Президент України Володимир Зеленський дав ексклюзивне інтерв'ю для телемарафону "Єдині новини". Під час розмови він розповів про українську ядерну зброю та вступу до НАТО, яку допомогу готові надати союзники, що насправді затисне росію сьогодні, мобілізація з 18-ти років та економічне бронювання, реальні деталі плану перемоги.

- Ви щойно повернулися із зустрічей у Європі, до цього презентували План перемоги у Верховній Раді, до цього були на Балканах. Чи є вже фідбек? 

Достатньо довге відрядження з паузами. Так, було представлення плану перемоги, частина якої є посилення наших бійців, посилення нашої армії. 

Який є фідбек? Передусім, я б почав з першого представлення, це були Сполучені Штати Америки. Фідбек був майже одразу. Наша команда поїхала туди з начальником Генштабу Баргілевичем, а також віцепрем'єркою Стефанішиною, працювали над питаннями щодо НАТО, щодо запрошення в НАТО, а також щодо посилення нашої армії зараз, пунктом два плану перемоги. Щодо фідбеку, я чекаю команду Білого Дому в Україні. Ми чекаємо, і в найближчий час вона буде тут з тими чи іншими відповідями.

Також у мене була розмова два дні тому з президентом Сполучених Штатів Америки, ми отримали пакет на півмільярда, а також домовилися, що це є частиною такого ж плану, що ми будемо отримувати дуже швидко, зараз раз на два-три тижні може бути, отримувати пакет, який буде посилювати нашу армію. Деталі не буду говорити, тому що не маю права на це, але ви будете бачити потім деталі.

Пакети будуть, я думаю, великі, від півмільярда до 750 мільйонів, і я думаю, це буде достатньо швидкий процес. Це для нас дуже важливо, щоб в найближчі місяці, на що розрахований план перемог, щоб в найближчі місяці, жовтень-грудень, максимально посилити Україну. Це що стосується Сполучених Штатів Америки. Від них також залежать достатньо складні питання, це запрошення в НАТО, ми працюємо на цим. 

Потім були зустрічі у мене з представниками сімки іншими, з Францією, Німеччиною, Італією, та Великою Британією. З Францією у нас була дуже позитивна зустріч. Знов таки частиною плану є посилення наших бригад, а саме можливостей завдяки резервам, укомплектованим бригадам, нормальною, якісною технікою. І тут міністр Умєров був разом, до речі, з президентом Франції, вони були там, де укомплектовується і тренується наша бригада в Франції, до кінця листопада бригада буде в Україні. Вони випереджають всі інші країни, Франція в цьому напрямку, саме в посиленні і укомплектуванні бригад.

З президентом Франції ми дуже добре поговорили, я думаю, що Франція буде підтримувати і вступ України в НАТО, Еммануель особисто буде це робити, і я думаю, що він буде працювати з іншими партнерами, від яких залежить позитивне рішення цього пункту. 

Складним досі є пункт щодо пакетів стримування, ракети далекобійного враження ворога. І незважаючи на те, що я піднімаю це питання, що ми маємо право, повне право, маємо і моральне, і юридичне, захищати себе і використовувати відповідну зброю, якщо росія не захоче закінчити війну. Принаймні, ми можемо вже частково використовувати таку зброю перед зимою, або в час зими, коли нам погрожують майже офіційно, блекаутом. Тому я вважаю, що ми маємо повне право на це. Незважаючи на це, питання це складне.

Важливо, що країни-суб'єкти, які вирішують це питання, вони по-різному ставляться до цього питання. І це дуже важливо, тому що є країни, які ставляться до цього з позитивом. А так як це ризиковане питання, якщо вам дають відповідний пакет дуже сильних ракет, то кожна з цих країн, це Сполучені Штати, Об'єднане Королівство, Франція, Німеччина, Італія. І зрозуміло, що ніхто наодинці не хоче ризикувати. І тому ті країни серед цієї п'ятірки, які вже дуже багато попрацювали, і вони вже на нашому боці з цього приводу. І дуже важливо, що вони почнуть працювати і допомагати мені дуже сильно в діалозі з партнерами, щоб все-таки відповідь ця була позитивна. Хоча це складне питання. На жаль, країни-лідери ще не позбавились цього бажання, не зачиняти повністю двері з російською федерацією. На мою думку. Це моє враження. Але, тим не менше, продуктивний був візит. І в Італії потім з Німеччиною. Зрозуміло, є питання деликобійної зброї. Воно у них найболючіше питання. Воно і було до цього.

Я вважаю, ми багато говорили про майбутнє України і саме в НАТО. Для мене дуже важлива німецька позиція. Вона важлива. Тому що, я вважаю, на сьогодні скепсис залишився у німців. І ми ближчі до НАТО зі Сполученими Штатами, ніж колись були. Я вважаю, що ми ближчі. Так, набагато ближчі.

Щодалі, я думаю, там були зустрічі з балканськими країнами. Важливі зустрічі, тому що вони розуміють навіть більше, я це говорив, навіть більше, ніж балтійські держави. Вони вважають, що якщо Україна не витримає, і тут ми об'єднуємо всі балканські держави. Навіть ті, які між собою не мають такого, знаєте, міцного політичного союзу через історію, через війни, які у них були. Цей формат Україна-Балкана, він дуже добре об'єднує всі балканські країни. І вони зараз розуміють, що під ризиком, якщо Україна не вистоїть, під ризиком вони, не тільки Балтія, а вони під високим ризиком, тому що росія має там впливи.

- Пане Президенте, враховуючи ті складні реакції і позитивні, про які ви розказали, як надалі план буде допрацьовуватися? Чи бачите ви простір для його змін? Чи готові ви коригувати якісь позиції?

Вчора я представив цей план вже лідерам Європейського Союзу, представляв всім, хоча не від всіх залежить посилення України, тому що ви знаєте, що є скепсис у деяких держав. Але тим не менше я представив всім. Для нас дуже важливо зберегти єдність Європейського Союзу. І я відкритий абсолютно. Наприклад, вчора ми говорили, і лідери говорили. Був час поспілкуватися, 18 країн вийшли зі своїми думками в нашому діалозі. І вони хочуть деякими речами посилювати Україну. І я сказав так, якщо про посилення, як ми можемо бути проти?

Наприклад, санкційна політика, яка повинна бути відображена, яка повинна бути детальна і реальна. Всі визнають, що та санкційна політика, яка була застосована через російський злочин проти економіки росії, всі розуміють, що вона не повноцінна поки що. Що вона дієва, але не настільки, щоб зменшити витрати на оборонку росії. Тобто вона так не б'є по ВВП російської федерації, що росія і її країни-союзники обходять багато цього санкційного пакету. Безумовно, має вплив ці санкції, безумовно.

Я радий, що і президент Мішель, і президентка Фондарля, що вони повністю, стовідсотково на нашому боці. Я радий, що ми змогли побудувати за ці останні роки таку гармонію і стовідсоткову підтримку від ЄС, від керівництва. Вони розуміють, що санкції діють, але треба посилюватись.

- Пане Президенте, є таке правило, коли критикуєш розумно і конструктивна критика, коли пропонуєш потім альтернативу. Захід. Ми бачимо залучення Північної Кореї, війська, вже є інформація. Є Тріада, Китай, рф, Північна Корея. Це вже вийшло за межі війни проти України. Що пропонує захід, що пропонує альянс, тому що чуючи достатньо стриману реакцію, бачичи на пункт перший запрошення до НАТО, а що пропонують вони, який план перемоги і який шлях вони бачать завершення війни? 

Передусім, знаєте, і формула миру, і саміт миру, які були запропоновані ще два роки тому. Це ж не просто наш шлях, як закінчити війну. Ми повинні розуміти, і ті наші кроки, як нас посилити перед дипломатією, перед наступним самітом миру, цей план перемоги, щоб виключно посилити Україну. Це ж не просто так все відбувається. Вся цей інформаційний ідеологічний простір, якщо Україна або союзники його не наповнюють, якщо ми не заповнюємо, все буде тотально заповнено пропозиціями рф або її союзниками, або навіть країнами, які просто не приймаються, що буде з Україною після, бо ми дуже далекі одне від одних. Я навіть не про дистанцію, а про економіку і про майбутнє. І тому я вважаю, що будь-яка пасивність в цьому напрямку, дипломатична, призведе до того, що росія просто об'єднає країни навколо своїх ідей, які вони як кулемет через ті чи інші країни вистрілюють. І мені здається, що це дуже небезпечно.

