвегія, Фінляндія. Там ми взагалі по всім, де нам потрібно. Польща дуже допомагає, німці - постійно йде допомога.

Взагалі ми за ці, скажімо так, два роки з плюсом підготували більше 20 000 військовослужбовців за кордоном. Це тільки Нацгвардія, ми взагалі в себе збільшили спроможності в шість разів з 2022 року. От така наша була задача.

Ми зараз готуємо, в принципі, з запасом. В нас є можливості розширятися і розширятися. Ми це робимо, робимо і робимо. Відповідно, програми підготовки наших фахівців за кордоном, вони коригуються.

Я пояснюю, до чого я веду. Безумовно, в приватних розмовах хлопці не раз мені казали, що вони не дивляться в небо, вони трохи відірвані від реальності. Країни іноді бувають, які не воювали 100 років, в нас вже ось такий досвід і, відповідно, їхні програми не завжди робочі для нас, для наших умов. 

- Чи готові наші західні партнери коригувати свої програми з підготовки нашого особового складу?

Якщо концептуально, то готові, але потрібно з цим працювати. Наприклад, у нас вже п'ятий випуск БЗВП, і ми вже п'ять разів міняли його. І вже до кінця року будемо на шостий додавати туди дрони для піхотинця.

Про базову загальновійськову підготовку

- До речі, а як ви ставитесь, знаєте, зараз на рівні експертного, я підкреслю, середовища або середовища оглядачів, триває певна дискусія, що, мовляв, одразу треба переходити на базу військового підготовку на території частин. Ви людина-практик, не теоретик. Ваше ставлення, чи можете тут і зараз розставити крапки?

Звісно, можу. Військові частини не забезпечені, вона забезпечить інтенсив два тижні. Плюс після БЗВП ми так і робимо інтенсив. Немає часу наскільки розгорнути навчальну матеріальну базу. Просто я хочу взяти цих експертів і привезти в навчальний центр наш. У нас є все, в принципі.

Люди приїжджають, американці приїжджають, кажуть, вони не повірили своїм очам, щоб ви розумієте. Не повірили. Тому що ми маємо все. Ми маємо симуляції на всі види озброєння маємо. І навіть на міномети на 120-ті.

Ти береш міну, закидуєш, і дивишся, як вона летить, і час вимірюєш, вводиш координати і тому подібне. Навіть на це ми маємо, на протитанкові засоби, взагалі на все. І дрони використовуємо в підготовці, коли штурмуємо населені пункти, які в нас вже городки вибудовані. Штурм траншеї, який ми вже ввели, це як просто вправа загальна військова, де ви повинні виконувати кіл-хауси, ну, тобто, є все.

Є інструктори, які вже цим займаються певний час, є системність, є сталість. Так, звісно, не вистачає інструкторів. Це така загальна проблема, тому що командири військових частин не будуть відпускати своїх підготовлених бойових інструкторів з військових частин.

Але інколи ми проводимо ротації. Для того, щоб ці інструктори їздили, допомагали і перевчали досвід. З навчальних центрів відправляємо на ротації інструкторів, для того, щоб вони там переймали досвід. Це воно працює.

У нас зараз є системні, а є особистості. Багато ми тримаємося на особистостях. На підготовлених командирах військових частин, на підготовлених інструкторах, які з досвідом. От якщо людина хоче і розуміє, для чого вона це робить, то вона буде це робити і розширює той свій кругозір, і краще навчає.

Спілкування з родинами та соціальний супровід

- Пане командувач, як то кажуть, давайте ще глянемо по той бік війни. Наскільки часто до вас так або інакше звертаються дружини, матері, сестри, військові? Які шляхи комунікації існують? Я, забігаючи наперед, зайшов на вашу сторінку на Facebook, почитав в тому числі коментарі там. Які шляхи спілкування з вами в них є?

По-перше, якщо напряму, можна, через Facebook. У багатьох вже є мої номери.

- У вас є час моніторити? 

По-любому я моніторю, якщо там відповісти не відповідаю, перекидаю цю інформацію на управління соціального супроводу, і вони вже займаються. Я просто тоді їх контролюю, щоб були якісь відповіді.

Бувають випадки, не дійшла інформація до рідних, вони мені знову пишуть. Я вже починаю більш серйозно включати цю історію. А там по певним причинам вона ж спускається, ви ж розумієте. Зверху вниз на командира військової частини.

Інколи напряму працюємо, тому що так швидше. Збираємось постійно, раз-два тижні.

- Які це запитання? З чим звертаються до вас?

Ми збираємо по військових частинах рідних, безвісти зниклих та полонених. Цю роботу ми робимо постійно. Раз-два тижні ми збираємо ці сім'ї. Якщо це безвісті зниклі, то, зрозуміло, історію поверніть тіло або скажіть, що трапилось з моїм чоловіком або сином.

