Радість під час війни - це необхідність, яка допомагає виживати. Але коли вона переходить у надмірність і демонстративність, у військових виникає внутрішній протест.
Про це розповіла психоаналітикиня Ніна Кокойло для “Ми-Україна”.
"Мова йде про певну межу тому, що чи етично радіти? Так, радіти етично. Це не зрада, це не байдужість, це те, що нам допомагає виживати і протистоїть якимось нашим певним жахам, невпевненості. Дійсно час є втома. Втома і виснаження. От втома від очікування, втома від того, що бракує гарних новин. Навіть таке дуже часто чую, втома від втоми. І ми всі по-різному виснажені. Наприклад, журналісти виснажені, фахівці допомагаючих професій виснажені, виснажене суспільство і виснажені військові. Це все різне виснаження і тут не потрібно мірятись, хто більш виснажений. Хоча, безумовно, військові набагато більше виснажені", - сказала вона.
Психоаналітикиня пояснила, що важливо дозволяти собі радіти, але повинна бути певна межа. За її словами, радість дозволяє протистояти жахіттю та дає певне наповнення, тому що дуже багато є подій, які виснажують.
"Це можуть бути різні речі, це можуть бути якісь маленькі радощі. І, безумовно, вони потрібні. Але коли, наприклад, ми бачимо радощі на зразок якоїсь вакханалії, то тут у нас виникають запитання", - додала вона.
Також Кокойло навели приклад, коли військовий чи ветеран повертається у цивільне життя чи відпустку, він не бачить, що "тут люди думають про війну і щось про неї знають". Тоді у військових виникає дисбаланс.
"І вони не можуть зрозуміти, що тут люди такі посміхаються, ходять, спокійно їдять. Але більше всього дратується не ці якісь звичайні речі, які супроводжують наше життя, а це те, коли відбуваються такі події, коли людина вивертає своє розкішне життя, чи свої якісь такі перегони для того, щоб наздогнати божевільні радощі", - пояснила вона.
Чи можна демонструвати щастя у соцмережах?
"Соціальні мережі вже стають якимось іншим способом існування і іншим способом отримання емоцій. В мене також виникає багато питань, коли людина "вивертає" своє життя, в якому занадто чогось відбувається яскравого, і є протиріччя до того, що, наприклад, це відбувається у період війни. Для мене це також є певним протиріччям, коли це занадто. Тобто, ми говоримо про якусь межу. Не тому, щоб заборонити собі радіти. Радість – це не аморально, аморально це буде заборонити собі жити і відчувати себе живим", - додала психоаналітикиня.
Як інформував "Ми-Україна" раніше, війна впливає на те, як діти сприймають і проживають події навколо себе. Психоаналітикиня порадила, на що варто зважати батькам.