Тому ви праві, і багато країн об'єднаного заходу, вони абсолютно розуміють все це, абсолютно розуміють, який тотальний вплив має російська інформаційна політика в світі, в глобальному півдні і в Європі. Ви ж бачите, що відбувається з політикою Європи. Скільки з'являються вже партій, які мають проросійський напрямок. Тобто росія працює дуже сильно, лобіюючи і політиків, і інформаційний майданчик. І вони розуміють, що Україна бореться, план перемоги сьогодні – це нова хвиля.

Після курдської операції, яка хвилею зупинила росію, їх інформаційну політику, що вони перемагають, і це було всюди вже, вони запустили такий тренд. Курдська операція зупинила цю хвилю, знов пішла недовіра до інформації, яку розповсюджувала росія. На жаль, їх слухають. На жаль, є все одно, знаєте, як лідери, так, Україна права, так, Україна жертва в цій війні, так, росія – агресор. Але все ж таки, а ось вони нещодавно сказали, що вони захищають знов таки своє населення. Тобто не хочу про ці наративи, чесно кажучи, сумно, що після майже трьох років війни і все одно ці наративи мають таке сприйняття у деяких одиноких політиків. Тому дуже важливо, щоб було не тільки створено хвилю, щоб вона нам принесла результат. Тому Курдська операція, вона принесла цей результат. Україна знов в топі, Україну знов вірять, знов ставили під сумнів наративи росії, що ми програємо війну.

Далі історія, а що ви пропонуєте, і знов такий шлях, ось вам План перемоги, а чому План перемоги, а де саміт миру, ось, будь ласка, План перемоги, для того, щоб посилити нас і примусити росію сісти за стіл перемованим з усіма партнерами, або з деякими представниками на саміті. Тому що так просто росія, якщо роздільна Європа, роздільний світ, якщо світ слабкий, так просто росія не буде не про що домовлятися. Бо вона хоче домовлятися ультиматумом. Нічого не змінилось в цій системі координат. Тому План перемоги дуже важливий і для цього також. 

- Перший пункт. Його критикують деякі представники Заходу, немає єдиної ще позиції. Але що ці критики пропонують натомість? Який має бути шлях, щоб завершити війну? Яка гарантія? 

У них немає іншого гарантію. У них немає альтернативи, яку запропонувала наша сторона. Просто її немає. Так, вони можуть вам сказати про заморожений конфлікт, давайте зараз зупинимось. Добре, питання: Що буде післязавтра? Чому він, коли він збереться з силами, Путін, я маю на увазі, збереться з силами знов, чому не буде повна окупація України? Або спроба. Спроба повторити 22 рік. Хто гарантує? І тут ніхто, і тут ніхто руку вгору не підіймає. Вже ніхто нічого не гарантує після Будапешту, після Нормандії.

Після Нормандії сидить Еммануель і він каже, я, ось вчора ми сиділи, не хочу говорити хто був скептичний щодо плану, він каже, я був на Нормандії, ми сиділи разом. Він нам давав слово, що у нас мирні перемовини, що буде ceasefire. Реально ніхто не буде піднімати хвилю використання потужної зброї. Що буде ceasefire. Припинення вогню, що буде обмін всіх на всіх. І він сказав, але ми не можемо довіряти вже просто словам цієї сторони. Вони не виконували нічого.

І тому всі розуміють, що просто в це ніхто не вірить і просто парасолька вже нікого з нас не захистить. А давайте нам таку серйозну парасольку, серйозні гарантії безпеки. Яка альтернатива НАТО? Ну скажіть, будь ласка. А мій аргумент щодо Будапешта, що ми віддали відповідну зброю і що ми повинні були міняти зброю на НАТО. Отак треба було міняти. Не на будапештській меморандум, а треба було віддавати ядерну зброю і отримувати НАТО і ЄС. Цього замало. Безпека вона різна, як ви бачите. І коридори зернові, і фінансову підтримку. Безпека вона не тільки збройна. Безпека вона і економічна. Економічна безпека – це відкритий ринок, великий ринок. Найбільший – ЄС. Ми повинні бути рівноправними членами ЄС. Тому коли ми кажемо "гарантії безпеки”, так можна те, що працює? Те, що працює, нам запропонувати. Ось і все. 

- Я підхоплю Ваші слова про ядерну зброю і НАТО. Наталя Островська, 1+1 ТСН. Вчора в Брюсселі Ви розкрили деякі подробиці розмови з Трампом, там і згадали ядерну зброю, і НАТО. BILD вже встигли написати, скільки часу нам знадобиться на створення першої бомби. І деякі експерти підмітили, що наші розмови з союзниками переходять в такий ультимативний характер. Розкажіть, хто з міжнародних партнерів після Вашої вчорашньої заяви про ядерну зброю? Згадки. Про ядерну зброю подзвонив вперше. І чи правильно Вас зрозуміли? І щодо членства в НАТО, в мене є уточнення, якщо б завтра це відбувалося. Які б країни точно не підписалися під запрошенням, Ви вже казали, що з Німеччиною є проблеми. Які аргументи у неї? 

Що стосується ядерної зброї, по-перше, ми не збиралися створювати ніяку загрозу світу і ніяку ядерну зброю. Я хочу, щоб ми розуміли, що від деяких медіа майданчиків це був вкид такої інформації. І тому хочу, щоб нас розуміли дуже правильно. Я вважаю, що Україна повинна бути в НАТО, і аргумент, що в час Будапештського меморандуму ми віддали ядерну зброю і нам гарантували безпеку територіальну цілісність України. Ось про що ми говоримо. Ми говоримо про те, що якщо б Україна не віддавала ядерну зброю, це була б саме та парасолька, яка є у інших ядерних державах.

Якщо ти не в НАТО, НАТО краще. Ми мирна держава. НАТО краще на сьогодні, ніж будь-який вид зброї. Тим більше такий загрозливий. Але ми не отримували нічого за це. І я говорю, що нічого стверджено достатньо, тому що те, що ми отримали, цей папірець, його порушили. І ті країни, які це не порушили, які є гарантами і підписантами Будапештського меморандуму, вони не зупинили росію. Тому що порушено було ще в 2014 році. Була окупація частин наших територій. Ці партнери, ядерні держави світу, які нам гарантували територіальну цілісність, не зупинили росії мало того, не відштовхнули Путіна на його територію і не поставили в цьому крапку. Ось про що я говорю.

І тому на сьогодні получаеться, якщо ви подивитесь на всі країни світу, де немає воїн, це країни або НАТО, або країни, у яких є відповідна, сильна, небезпечна зброя. І Україна не отримала ні першого, ні другого. Немає. І тому коли ми кажемо, ось про які я аргументи говорив і з партнерами, і в Сполучених Штатах, про що ви згадали, і вчора, і я не хочу, щоб мене перекручивали, я просто сказав, що Україна віддала все, не отримала нічого. Реального захисту ми не отримали. І все. І тому я говорю, що із того, що є сьогодні на столі, що реально, це друге, це НАТО. З цих двох пунктів.

- Хто не підпишеться під запрошенням України? 

В запрошення я не бачу серйозних ризиків. Не підпишуться, я вважаю, ті, хто хоче все ж таки залишити місце, або залишити простір в діалозі з росією. На мою думку, так. 

- Пане Президенте, якщо не дійдуть до консенсусу нашого прийняття в НАТО, чи є план Б, можливо, щось на кшталт, як Америка співпрацює з Ізраїлем про її захист? Це перше питання. А друге, план перемоги в багатьох пунктах все ж таки залежить від наших західних країн-партнерів. І якщо ми даємо їм такі важелі впливу, чи не дасть це потім на це наше головування в прийнятті рішень, не зіграється потім так, що вони приймуть якесь рішення без того, щоб ми на це погодились, не погодились, співпрацювали з ними? Яке? Вони вирішують перемовини про кордони, ну про багато пунктів. 