Люди багато чого не розуміють, тому що це цивільні. А питання вони задають серйозні. І це завжди дуже важко з ними спілкуватися. Але це потрібно робити, навіть якщо тобі важко.

Ми збираємо не тільки з гвардійців, командирів військових частин, управління персоналу, юристів, фінансистів, кадровиків, зі Служби безпеки, з поліції, відповідно, з ДСНС збираємо людей для того, щоб на кожне питання професійна людина могла дати відповідь, щоб люди просто зрозуміли, що відбувається, і спілкуємось відкрито.

Я всім командирам завжди кажу, не треба не спілкуватися з рідними. Спілкуйтесь, є відео, віддали відео. Нічого тут такого нема. Хай вона побачить, що дійсно людина була там, дійсно прилетів снаряд і, мабуть, людина загинула. Але 100% дати таку інформацію, що людина загинула, ми не можемо, тому що немає тіла.

Буде тіло - буде інформація. Якщо тіла немає, то як можна сказати, що він загинув? - Людина вийшла з позиції, розказувала, що сто відсотків, я бачив, що цей мій товариш загинув на позиції, а потім ми поміняли полонених через деякий час. От розумієте.

Тому що ці люди, які на позиції, вони отримують страх. А страх - це така історія, яка неконтрольована, і вони вже можуть казати зовсім ті речі, які не відповідають реально дійсності.

Важка історія збиратися з полоненим, як три роки в полоні. От що ти будеш розказувати? Результату немає, тому ми і нічого не робимо? Але, насправді, дуже багато змін відбулося. І міністр внутрішніх справ увійшов у переговорну групу, і він уже контролює, в принципі, запроси, щоб гвардійці відсотково були поміняні з полону.

Якщо там 100 чоловік, то нам дадуть 20%, тому що мають 20 відсотків на фронті, то ми повертати нам 20 відсотків. І не забувайте про Маріупольський гарнізон.

Тепер міністр відповідає за гвардійців, за ДСНС, за прикордонників і за поліцію.

Про військового омбудсмана

- Ваше очікування від військового омбудсмана, це полегшить, зокрема, вашу роботу?

Ми відкриті і спілкуємося з людьми і з проблемними питаннями, які вони задають. Так, є, дзвонять військовослужбовці напряму, скарги пишуть на того чи іншого командира. Відповідно до мене інформація доходить напряму, я з нею спілкуюся.

Там є проблемні питання? Добре, ми направляємо групи, розбираємося у всьому досконально, що там відбувається, як там відбувається і чому так сталося - і даємо фідбек. І все, в принципі, і по іншим питанням. Ми забираємо деяких людей. Це така інформація, скажімо так, і вона нам допомагає в цьому.

Окремо хочу подякувати військово-морським силам, їхнім спецпідрозділам, які допомагають забирати гвардійців з тої сторони, і військовому омбудсману Ользі Решетиловій, тому що вона над цим працює і нам допомагає. І в нас є співпраця. Ми не приховуємо проблеми і не хочемо це робити.

Корупція в Нацгвардії

- Підвищимо проблемний градус з усім розумінням, що нічого в світі, в принципі, не буває ідеального. Тим більше Сили оборони - величезна структура і Нацгвардія - величезна структура. Корупційні ризики.

Давайте я навіть трошки ще розширю це питання. Оскільки одна справа, коли умовно командир, який там є історії, вимагає від бійця якихось додаткових грошей за певні дні відпустки. З іншого боку, є точно такі історії, коли солдат приходить до командира, каже, дай мені додаткових днів відпустки, ось тобі гроші. Тобто, корупційні ризики фіксуються з різних боків.

Чи можливо це взагалі вирішити, на ваш погляд? Можливо, вже є якісь кроки з вирішення і таких історій, і на кшталт?

По-перше, в нас після певних подій в липні була створена міністром внутрішніх справ Управління контролю службово-бойової діяльності. Це внутрішня безпека національного організації. Вона відповідає за економічний блок і за особовий склад.

Якщо взяти економічну безпеку, це більш важливо, тому що, ви справді сказали, ми серйозна структура з серйозним державним бюджетом. Ми не менше ста тендерів в системі Prozzoro оголошуємо в день, нових, постійних.

Тобто, розумієте, кожен день по 100, по 100, по 100. Це потрібно моніторити? Звісно, це потрібно. Створені спеціальні програми, програмісти написали, створені захисні, скажімо так, важелі, і підсвічування того, що десь є проблема, розумієте, і треба туди вникнути і розібратися, чому там завищені ціни або не-завищені ціни.