Якщо вони не будуть вам допомагати, це ставить вас в складну ситуацію. Тому сьогодні вони допомагають і ви повинні відноситись до них як партнерів. Так, не старших партнерів, не найголовніших, не тих, хто вас примушує, але, принаймні, дорівну.

Не можна просто брати допомогу і, знаєте, бути поза діалогом. Це просто непорядне і неправильно. Що стосується першої частини, якщо можна, передусім все може змінитись після виборів. І коли ми обговорюємо, які ще можуть бути плани, тут така ситуація, що головний донор в допомозі України - Сполучені Штати. І якщо їх політика після виборів, а тут не так довго залишилось чекати, після 5 числа, після 5 листопада, якщо політика Сполучених Штатів Америки зміниться, ось ці зміни і є. План Б.

Тобто сама по собі політика Сполучених Штатів буде впливати на розвиток цієї війни або на розвиток закінчення війни. І тут ніхто вам сьогодні реально не скаже, як це буде, тому що електоральний зараз період, період виборів Сполучених Штатів, заяви можуть звучати різні. Багато всього може звучати на підтримку України, щось може звучати проти підтримки України, а як воно буде після, ніхто не знає. Бо сьогодні вони борються не за Україну, а борються на своїх виборах, що справедливо для їх держави. Для нас не дуже, ми вважаємо, що ми повинні залишитися в фокусі. Ми тут, громадяни України, бо ми в війні.

А там настрій вони зрозуміли, у них в Америці вибори – це своя війна. Так без куль, але також війна. І там люди йдуть на ті чи інші кроки, ті чи інші заяви, ті чи інші слова, які можуть бути навіть іноді вибухами в Україні, в українському суспільстві. Але у них це політика, на жаль. Ми дуже відчуваємо, що таке життя, і дуже боляче, тому що війна. А вони зараз, у них є своя держава. І сьогодні у них вибори, і для них це вибір курсу Америки. Для них це не просто вибір людини. І це вибір їх розвитку. Їх потім міжнародної політики. Їх впливу тісних зв'язків, або не дуже з Європою. Їх підтримка, або не дуже велика НАТО. Розумієте? Тобто у них свої є виклики. Безумовно, наше завдання – робити все, щоб про Україну там не забували, і ми були в пріоритеті. І саме це я і роблю. Тому що якщо б ми цього не робили, у них достатньо внутрішніх викликів. І ще з допомогою росії, щоб забути, інформаційно забути, що відбувається в Україні. 

- Але всі основні рішення ми будемо приймати в діалозі. Такого, щоб вони нас на щось там схиляли до якоїсь думки, такого бути не може?

Це неправильно, несправедливо, цього не буде. А якщо нас буде кудись схиляти, ви всі будете про це знати. 

- План перемоги – це фактично прагматичний список причин, чому Захід має нам допомагати. Це не тільки така дуже абстрактна для багатьох країн боротьба за демократію, світла проти темряви. А це ще й конкретна боротьба за безпеку в Європі, за, наприклад, багатство українських надр, природні копалини. В цьому плані не було зобов'язань України озвучено. Про що ви говорили партнерам? Ви нам ось це, це, це і це – п'ять пунктів, а ми?

А це ще причини, перераховані вами в плані перемоги, які нам на сьогодні, якщо партнери не підтримуються, які затягують, я вважаю, посилення України, а, значить, затягують кінець цієї війни. В плані перемоги просто підкреслено, дуже сильно, прямо, без зайвих слів, що потрібно, щоб Україна була дуже сильна, а тоді вже не примосово. А в діалозі, ну, будь ласка, якщо у нас є invitation, у нас є відповідне зброя, навіть якщо є від всіх позитивна підтримка цього плану, це вже крок вперед.

Ти вже знаходишся в іншій ситуації, і вже коли ти розмовляєш на тому чи іншому майданчику дипломатичному, з рускими, включаючи, бо партнери їх бачать всюди, ми не проти, ми їм кажемо, що ви хочете, щоб ми з рускими говорили? Так, посильте нас, щоб ми сиділи рівноправно, а не щоб просто стілець десь там в сторонці був. А як? Ну, invitation дайте, і дайте зброю, і вони повинні знати, в чому є позитив цього плану. Він не залаштунками, він дуже прямий, він розрахований, що рускі повинні знати, що ви нам це даєте. Вони повинні знати, що ми будемо це використовувати, якщо вони не хочуть закінчити війну.

Наше суспільство повинно знати, наш солдат на фронті повинен знати, що він не сидить просто в окопі і віддає своє життя, а що там є ті, хто його підтримують. І що він бореться за те, щоб його діти були в державі, у якій є, точно, не перспективи, знов таки, не перспективи, а що у її держави, у його дітей, точно є захист. НАТО, ЄС, гарантії безпеки, сильна армія. Ні, 20 тисяч, 50 тисяч тощо, що там хтось розказував, ультимативна, яка армія? Ні. Ну, ось вам, будь ласка, сильна країна з захистом. Тоді і перемовини вони інші. Тоді тобі не можуть просто сказати, що, дивись, якщо завтра цього немає, післязавтра вас не буде. Ніхто вам так не скаже. Тому що є відповідь. Яка? А вона вже зосереджена в Україні. Пакет стримування, відповідна зброя, відповідна кількість військових і партнерів. 

- Якщо дозволите, я уточнюю, поки ми не відійшли від цього плану. Ви кажете, він відкритий і росіяни, русські так само його бачать. Але є таємні додатки. Кому ви їх не покажете? Бо є частина країн, які підтримують росію, або вони нейтральні, знаком плюс до росії? 

Тут, я би так сказав, дві стадії. Додатки відкриті сьогодні і передані тим країнам, які конкретно мають ті пункти додатків, щоб посилити Україну. Якщо в державі, в тій чи іншій державі, навіть наших партнерів близьких, якщо в них цього немає, щоб нас посилити, то для чого давати додаток? Ми їм довіряємо, але для чого? Є така частина держав. А є ще не так багато, слава Богу, держави, які хочуть побачити додатки, але які в час війни нічим Україні не допомогли. Тобто для чого їм це бачити? Для чого їм бачити, наприклад, закритий додаток про зброю, якщо вони виступають проти посилення України зброєю? Нонсенс. Але план у них є. Але без додатків. Ось для кого додатки. Це перша стадія.

Стадія два, це коли, якщо ці країни, якщо готові нас підтримати і посилити, а я не проти, щоб цей додаток став відкритим для всіх. Навпаки, я за, щоб наші люди бачили, що там, і щоб русські бачили, що там. І тоді це будуть рівні перемовини. Рівні. Бо їх суспільство буде знати, атака на нашу енергетику і блекаут. Це не просто потім буде відповідь. Буде атака на їх енергетику і буде блекаут. І тоді це різні, розумієте, різна вага дипломатії. Але я постійно підкреслюю, а в чому різниця, запитують. А я вам відповідаю, в чому різниця між нами. А в тому, що ми кажемо, що ми будемо застосовувати цей пакет. Тільки в тому випадку, якщо русські не сядуть і не закінчать цю війну. 

- Я би хотіла детальніше Вас розпитати про ці кілька пунктів, які виявилися новими для широкої публіки. Тобто це, зокрема, спільна з союзниками розробка рідкісних мінералів або українські військові на захисті інших європейських держав. Тобто ми хочемо показати, що ми створюємо додану вартість для наших союзників вже в майбутньому. Ви можете пояснити вашу логіку, чому ви вирішили зробити на цьому акцент?

Додана вартість раз, ви праві абсолютно. Друга історія, корисні копалини, які захопили вже росія з 2014 року на нашій території. Вартість їх достатньо висока. Дефіцит вугілля, тощо багато речей. А зараз вони вже наближаються до інших наших мінералів. Це кошти. І для наших партнерів вони все одно це купують, десь. Вони все одно вкладають гроші. Десь, не будемо говорити конкретно, десь деякі держави, які мали уранові розробки, на територію Африканського Союзу, Африканського континенту, їх звідти росія витиснула.

Тобто росія хоче контролювати відповідні мінерали і корисні копалини. Для них це шанс. А ось воно є в Європі, у нас. А чи хочемо ми завтра, щоб росія захопила цю частину наших територій і все це пішло в росію, в Іран, може в Китай, Північну Корею? Ми не знаємо, про що росія з ними домовляється, коли отримує щось від них сьогодні. Тому ми знаємо, що вони їм щось постійно обіцяють. Дешевий енергоресурс вони вже віддають, ми це знаємо. А що ще вони будуть видавати?

Там, де вони захопили наші території з 2014 року, ви знаєте, вони ж всі заводи знищили. Тобто ось їх підхід. А для партнерів це можливість, для партнерів це захист Європи, для партнерів США це не посилення, захист цих мінералів, це не посилення союзників росії цими корисними копалами, цими грошима. І для них це інвестування. А тут ми підтримуємо це, будь ласка, тоді і той, хто гарантує нам сьогодні безпеку пунктами перемоги. Будь ласка, якщо ви це все захищаєте, так і заробляйте разом з нами. І це відкрите не для всіх, а відкрите для відповідних партнерів. Давайте разом інвестувати, вкладайте гроші, і це буде працювати на саме посилення цих держав. А передусім це Європейський Союз. І будь-якому випадку ми з вами зацікавлені в посиленні ЄС, бо ми майбутні члени ЄС. Ось так це виглядає приблизно. 

Що стосується п'ятого пункту, то тут все просто. Цей пункт подобається, мені здається, більшості своїх республіканцям. І демократи сприймають також це. Але мені здається, що є континент, є військові Сполучені Штати Америки, які розташовані на території Європейського Союзу. І зрозуміло, що у нас після війни буде велика армія. І це факт, і вона є. І є люди, які прийшли на війну захищати Україну, а є ті, які прийшли захищати Україну маючи іншу професію. Хтось з них повернеться до своєї професії, а хтось з них захоче бути воєнним. Багато людей змінило своє життя. І я вважаю, що люди набули досвід бойовий передусім. Частина з них мали тренування у складі “натівському” тренуванню.

Але в більшості своїх, всі ці військові, вони мають досвід щодо використання “натівської” техніки. І, друге, вони не бояться рускіх, що дуже важливо. Бо ніхто зараз не знає, як ті чи інші представники “натівські” будуть реагувати у разі перетину кордону інших країн НАТО, російської федерації. Ніхто не знає, бо це війна, бо не було досвіду. Ну не у всіх, а вже у багатьох.

У багатьох був досвід в різних війнах, але не в такій війні. І тому наші люди, наші військові, і тут ми говоримо про десятки тисяч, може сотні, можуть бути, якщо оберуть для себе такий шлях. Ну і людям дуже подобається це, тому що, наприклад, країни Литва, Латвія, Естонія дуже позитивно до цього ставляться. Вони задоволені, вони бояться росії. І зрозуміло чому. Ми всі бачимо обличчя росії, сучасної росії, ми всі її бачимо. І тому вони б хотіли, щоб наші військові захищали їх кордони. 

- Ви згадали літій, Вугледар, Курахівський напрямок, це і є та територія, де поклади літію. Вугледар захоплений, на Курахівському напрямку вони, таке враження, що кидають всю техніку механізовану, аби прорватися. І не виключено, що туди вони планують запустити не російське компанію по видобутку, а якраз розплатитися з Китаєм. Цими територіями. І якщо ми переходимо вже в бізнесові інтереси держави і інших країн, вони орієнтовані на своїх виборців, і відходити від цих людських цінностей, що життя людини найвища цінність. А чим ми можемо бути цікавими НАТО? В чому їхній може бути інтерес? Чим ми можемо посилити як країна НАТО? 

Ніхто не хоче воювати. В світі ніхто не хоче воювати. Нема такого, що всі готові. Ніхто з країн НАТО до кінця не знає, що буде, якщо буде повномасштабна війна. Наприклад, на території європейського континенту, на території однієї з натівських держав. Як будуть діяти країни НАТО? Дай Бог, щоб разом. Але ніхто не знає. Тому що є суспільна підтримка в деяких державах, а в деяких державах немає її. І це говорить про те, що будуть складнощі. Якщо буде війна на тій чи іншій території НАТО, що буде відбуватись? Тобто є питання з цим. Але в будь-якому випадку це буде війна вже світова. Без України. Стовідсотково це світова війна. Друге, партнерам дійсно дуже подобається наш досвід. Вони дуже зацікавлені в використанні їх зброєю нашими хлопцями. Цей досвід вони вивчають.

Ми їх тут приймаємо. Це відкрита для них інформація. Для тих партнерів, хто давав відповідну зброю. Вони дуже задоволені. Багато нового для них. Тому що у нас є досвід, яка з цієї техніки дійсно виправдовує себе на полі бою, яка ні. І це впливає, ви розумієте, і на гроші для партнерів. Вони вкладають в виробництво тієї чи іншої “натовської” зброї. Тепер правильно. Вони не використовують, просто не викидають гроші. Вони знають, на чому сфокусуватися. Що реально працює в час війни. 

Третє. Завдяки саме нашому виробництву, внутрішньому, у нас сьогодні одні з найкращих дронів у світі. Одні з найкращих. Але якщо ви берете ціна, якість і кількість, і ті лінії виробництва, які ми змогли, ланцюшки виробництва побудувати, цю логістику, тощо. І це вони дуже зацікавлені. Вони розуміють, що сьогодні вони вкладають гроші в наші дрони, а завтра ми будемо їм віддавати ці дрони. Завтра, я маю на увазі, після війни. І вони дуже позитивно до цього ставляться. І країни Нордіки, Фінляндія, Швеція, Норвегія, Данія, Ісландія. Вони всі дуже зацікавлені. Зараз це один із потужніших союзів, партнерських союзів з Україною. Реально дуже сильний союз. Вони вкладають гроші в наше вітчизняне виробництво дронів. Вони сьогодні номер один. Зараз будуть, після наших останніх домовленостей з Байденом, зараз будуть сполучні Штати вкладати в це гроші. 

- Але на сьогодні це факт. Але вони можуть надавати нам допомогу те, що попередні два роки. Шана, повага за те, що вони передали. Ми дивимося на темпи передачі озброєння. 30% відзаявлено. І вони запізнюються, відверто будемо казати так. Літаки потрібні були коли? Ще 2022 рік, літо. Чи не будуть вони просто давати лише для підтримки сил? І не боячись, що росія піде далі. Тому що є Україна. Є ті люди військові, про яких ви кажете. І в них буде зброя союзників. Але тільки для того, щоб вистояли. 

Я не знаю, що вони будуть робити далі. Мені здається, що країни різні. І вони по-різному до цієї війни ставляться. І не втратити цей союз – це важливо. А Рамштайн – 50 плюс країн. Це дуже важливий союз. Дуже важлива підтримка. І навіть те, що ви кажете. А не буде так, що вони просто будуть нас підтримувати, щоб підтримати? Чесно. Є країни, які так і ставляться. Щоб підтримувати Україну просто, щоб підтримувати. Але завдяки союзу цьому, Рамштайну тощо, вони у вас є, ці країни. А є країни, які хочуть, щоб Україна перемогла. І це факт, що це різні країни. Але сьогодні, що найважливіше, вони за одним столом. Вони сидять і допомагають. А може, серед них хтось вимушено допомагає? Є і таке. Вони проти допомоги Україні, але, наприклад, їх суспільство підтримує Україну. І вони вимушено допомагають.

То скажіть відверто, яка нам різниця, чому хтось із них нам допомагає? Заради себе? Заради виборів своїх? Через суспільство? Тиск на них? Або дійсно хочуть допомогти? Або хтось із них чекає, коли вже Україна провалиться? На сьогодні? Яка нам різниця, чому? Нам з вами треба вижити і перемогти. А для цього треба не зменшувати кількість цих країн, а навпаки боротися за збільшення цих країн. Бо зараз будуть вибори в США. І ще раз. І ми не знаємо, що там буде після. Ми подивимося. Ми працюємо на тим, щоб не змінилася допомога. А нам з вами потрібно, щоб не тільки не змінилася, зберегти її, а ще краще, збільшити. 