Звісно, це все нове, і ми там працювали в цьому напрямку, але ситуація показала, що треба дуже уважно, знаєте, займатися війною, займатися цими бюджетними історіями, дуже уважно на це дивитися.

Тому це управління, яке створене з липня, вони вже на 290 млн грн попередили у таких витрат, які були завищені. Ми проводили розслідування, якщо треба, міняли, перевіряли на поліграфи і тому подібне. 

Але 290 млн грн ми вже зекономили, ми не дали їх, скажімо так, витратити на ті чи інші історії, пов'язані з корупційними ризиками. І я впевнений, що ми набираємо оберти і в прогресі у нас буде більше, більше і більше.

Тому що штат розширюється людей, ми заводимо на місця вже в кожного командира. Він буде своїм військовослужбовцям відповідати за внутрішню безпеку, за власну безпеку, за службову бойову діяльність, за контролем цим.

Але він не буде підпорядкований командиром бригади, щоб теж не було, а буде підпорядкований напряму цьому управлінню, щоб був контроль, розумієте?

- Пане Олександре, звісно, ми не можемо обійти скандал. Один скандал пов'язаний з прізвищем, де фігурувало, скажімо так, ваше прізвище. Я маю на увазі обшуки Національного антикорупційного бюро в рамках, якщо не помиляюсь, двох кримінальних проваджень. Новина від 5 червня. 

Я впевнений, що вдасться пройти цей шлях і зробити так, щоб більше таких випадків не було, з червня пройшло вже певна кількість часу. Що скажете з цього приводу, ну і взагалі, як справи на зараз? 

Люди там бачили, і я рахую, що вони вважають, то вони мають на це право. Ми, зі свого боку, завжди готові до співпраці, по різним напрямкам, не важливо, що це... Для мене особисто це неприємно, ви розумієте. Це моє обличчя, це, скажімо так, мої люди.

Їх десь прогавили, будемо займатись над тим, щоб так зробити, щоб, відповідно, до закону вони відповіли за свої вчинки, якщо такі будуть. А ми більше таких речей не допустили.

Відповідно, повертаючись до цього, я ж кажу, що було створене Управління служби бойових контрольних діяльностей, яке буде конкретно цими займатися, а я з обох боків буду контролювати, щоб взагалі таких моментів не було.

Тому ми перебудовуємо систему закупівель. Вона не так швидка, звісно, але розумієте, ми не можемо все зупинити, на нуль помножити і потім відбудовувати. Ми просто "ляжемо" в закупівлях і все. І ми не будемо забезпечувати логістично наших військовослужбовців, які виконують задачі.

Тому йде все планово, але з наступного року запрацюють три нових управління, які будуть в головному управлінні. І вони будуть займатися конкретно закупівлями. І ми їх будемо контролювати.

Ще буде аудит і управління контролю закупівельної діяльності. 

- Виглядає симпатично.

Виглядає, але це треба реалізувати. Знаєте, в нас всі плани виглядають круто і симпатично, але не всі реалізовуються. Насправді. Я просто вже живу життя. Це хороша ідея, вони не завжди доходять до кінця. Але хочеться, щоб ця ідея дійшла до кінця і, в принципі, щоб ми забули про це слово в Нацгвардії.

Прогнози і виклики у війні

- Я свідомо не буду, знаєте, вас обмежувати в масштабі відповіді на наступне питання. Я у вас хочу спитати, ось, просто, що далі, - на ваш розсуд, що далі? 

Якщо взяти в умовах, в яких ми знаходимося, то ми готуємося до наступного року для ведення бойових дій. І ми розуміємо, що тільки так і інакше не буде. Можливо, буде якісь припинення по лінії розмежування. Можливо. Це нам на руку.

Ми теж перебудуємося швиденько і будемо готуватись до наступних бойових дій. Можливо, зміниться щось в тій країні агресорів і вони відмовляться зі своїх планів. Це теж нам на руку. І ми будемо далі розбудовувати свою країну, йти вже в європейський напрямок, забути це все, розумієте, і входити і показувати своїм прикладом, що ми змогли, ми та країна, яка змогла виконати всі поставлені перед собою задачі, захистила себе та свої території, своє населення.

В принципі така, а далі буде все добре, якби нам важко не було. Ми все переборемо, тому що ми українці, ми сильні. Ми дуже сильні. Ми вже не розуміємо, наскільки ми сильні.

Я просто спілкуюся з людьми. Я бачу, що їх вже не злякати ні "Орешником", ні "гіперзвуками", ні балістичною великою дальності. Все це історії, хай розказують своєму народу. 

- Що стосується ментального здоров'я? Це те, що українці називають "кукухой". За рахунок чого або кого тримається ваша?