- Ви казали про те, що ми бачимо обличчя росії, і кожному українцю не треба пояснювати, хто такий росіяни. Але на тлі представлення плану перемоги росія організовує саміт “Брікс” у Казані, куди, зокрема, входять Індія, Китай, об'єднані Арабські Емірати, Туреччина приїде в Казань російську. Це економічний союз. Ми бачимо, що санкції, вони є. Удари по НПЗ були. Як нам руйнувати економіку росії? Аби вона не продовжувала створювати такі антизахідні коаліції в той момент, коли, начебто, всі країни знають, хто такий ворог, але величезна кількість країн летить в російську Казань. 

“Брікс” допомагає Путіну показати світовій, передусім своєму суспільству, що немає ізоляції росії. Там 20 країн приїхало, наприклад. Тому що там буде “Брікс плюс”, як ви сказали правильно. Питання, на якому рівні вони приїдуть, це дуже важлива питання. Я вважаю, що партнери повинні більше працювати, щоб до Путіна приїхали не всі на рівні лідерів. Мені здається, це важливо. За економічним союзом “Брікс”, як ви сказали, насамперед йдеться, що Путін буде робити все, щоб запропонувати світові свою формулу закінчення війни. І для того, щоб його формулу хтось підтримав, реально підтримав і погодився, для чого йому потрібен якийсь фундамент. І він розуміє, що немає Сполучених Штатів, немає Європейського Союзу, в цілому немає Європи. Є великі у нього питання з азійським простором. І арабські країни, вони все одно розділені. Є питання, де вони об'єднані, але все одно розділені. І тому йому потрібно було знайти якийсь майданчик.

“Брікс” – зрозумілий майданчик для нього, але я вважаю, що він буде будувати на цьому майданчику не економічні відносини і зміцнення навколо росії, а саме найголовніше – щодо його бачення, як закінчити війну. А вже його бачення він буде прив'язувати до економічних здобутків інших країн, які входять в “Брікс” або в “Брікс Плюс”, ті, хто будуть присутніми. Це одна з найболючіших тем. І я вважаю, що проблемне питання, і ми піднімали це питання із Білим Домом. І я вважаю, що те, над чим працює росія, щоб Генснек організація об'єднаних націй Гутерреш поїхав туди, це все погані моменти, погані сигнали, погані дзвіночки. 

- Фактично, росія намагається зараз свій перший саміт миру влаштувати. 

Так і є, але вони не можуть зробити саміт миру, бо у них немає такої великої кількості підтримки, як є в Україні, але вони роблять початкове. Давайте поспілкуємось на майданчику “Брігс”, але повірте мені, це просто буде неформальний, начебто в лапках, неформальний діалог про те, як нам закінчити війну. Тобто вони ділять світ, спеціально хочуть поділити, розділити єдність навколо України світових лідерів. Ось, що вони роблять. 

- Як нам руйнувати економіку росії далі? Яка в нас є стратегія? 

Просто треба виконувати санкції. Їх треба виконувати. Проблема, що їх обходять. Є країни, які дають можливість їх обходити. Є енергетичні санкції, якими можна просто зупинити енергетику російської федерації. Тут треба об'єднання Сполучених Штатів, ЄС і, не будемо говорити конкретно, деяких представників Близького Сходу. Вони можуть домовитись і зменшити в рази прибуток на енергетиці російської федерації. 

- Що стосується репарації? От зараз оце заяви, що ми можемо користуватися заблокованими російськими активами. Чи не заміщують вони? Чи ми будемо вимагати потім репарації від росії?

В будь якому випадку Україна буде вимагати репарації. Я не думаю, що це найскладніше питання економіки. Але, тим не менше, воно сьогодні для нас дуже важливе. 50 мільярдів заморожених активів прийняти на майданчику італійського головування в Сімки, засідання Великої Сімки, для нас важливе, дуже позитивно.

Зараз я був у Брюсселі, ми розмовляли і дуже хочемо, щоб Угорщина не блокувала деякі кроки. І тоді ми зможемо отримати швидше частину з цих 50 мільярдів. Це буде європейська частина, мені здається, десь 35 мільярдів. І Урсула, і всі лідери, 99% лідерів ЄС, підтримують саме це. Фізично ми зможемо отримувати ці гроші з початку наступного року.

Про це ми говорили з керівництвом ЄС. І траншово отримувати ці гроші, вже ж вони нам дуже допоможуть. Але це не заміщення репарацій, це використання справедливої частини російських активів. На що ми можемо їх витрачати? Ось тут ми боролись, мені здається, що тут у нас є справедливе розуміння партнерів і справедлива перемога для України, що ми можемо використовувати ці гроші. Вони будуть доступні для нас, щоб ми могли їх використовувати і для внутрішнього виробництва нашої зброї, там де у нас великий дефіцит, ну і допомоги людям. 

- А скажіть, будь ласка, ми заговорили про виробництво нашої зброї. Ми дуже багато в наших ефірах робимо сюжети про те, що ми тоді, пам'ятаєте, ціла акція була, що кожен у себе може робити дрон та все, і дуже багато, насправді, виробників, які зараз зробили дрони, і вони лежать в них на складах, а викупається лише третина. Я розумію, що, можливо, це питання кощунське під час війни, але, можливо, їх варто продавати за кордон, щоб мати валюту, якщо держава не може викупити все, що зроблено. 

Держава Україна на внутрішнє виробництво дронів, передусім, витратила в цьому році вже з бюджету ДСТЗІ 48 мільярдів, Міноборони 50 мільярдів, є окремі програми в бойовій частини, біля 20 мільярдів, це, взагалі, вже 118-120 мільярдів. Окрім цього, ми домовились з партнерами, я вам сказав, що в нас ботужний союз з Нордік-країнами, і ми вже отримали 750 мільйонів євро, це десь ще 30 мільярдів, це реальність, це 150 мільярдів, які Україна вже дала на внутрішнє виробництво. Ми поставили на завдання, у нас є вже домовленості, десь 4-5 мільярдів доларів ми ще отримаємо на власне виробництво до кінця цього року. Тобто, це буде ще 150- 200 мільярдів гривень.

Тобто, в цілому, я вважаю, результат 300-350 мільярдів на внутрішнє виробництво дронів за 2024 рік, це дуже серйозний результат, так воно і буде, саме такий буде результат. Тепер, що стосується, всі ці гроші отримують в більшості своїх приватних секторів, так, і державні підприємства. 

Ми дуже раді, що ми збільшили вітчизняне виробництво, що ми збільшили лінії виробництва, ми збільшили таку кількість, ми дуже раді. Так, вони не відвантажують частину дронів, за які Міністерство оборони не підписало контракти. Але ми з вами повинні бути справедливими, вони наростили таке виробництво завдяки саме цим грошам, вітчизняним грошам, не завдяки якимось грошам. Так, що стосується тепер питання експорту, тому я вважаю, що якщо приходи до Міністерства оборони повільні, так, треба працювати з менеджментом Міністерства оборони, Міністерства техпрому, тощо, працювати, щоб це прискорити. Але якщо у них немає грошей, іноді треба трішки почекати. Все ж таки, у нас війна.

Я розумію, що наростили те, що треба там продавати, але мені здається, є пріоритет. Тепер дуже серйозний момент з експортом. Я попросив Міністра оборони подумати, які можуть бути моделі, але я виключаю. Наприклад, я бачу вже пару ідей, я виключаю момент експорту, він дуже небезпечний. Якщо ми експортуємо комусь, а воно потім, як це може бути в росії. Раз. Друга історія, це має бути тільки серед кола Рамштайну, країни, куди ми можемо експортувати, бо вони вам допомагали. 

Третій момент, навіть серед тих країн Рамштайну є країни, які давали вам гроші на виробництво дронів. І якщо ми говоримо саме про ці країни, і вони собі купують на свої склади, окей, ну тоді у мене питання, як ви думаєте, якщо Данія дає 600 мільйонів, сама дає 600 мільйонів на вітчизняне виробництво українських дронів, невже вона хоче забрати собі ці дрони?

Тому я не проти, якщо щось розробиться, але при всій повазі і до близькосхідних країн, і інших країн, але тих, хто нам не допомагали зброєю, я не вважаю, що ми маємо право туди експортувати. А Міністерство оборони розробити пропозиції, ну і прискористись максимально з додатковими грошима. Я їх попросив розробити на ставці, є рішення ставки, воно вже давно було. Я попросив їх і Міністра техпром розробити контракти з відповідними нашими компаніями, які найякісніші. І у нас є, які дають саме той продукт, який використовують, який, до речі, всі хочуть купувати за кордоном. Запропонувати їм контракти на 3-5 років. Такі довгі контракти. Ну, повинні розробити. 

- Днями минає 2 роки від моменту фактично презентації вашої формули миру на саміті G20 на Балі. 2 роки минуло, дуже багато подій відбулося за цей час. Чи змінилася ваша візія закінчення війни? Чи за цей час змінився ваш підхід до можливості, до простору перемовин з росією? 

В листопаді місяці буде готовий повністю план, детальний, як я і говорив про це. Він буде готовий без затримок. Проходять тематичні конференції. Всі вони йдуть. Пройшло вже п'ять. П'ята була паралельна. Вчора я був вдячним Франції. Говорив це президентові. П'ята конференція ядерна безпека. Вона проходила вчора у Франції на рівні міністрів, енергетики, союзників. Велике представництво, велика кількість країн, міністри були. Все це підготовлено. Тобто, тематичні конференції по кожному з пунктів. Для того, щоб був готовий перший варіант плану, але детальний. Вони проходять.

Остання конференція буде 30 жовтня. Там два дні в Канаді. Це буде гуманітарний пункт повернення депортованих наших дітей і обмін полонених. З цього пункту буде проведена в Канаді конференція. І там будуть на рівні NCA, міністрів юстиції. Буде Трюдо, а вже ж його уряд. Будуть всі присутні. Це буде останній пункт, остання конференція. Після цього будуть підготовлені всі документи зберуття в один. Цей загальний план, який готовий до будь-яких перемовин. Наше бачення. Наше бачення, але під яким підписані десятки країн, сотня країн. Тобто велика кількість країн. 

Далі після цього цей документ ми віддаємо всім партнерам. А ми віддаємо всім партнерам, які готові бути готові до наступного саміту. І також вони повинні передати це рускім. І ми будемо чекати далі відповідний фідбек. Тобто цю частину роботи, яку ми обіцяли, ми зробили. Далі вже тільки ті чи інші формати перемовин можуть бути. Але фундамент для всього цього вже підготовлений. Єдине, що я хотів, крім цього документа, мати посилення. Це план перемоги, посилення України. І тоді ми вже і з документами, і сильні, і з армією, і з розумінням майбутнього, де, в яких ми союзах. Це бажана модель. Я знов таки кажу, я не знаю, як це станеться, але ми будемо йти по цьому плану. Поки що так. 

Бажання у різних партнерів, час від часу, по різних причинах. Знов таки електоральним, і внутрішнім, і ще якимось. Виникають щодо прямих перемовин з російською федерацією. Наша думка не змінилась, ми вважаємо, що не можуть бути перемовини про нас без нас. І тому навіть такі формати, які ті чи інші партнери починають, знаєте як, підмивати, не можу знайти таке слово, схиляти складно, як сапери. На мою думку, росія цього і хоче дуже сильно, щоб розділені були всі лідери і партнери. Чому так відбувається і чому так може бути?

Наприклад, та чи інша країна починає свій діалог з російською федерацією. На рівні розвиток, технічному рівні, потім міністрів закордонних справ, потім на рівні лідерів. В принципі так це відбувається. Хтось інший, також лідер в Європі, вважає, якщо ти почав і я почав, третій і четвертий, чому вони це роблять? Тому що всередині кожній країни суспільство скаже, а чому там так відбувається, а ти це не робиш? Ти ж також лідер в Європі. Так потім починається з третьим, з четвертим.

Я вважаю, що це важна модель для росії. Чому? Бо потім буде конкуренція вже серед цих лідерів не з русскими, не з нами, а між собою. Хто з них приведе до закінчення війни. І ось в цій конкуренції ми втратимо союзництво, втратимо точно повагу один до одного, тому що коли ти хочеш, дуже швидке рішення. Коли вони будуть конкурувати. Дуже швидке. Воно точно буде за рахунок тільки України. Не їх рахунок, а виключно за рахунок України. 

Тому я і вважаю, що це небезпечно. Ми спробуємо все ж таки зберегти ту модель, про яку я говорю. Це не значить, що, як я і говорив, представникам країнам G20 або країнам глобального півдня. У Китаї, у Бразилії, у Африці останній раз ми говорили, є свої ідеї, є свої формули, але є пропозиції. Останній раз ми говорили з президентом Ромафозою, ми з ним говорили, він сказав, що ми б хотіли бачити і наші пропозиції. І я сказав, ми не проти, дійсно, ми готові взяти всі ваші пропозиції, і там, де пункти ваших пропозицій, засновані на міжнародному праві і засновані на статуті ООН, ми готові їх включити в будь-який план. Чому ні? Будь ласка. Непогана можливість в листопаді є засідання G20. Там всі є ці представники, всі є країни. Ми колись запропонували нашу формулу в Індонезії під час засідання G20. В листопаді буде G20 в Бразилії. Будь ласка, можемо взяти їхні пропозиції і все це. Якщо це об'єднає світ навколо одного плану, я за. 

- Ви згадали про саміт миру. Що буде для нас ознакою того, що ми готові до його проведення? І чим наступний саміт миру має відрізнятися від минулого? 

Ознакою я, в принципі, вже сказав про це достатньо детально. Все-таки сильна Україна і велика країна, яка буде готова, буде присутня на саміті і разом, нехай, з представниками російської федерації. Якщо головна ознака, якщо ми вийдемо з цього саміту за результатом. На мою думку, нам потрібен результат. Результат закінчення війни. Закінчення хоча б гарячої фази війни. Тобто нам потрібен результат для України і для людей, але справедливий результат. Мені здається, це ось такі ознаки. Бажано ще раз бути сильними завдяки плану перемоги, або ще завдяки якимось речам посиленої підтримці Сполучених Штатів Америки, внутрішній підтримці, об'єднаному українському суспільству. Коли наша країна об'єднана, з нами дуже складно. Повірте мені, коли голоси з України йдуть за кордон в Європу, в Сполучені Штати, ідуть, що у нас не все добре, щось там не підтримується, там не в тому напрямку, тощо, дуже складно. Тому що це дає аргумент. Якщо відверто, знаєте, як це відбувається? Я ж проходив ці діалоги і знов змінював думку того чи іншого лідера. 

Самміт повинен бути з документами, я вважаю сильні позиції України, я вважаю детальним розумінням, з чим ми виходимо із саміту, із більшості країн, і тоді це буде мати результат. 

- Ось, власне, Андрій Себіга, міністр закордонних справ, він сказав, що нам не потрібен протокольний захід, так? То от що нам потрібно? Це мають бути озвучені вже якісь заздалегідь прийняті рішення на наступному саміті? Чи все-таки ми розглядаємо його як майданчик для дискусій і можливість змінити чиюсь точку зору? 

Мені здається, що якісь речі повинні бути зроблені до нього. Я погоджуюсь з міністром закордонних справ. Не просто протокольний, але якісь речі позитивні щодо наближення закінчення війни повинні бути до цього зроблені, потім саміт, на якому можна проговорити наступні кроки. Так, це може, але просто робити декларативний саміт, що зібралося 100 країн і про що? І не про що, не хочу. Мені здається, це небажано для нас. Ми тоді втратимо можливість наступних кроків щодо закінчення війни. 