Ментально тримаємось, тому що ми повинні показати своїм прикладом, своєю згуртованістю, своєю обізнаністю, що ми ті люди, які захищаємо свою країну. І для нас це дуже важливо. Просто не треба нервувати.

Є випадки, коли ти хочеш понервувати, є випадки, коли дуже різка зміна обстановки. Теж воно підбурює тебе, а від нервів бувають всі ці проблеми відповідно зі своєю здоров'ям, з психологічним станом, з морально-психологічним. 

Тому немає світла, дуже важко, немає води ще важче, розумієте? Тому і боремо за те, щоб не допустити нашого ворога, щоб він свої плани по відключенню нашої країни від енергетики, тобто, по знищенню, щоб взагалі там на зиму не було світла, а було там вірне підключення. Це якби не наша історія, ми повинні пережити цю зиму нормально. Це важливо не так для військових, бо в кожного військового є генератор, повербанки, ми взагалі заряджені всім.

За військових я не переживаю, вони тому і військові, тому що ми на самозабезпеченні. А самозабезпечення - це у нас і свої хлібопекарні. При кожній військовій частині у нас є свої свердловини і сонячні електростанції на навчальних центрах. 

Це напрямок ми теж розвиваємо, щоб бути, скажімо так, мобільним і самозабезпеченим. Раніше у нас багато військових частин був кейтеринг. Ну, їжу привозили, все нормально. Почалася війна, де ці фірми пропали? Звісно, всі потікали. Так? А як бути з бійцями? Це ж не просто так, я буду варити сьогодні, і завтра всі отруяться, і потім хтось сяде в тюрму. 

А кухні, капець - ніхто не вміє користуватися. Бо це треба пройти на такі курси, а це мінімум місяць. І тому ми включаємось в військову історію. 

У нас є трали, у нас є евакуатори, у нас є, ну, в принципі, все, що потрібно, виконати любу задачу. І задачу, там навіть було прохання перевести трансформатор. Ми це можемо виконати, тому що в нас є техніка, є ДСНС, поруч, які завжди підтримують, розумієте?

Є Нацполк, який теж завжди підтримує. Тому мені подобається в нашій системі внутрішніх справ, тому що ми єдиний "кулак". І я спілкуюся з кожним керівником Державної прикордонної служби, ДСНС, Нацполіції, як з вами.

Фізична форма очільника НГУ

- І про особисте ще одне питання. Просто зафіксуємо факт. Ви, м'яко кажучи, в непоганій фізичній формі. За рахунок чого підтримуєте, можливо, чимось займаєтесь?

Завжди так. Скільки себе пам'ятаю, я в непоганій формі. Але, чим я займаюсь, я для себе знайшов в таких от умовах армреслінг.

- Чому армреслінг? 

Ну, по-перше, ти качаєш завжди свої руки. Ноги, вони і так у тебе постійно працюють. А не потрібно ходити до якихось супер-спортзалів з супер якимись там тренажерами і тому подібне. Тобі достатньо там пару гантелей, якісь резинки, якийсь один тренажер, якийсь блоковий і в принципі, і все. 

- Ще маєте плани позмагатись, до речі?

В чому плюс, що там є різні групи м'язів, ти можеш кожен день займатися на одній групі м'яз, і вистачає в тебе пів години - не в робочий час, звісно. Виступав на змаганнях, я зайняв 10 місце, з 19 в одну схватку виграв, дві програв.

Але для армреслінгу я займаюсь там вісім місяців, а це нічого. Люди по 10-15 років займаються.  Але ти можеш і в 50 займатися, і в 55, і в 60 виступати на змаганнях. Тобто це є приклади. По всьому світу люди займаються. Це не легка атлетика, грубо кажучи, не якісь плавання. А це така штука, яка, в принципі, неважливо, скільки тобі років. Важливо просто, в якій ти формі, як ти себе тренуєш.

Підсумок

 - Пане Олександре, наостанок, заключене слово. Традиційно, я би не хотів Вас обмежувати в жодній темі. Те, що Ви вважаєте за потрібне, сказати нашим глядачам, будь ласка.

Я хотів би сказати, щоб всі розуміли, що НГУ - це невід'ємна складова Міністерства внутрішніх справ, це невід'ємна складова Сил оборони України.

Ми виконуємо задачі в обороні і наступі, як на військовому напрямку, так і по охороні громадського порядку, важливих державних об'єктах, конвоюванню, охорони публічних місць, консульських установ та посольств.

Ми різноманітні, ми різні, але ми захищаємо свою країну і захищаємо кожного і кожну. Для того, щоб у вас було нормальне майбутнє. І переживаємо за кожного гвардійця, і підтримуємо кожного гвардійця. Ви завжди можете до мене звернутися, це не проблема, і я спробую вам допомогти.