- Хочу повернутися в економічну площину. Ви сказали справедливість і ми сильні, поки ми сильні. А сила наша, і те, що ви про це говорили, і після зустрічі в штаб-квартирі НАТО, що наша сила – це наше військо, це наші військовослужбовці. Але вони потребують і як фінансування, але вони потребують і оновлення. Економічне бронювання. Яке ваше ставлення? І наскільки важливо реалізувати цю ідею, щоб вона була соціально справедлива і торкалася не лише тих, хто нині ще не мобілізований, а й тих, хто вже мобілізований. Бо закон один для всіх. 

Закон один для всіх. Якщо економічне бронювання застосовувати повністю або наново, так, воно і так працює, економічне бронювання, щодо стратегічних галузей, то воно повинно бути справедливе. Ось тут, як знайти цю справедливість, це і є завдання, чесна, Міністерства економіки, передусім прем'єр-міністр України. В нього є це завдання. Ті моделі, які вони мені показували, чесне, я вважаю, що поки що вони не зовсім справедливі. Тому що тут складно обирати одну професію, не обирати іншу. Інші повинні бути критерії. Критерія все ж таки не професія. Щодо критичної інфраструктури і професії, без яких не може просто вижити це військо в час війни, так це вже зроблено.

Ми розуміємо, що оборонка працює, люди там заброньовані. В тому чи іншому виді, але ключові спеціалісти, вони всі працюють, це факт. Але все інше, це дійсно складне питання. Я думаю, що воно не запроваджено досі саме через це. Тому що знайти цей баланс складно. Військові бояться, тому що буде недостатньо нових сил. А бізнес по-іншому відноситься. Якщо це буде, які критерії? Щоб це не було, що тільки бізнес, де дуже багаті прибутки, сильні. А як же середній, а як же малий? І тому, мені здається, тут поки балансу немає, отак не можна просто шашкою махати. 

- Мобілізація з 18 років. В окремих ЗМІ з'явилася інформація про те, що міжнародні партнери тиснуть на Україну в цьому питанні. Хочеться від вас почути, яка є інформація. Чи є передумови до зменшення мобілізаційного віку? І що має статись такого, аби в парламент винесли на розгляд це питання? 

Партнери хотіли б, щоб був зменшений вік. У нас мобілізація з 25 років, і ми поки що не бачимо, для чого вводити ці зміни. Я вважаю, що на сьогодні це небезпечно. Є інструмент. Для цього є інструмент. Будь ласка, у Міністерстві оборони є контракти. Є можливість контрактуватися по своїй волі. По своїй волі може будь-яка людина, і в віці молодшому, ніж 25 років. Міністерство оборони повинно пропонувати спеціальні, спеціальні контракти, спеціальні умови. І тоді людина, якщо вона хоче піти туди служити на таку контрактну армію, має право йти і служити в будь-якому віці. Відповідно чинного законодавства. Поки що так. 

- Ви сказали, що побоюєтеся цього питання, тому що може бути відтік молодих людей. І справді зараз є така тенденція, де народні депутати називають різні цифри, скільки на початку навчального року виїхало молоді. І це також великий виклик для України. 

Серйозний виклик – це наше майбутнє. Це виклик. Я щодо відтоку, в будь-якому випадку в час війни відтік людей є. Ті інші люди, хто має право за закон, вони можуть їхати. Але планів на сьогодні щодо мобілізації з 18 років, те, що хтось говорить, дуже багато вкидів різних інформаційних. І це велика проблема в цілому. Тому ніяких таких планів немає. На сьогодні немає. 

- Ви сказали про справедливий результат закінчення війни, нашу перемогу. Можливо, нам доведеться чимось жертвувати. Все ж таки для нас перемога кордону 91-го, 2002-го. Чи є якийсь компроміс між цими? 

Складно говорити. Ми в будь-якому випадку не можемо визнавати території, які окуповані, не можемо визнавати територіями рф. І це одне з найскладніших викликів, які є. Тому що всі розуміють, що те, що зробив Путін, вписав в Конституцію свою деякі наші території, це серйозна проблема. Тобто він просто украв їх. Він не тільки тимчасово окупував. Я в цьому впевнений, що це тимчасова окупація. До тих пір, поки Україна юридично щось не закріпить. Дуже серйозний момент. 

Тому що в житті може бути по-різному. Залежить від нас, від нашої міцності. Залежить від втоми партнерів або не втоми. Залежить від бажання або зміни політики, багато речей. Але є історичний погляд на це. Наша земля, вона закріплена в нашій Конституції і в усіх міжнародних документах. Вона є, вона зрозумілими кордонами. Може бути по-різному, може статися. Але поки Україна юридично не визнає ті чи інші території, в той чи інший момент навіть одне село тимчасово окуповане і не визнає його російським, воно залишиться українським. 

- Запрошення до НАТО, дозвіл бити по росії далекобійною зброєю, захист українського неба силами протиповітряної оборони партнерів, зокрема Румунія чи Польща. Ці питання, які є в плані перемоги, вони давно дискутуються і не мають консенсусу через партнерів. Не допомагають аргументи. росія продовжує піднімати планку ескалації. Я чекала, наприклад, якщо особисто цього дозволу бити по росії після удару по Охматдиту. Цього немає. Але це знову ви прописуєте в плані. Чому, на вашу думку, це має змінитися зараз? 

Якщо ми не будемо тиснути, нічого не зміниться. 

- Тобто вимагає більшого? 

Навіть не більшого. Так і є чесно, я вважаю, і справедливо. На нашу думку, я знов таки повертаюся, що у різних країн є своє життя і є свої думки. І не всі досі розуміють, що ця війна, вона всіх. Деякі все ж таки вважають, так, ми дуже поважаємо Україну, сильний народ, який справедливо бореться за своє існування, але це їх війна. Є частина країн таких. Ми повинні розуміти це. Може навіть іноді ти не поважаєш думку того чи іншого партнера, але ти повинен це зрозуміти, тоді легше. Просто легше розуміти, на що ти розрахуєш, а де, це просто фантастика. Так, тому ми вимагаємо в плані, що нас дійсно посилить.

Що стосується бити по росії, знаєте, як вчора, мені здається, було на пресконференції, я чесно сказав, що я пам'ятаю мій діалог про PATRIOT. І я пам'ятаю, як мені сказали, навіть не думай. І було багато різного, різні голоси, по-різному це було. І як це в 16, я не говорю, що все це нам допомогло закінчити війну. Те, що допомогло нам вистояти і зберегти себе, свою країну – факт. І тому треба щоденно працювати так, як останній день. По-іншому просто не вийде. Це треба працювати і тиснути, тиснути, тиснути. 

Деякі зміни в політиці тих чи інших держав, через вибори знов таки, можуть ускладнити ці моменти. Знаєте, наново знайомитись. Але тим не менш. 

- Запитання про ворога. Як ви думаєте, що сьогодні може змусити росію все ж таки зупинити агресію, перейти до переговорів? І з тої інформації, яку ви отримуєте, як ви оцінюєте їхній стан? І наскільки нам сьогодні вдається нарешті зламати їхнє бажання воювати? 

Стан. По-перше, економіка. Завдяки внутрішній своїй економіці росія не виживе. Найкращі санкції просто, щоб енергетику Індія, Китай, інші держави не підтримували їх енергоресурси, не підтримували їх експорт, просто його заборонили або змогли зробити кроки щодо зниження ціни на енергоресурсі. Я думаю, що після цього, впродовж року, росія буде не здатна воювати на тому рівні. По-перше, можна завтра зупинити росію. Чесно. Китай, Індія, як я вам сказав, Китай, Індія, Сполучення Штати, Саудівська Аравія, я думаю, швидко можуть це зробити. Просто швидко. Сісти і сказати, дивись, яка ситуація. Так, економіки в твоїй державі не буде. На наступні півроку ми зупинимо повністю твою енергетику. Весь твій експорт, знизуване енергоресурси, ціну. Ми спроможні це зробити. Факт? Факт.

Європейський Союз, ніякого експорту з російською федерацією не буде. Говорю, не буде, тому що він продовжувався. І всі воїни через зерно. Це ж не просто так. Я просто розумію, що треба поважати наших сусідів, і це правильно поважати. Але, вибачте, наше зерно не їде, а якесь зерно росії точно їде. Це ж дивна історія. Я вважаю, що неадекватно. І транзитується. І тому, якщо ви серйозно до цього всього ставитись, якщо країни, оці серйозні, про які я вам сказав, які мають вплив, вважали на росію, сильні, вони спроможні зупинити їх економіку. А без економіки вони нуль. Тому що далі в них залишиться тільки ядерна зброя. І самі ці країни, про які я сказав, точно йому не дадуть її використовувати. Ну, або це зовсім інша історія. 

Якщо є бажання у Китаю закінчити війну швидко, він спроможний це зробити з цими лідерами. У Сполучених Штатів є бажання. У Індії, я думаю, що вони більш схиляються до того, щоб закінчити швидше цю війну. Мені здається це важливий момент. Тому не вистачає кілька країн, але від них ми просимо тільки одне. Допомогти нам закінчити війну. Посадити росію за стіл перемовин і дипломатично закінчити війну. З повагою до суверенітету і територіальної цілісності. Чому Китай це не робить? Ну, я думаю, після того, якщо у нього реально сильно заблокований економічний Європейський Союз, це для нього ринок. І це факт. Що може зробити Європейський Союз? Розуміючи, що Європейський Союз в порівнянні з росією, це просто глиба. Тому що там 600 мільйонів більше людей, які спроможні фінансувати більше, ніж ті 140 мільйонів в російській федерації. Але для цього треба бажання Європейського Союзу, щоб якось домовитися з Китаєм.

Тобто, в принципі, гру можна розписати економічно за один день. Якщо ці гравці дійсно готові на це. Якщо вони дійсно готові на відповідні кроки. А що ми робимо для цього, Ви кажете? А коли у деяких цих гравців немає цього бажання, ну просто немає, по різних причинах. Ну дешевий енергоресурс отримує Китай сьогодні. Так їм потрібна довга війна чи коротка? А Європа, розуміючи, що це на Європейському континенті, вони відмовились від дешевого енергоресурсу. Навіть багато з них реально були під тиском підвищення цін. Але тим не менше вистояли. Не всі. Ви бачите, які країни досі проти того чи іншого напрямку, проти війни. Треба зараз зупинитись і віддати росії все, що там було. А подивіться причини, чому вони це роблять. Всюди гроші. На жаль, ми повинні знати реальність. Всюди це гроші. Ні при ніяка, це не мораль. 

Мораль у тих країн, які, розуміючи, що вони через санкції будуть втрачати, у них мораль. А у всіх інших ніякої немає моралі, вигідна або не вигідна. Я знаю країни, які не дуже великі країни. Але я знаю, як лідери цих країн іноді втрачали свій статус через допомогу Україні. Ми поговоримо, коли закінчиться війна. А вона все одно закінчиться. Ми поговоримо про це дуже відверто. Та хто більший зробив вклад? І тому, коли говорять, як же нам зупинити, ось у нас є формула. Не можна просто пропонувати популістичні формули. Просто ті чи інші відповідні кроки. Коли ти така сильна, здорова держава, ти можеш точно написати, моя формула наступна. Вона суто економічна, так і напиши відповідно. Економічна формула, пункт перший, пункт другий, пункт третій.

Я думаю, що Китай може написати три пункти, після яких росія зрозуміє, що її економіка просто вибухне. Їх суспільство знесе Кремль через рік. Вони змогли легко це зробити з Америкою, із Саудівською Аравією, із Бразилією. Дуже. Я вважаю, що в них є свої внутрішні різні причини. 

- Зупинити економічно санкціями. Але ми бачимо реакцію наших партнерів, якою вона є, коли в нас перемоги є на фронті. І нашим дипломатам легше працювати з партнерами. Далекобійні ракети, саме ракети. Чи прораховували, тому що війна – це математика, чи прораховували, якою чинністю мають бути удари по цілях на території рф, аби це був реально переламний момент, і чи можна тоді зупинити росію в які строки? На фронті. 

Третій пункт щодо пакету стримування розрахований виключно на те, і прорахований, що є ціль, є кількість ракет і є вартість цього. І є відповідна кількість цілей, а відповідна кількість ракет, конкретна кількість цілей, я б так сказав, конкретна кількість ракет, конкретна дальність і конкретна вартість всього цього пакету. Мало того, коли у Білому домі ми про це говорили, я сказав, і я вважаю на сьогодні, що те, що Конгрес вже проголосував разом з контрактами, двосторонніми договорами про гарантії безпеки з лідерами інших країн, 26, ну всього там 30, але є контракти, де є конкретні гроші.

Тобто всі ці гроші, їх достатньо вже, не треба нових грошей, їх вже достатньо, якщо всі виконують свої обов'язки, їх достатньо, щоб забезпечити нас цим пакетом. Тобто є конкретна математика, як ви сказали, є конкретні гроші. І на нашу думку, застосування цього пакету, якщо росія не сідає і не зупиняє війну, застосування цього пакету призведе до не просто послаблення їх оборонки, а в принципі призведе до великої паузи можливості відновлення їх цього сектора, їх сил, бойових сил. І тоді весь цей час ви можете або домовлятись, якщо хочуть, або точно їх відбивати. 

Їх буде вибір, хочете домовлятись, не хочете, ну і все. Тому що переваги у них ні в зброї, ні в чому в цей момент не буде. Довгий час. Ось про що, тому я і вважав, що цей пакет превентивний, тому я і вважав, що якщо вони не дураки і вони зрозуміють, що якщо вони не сядуть домовлятись, ми застосуємо пакет і потім вже нема сенсу не з ким домовлятись, то вони будуть говорити. Для нас це вигідно. Не втрачати людей, не втрачати час, не втрачати цю зброю. 

- Ми наближаємось зараз до завершення і хочеться таке людське питання поставити, приземленне. Вчора ввечері ви були в Брюсселі, сьогодні вже в Києві. Багато українців зараз переживають непростий період через війну. Хтось ходить до психолога, хтось ні. На чому ви тримаєтесь? На чому тримаєтесь тоді? Що допомагає витримати все це? Тому що на вашому місці небагато людей хочуть опанитися зараз, в цей момент. 

Я думаю, що у багатьох людей своя сьогодні роль важлива і точно не проста. Я вважаю, що адекватним людям, нормальним людям, порядним людям в час війни погано. Багато гірше, ніж час миру. Але ми всі вважаємо, я так думаю, що це наш обов'язок і ми його виконуємо. Тримаємося, мені здається, просто на людських відносинах. Я на цьому тримаюся, чесно. Є діти, є дружина. Слава Богу, живі батьки, тому ще діти, значить. Поспілкувалися, побачили одне одного, про щось добре поговорили. На цій підтримці, людину побачив. Я дуже мало знаходжусь на вулиці, але якщо ти бачиш і хтось привітався, то вже непогано. 

- Можна зустріти різну людину.

Можна, можна зустріти різну. Це же є те, що ми захищаємо, це же є демократія, що можна зустріти різну людину. 

- Інколи, правда, мені здається, у багатьох людей виникає якийсь такий патовий настрій. Щось там немає консенсусу, не дозволяють нам бити, далекобійну не дають, тут шахети літають щось ще. Заспокоїти нас, захід, не втомиться нам допомагати?

Ми не дамо їм втомитись, ми не маємо на це права. Це наш обов'язок. І я вчора, знаєте, всі переживають, як закінчується вибори у США. І вчора було дуже приємно, що лідери Європейського Союзу, головні лідери, я б навіть так сказав, від яких багато чого залежить, вони сказали, ми повинні розраховувати на план Б. Якщо, наприклад, Америка змінить свою політику, ми повинні розраховувати на те, що ми повинні весь цей тягар взяти на себе. Мені здається, що це правильний був сигнал, дуже правильний сигнал. Дай Бог, щоб люди, як ви сказали, люди різні бувають, щоб люди відповідали за свої слова, вчинками.